«УРАНІЯ» – фундатор кінематографа на Закарпатті

Кінематографія сягає давніх часів, і часто її історія пов’язана з такими галузями науки, які на перший погляд не мають нічого спільного з кіно. Насамперед це стосується дослідів бельгійського вченого в Льєжі Жозефа Плато, який проводив експерименти з метою довідатись про здатність сітківки людського ока зберігати зображення. Для цього він щодня дивився на сонце протягом 25 секунд, внаслідок чого повністю втратив зір. Цей ніби далекий від кінематогра­фа дослід дав неабиякі результати. Плодом п’ятирічного дослідження Ж.Пла­то (в 1832 році) став лабораторний пристрій, з якого і виросла вся сучасна кінематографія, це був так званий фенакистископ.

«УРАНІЯ» – фундатор кінематографа на Закарпатті

 

«Уранія»

Після такої підготовчої роботи в другій половині ХІХ століття залишилося лише кілька кроків до виникнення справжнього кінематографа. Серед тих, які зробили їх, були і французи брати Огюст та Луї Люм’єр. Крім технічного винаходу, братам Люм’єр належить ініціатива регулярного випуску фільмів. 28 грудня 1895 року в Гран-кафе на Бульвар-де-Капюсін (Париж) відбувся перший кіносеанс братів Люм’єр, що почався з показу площі Белькур у Ліоні. Після успішного дебюту кінематограф активно поширився по всій Європі, зокрема і в Угор­щині.

Показ фільмів в Угорщині бере свій початок з 1896 року. Від 10 травня 1896 року фірма братів Люм’єр організовує регулярні покази фільмів у готелі «Royal». Перше кіно, зняте в Угорщині, до складу якої входила і сучасна територія Закарпаття, пов’язане із святкуванням тисячоліття приходу угорців у Карпатський басейн (так званий «Міленіум»). Оператори братів Люм’єр зняли урочистий парад, а Жігмонд Сіклої (перший угорський кінематографіст) – кадри про короля. Поступово кіно поширюється в будапештських кав’ярнях та будинках для розваг. Перші кінострічки були присвячені світовим сенсаціям, екзотичним місцевостям, видатним подіям, комічним сюжетам тощо. Поступово кінематограф перетворився на самостійну розважальну галузь.

У 1900 році наукове товариство «Уранія» створило угорський науковий кінотеатр «Уранія», в якому влаштовували науково-популярні лекції у супроводі показу зображень. Зокрема, тут був створений і перший угорський фільм «Танець», режисером якого був Бийла Зітковскі. Фільм мав велику популярність, а кількість його повторних показів сягнула більше 100. Крім столиці, кіно швидко поширилось і в провінції, насамперед у містах, у тому числі на околицях держави, в Унгварі (Ужгороді). Тут у 1909 році угорський науковий кінотеатр «Уранія» відкрив свою філію, де влаштовували покази фільмів науково-популярного змісту. У цей час ужгородці могли дивитися кіно у двох місцях – на площі Лайоша Кошута (нині пл. Шандора Петефі), а з 1911 року – в готелі «Корона».

Джіу-джИТСу на екранах Ужгорода

З 1919 по 1939 роки, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, кінематографія не зупинилася в своєму розвитку. Уже в червні 1920 року було засноване Празьке акціонерне товариство АВ, яке стало одним із виробників кінопродукції в Чехословаччині. Так, у 1921 році вийшов перший закарпатський фільм «Чарівний перстень Карпат», знятий кіностудією АВ (Americanfilm та Bio­grafia). Прем’єра кінострічки відбулася 9 листопада 1922 року в Празі в присутності президента Чехословаччини Томаша Масарика та спонсорів – Августина Волошина та Костянтина Грабара. Від 1928 року в Ужгороді діяв кінотеатр, який знаходився в «Народному домі» товариства «Просвіти» (з 1932 року кінотеатр «Уранія»). Через деякий час, коли був побудований так званий пасаж Баті, в 1932 році був відкритий новий місь­кий кінотеатр. Населення Підкарпатської Русі (назва краю в 1919–1939 рр.) мало змогу ходити в кіно щодня. Тут показували кра­щі фільми різних жанрів (бойовики, детективи, історичні драми, мелодрами, комедії, науково-популярні тощо): «Герой прерії», «Паніке контора Аль Капоне», «Поліція голосить», «Пер Гінт», «Мата Гарі», «Ротшільди», «Білява Венера», з участю таких зірок світового кіно, як Грета Гарбо, Марлен Дітріх, Ольга Чехова, Ганс Альберс та ін. В Ужгороді, зокрема, 21 березня 1935 року було показано найбільший фільм ХХ століття, як вважали тоді (5000 учасників!) «Аве Цезар». Поряд із зарубіжними блокбастерами активно влаштовувалися покази стрі­чок чехо­словацької продукції «В нас у Коцуркові», «За дверима монастиря», «Останній муж», «Вбивство на малій вулиці» та ін. Фільми, які користувалися меншим попитом публіки, показували за заниженими цінами.

