У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття (ФОТО)

На старому «угорському» кладовищі в Тересві на Тячівщині неподалік входу є могила з хрестом із написами угорською та російською мовами «Александра Ершова, Mihalyne Zichy, померла 4 листопада 1919 року». Тут знайшла вічний спокій дружина видатного угорського художника ХІХ століття Мігая Зічі (1827 – 1906).

У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття (ФОТО)

У мистецьких колах Зічі знаний як художник при російському імператорському дворі, аквареліст та графік, автор ілюстрацій до класичної літератури. Зокрема у Грузії він проілюстрував перше друковане видання поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». Тут митцю встановили пам’ятник, на його честь назвали вулицю у Тбілісі. Кілька років він працював і в Парижі. До речі, нещодавно в цьому місті відкрили виставку робіт Мігая Зічі.

Відомо, що з майбутньою дружиною – дівчиною з простої сім’ї Олександрою Єршовою, – художник зі знатного угорського роду познайомився в Петербурзі. У пари Зічі було три доньки й син, ще один прожив усього кілька місяців. Їхня третя дитина Ольга вийшла заміж за тересвянського поміщика Йєньо Томку. Після смерті чоловіка Олександра, яка мешкала в Угорщині, приїхала до неї. Тут померла й похована. Цю історію нагадав настоятель Свято-Миколаївського православного храму о. Михаїл Церкуник, відслуживши заупокійну літію на могилі Олександри Єршової з нагоди 100-річчя від дня її смерті. Священник-тересвянець каже: в дитинстві чув від бабусі розповіді про «Чорну Графиню-вдову», історія життя якої надзвичайно його зацікавила.

«Колись у Тересві її всі пам’ятали, називали «Чорною Графинею». Завжди була одягнена в чорне, носила вуаль. А якось одного разу, читаючи про Мігая Зічі, я дізнався, що його дружина похована в Тересві. Це стало відкриттям для мене. Тоді почав активно шукати інформацію, зв’язався з Угорщиною, де мені відповіли, що справді така людина в нас захоронена. Оскільки вона була простолюдинкою, а Зічі – з дворянського роду, думаю, там її не дуже сприймали. Але, гадаю, для художника дружина, яка народила йому 5 дітей, була неабиякою Музою», – міркує отець Михаїл.

Він розповів про деякі розбіжності в біографії жінки: десь називають Єлєною, десь – Олександрою, на хресті вказана одна дата смерті, в архівах – інша. У Тересві вона залишилася через те, що в той час саме розпочиналися Тріанонські події, відбувався розподіл кордонів, і до Угорщини її вже не пустили. Як каже о. Михаїл, угорці знайшли її могилу лише в 1989-му й поставили надгробок. Про доньку подружжя Зічі, Ольгу Томку, відомо, що померла в 1924 р. й теж похована в Тересві. Але могилу її не знайшли навіть нащадки, які живуть в Америці. «Ми шукали «будинок Томки». В мене є припущення, де він міг бути, але цього поки замало», – ділиться священник.

Постать Олександри Єршової свого часу зацікавила ще одного знаного краєзнавця – лікаря з Тячева Тібора Силлеші, який наразі живе в Угорщині. У 2012-му в одному з часописів там вийшла його стаття «Чорна Баронеса». Автору вдалося розшукати нащадків. Ось що розповів йому правнук подружжя Зічі Іштван Чичері-Ронай: «Моя прабабуся народилася в сім’ї естонки та росіянина. Закінчивши навчання в Пешті між 1843 і 1845 роками, прадід був учнем Вальдмюллера, знаменитого живописця у Відні. Й коли до того звернувся делегат від царського двору з проханням стати вчителем малювання для княгині Катерини, майстер відмовився та порекомендував Мігая Зічі, чиї картини вже мали успіх. Коли він приїхав до Росії, а то був січень, – захворів. Лікувався вдома, за ним доглядала добра медсестра Олександра Єршова. Однак за одужанням прийшла ще одна «хвороба»: молоді закохалися й одружилися. На прохання Мігая весілля не проводилося за обрядом православної церкви, що призвело до анафеми: Олександру відлучили від церкви. З того часу вона завжди вдягалася, наче в жалобі, а обручка була вкрита чорною стрічкою. Мати з дітьми провела більшу частину життя в угорському місті Зала, аж до смерті глави родини Мігая Зічі. Його вдова