Кінозал Уранія 1928 рік

Населення краю не тільки мало змогу переглядати кінострічки, але й озна­йомитися з різними кіноприйомами. Зокрема, у жовтні 1931 року в кінотеатрі будинку «Просвіти» жителі Підкарпатської Русі переглянули фільм, у якому вперше місцеве населення мало змогу побачити сповільнену зйомку. Це був фільм про японське бойове мистецтво джіу-джитсу. На екрані глядачі спосте­рігали за різними прийомами японського рукопашного бою. Та новинкою філь­му було те, що після продемонстрованого прийому глядачі могли побачити його ще раз у сповільненому ви­гляді та розгледіти кожний рух окремо. Сповільнена зйомка справила неаби­яке враження на публіку. Цікавим є те, що новинка кіно не була для закарпатців повною загадкою, більше того, вони чудово розуміли принцип дії сповільненої зйомки. Окрім цього в 30-х роках ХХ століття вони також звернули увагу не тільки на розважальну роль цього кі­ноприйому, але й на його технічні можливості. Завдяки сповільненій зйомці глядачі отримали можливість бачити політ кулі, вибух гранати тощо.

Як бачимо, Закарпаття знаходилося далеко від світових центрів кінемато­графії, проте дуже рано познайомилося із їхніми досягненнями, і навіть більше того, включилося у виробництво власних фільмів («Чарівний перстень Карпат»).

Йосип Й.КОБАЛЬ, студент історичного факультету УжНУ

 

26 липня 2012р.

Теги: кінематограф, Уранія, Просвіта, Підкарпатська Русь, кінотеатр

Коментарі

Василиус Йокарна 2012-08-28 / 14:21:55
ОПИШИТЕ ПОЖАЛУЙСТА СИТУАЦИЮ ВОКРУГ КИНОТЕАТРА "УЖГОРОД" - "МОСКВА" (КТО КАК ПОМНИТ) КАК ВЫПОЛНЯЮТСЯ ИНВЕСТИЦИОННЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА, КОТОРЫЕ ДАВАЛИСЬ В ХОДЕ СДЕЛКИ И ПО ДОГОВОРУ В ЧАСТНОСТИ. КТО ЭТИ ТАЙНЫЕ ВЛАДЕЛЬЦЫ? АУУУ, КАСПЕРОВ, ШАФАР, ВОЛОШИН, ИЗВИНИТЕ-ПОГОРЕЛОВ??? НУ И КАНЕЧНО УВАЖАЕМАЯ РЕДАКЦИЯ http://zakarpattya.net.ua

Кришеник 2012-07-26 / 15:56:20
Кінотеатр “Уранія” зазвичай здійснював в Ужгороді потужне та доволі креативне представлення багатьох із анонсованих фільмів. Так, на початку 30-их, місто суціль обклеїли друкованими яскравими афішами, що передували показу знаменитого фільму “Земля” О. Довженка. Але в одну ніч ті рекламні плакати кудись пощезли. Виявилося, що то цензура раптово заборонила демонстрацію картини саме в нашому краї як ідеологічно небезпечну, бо містить у собі більшовицьку пропаґанду.


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 6Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи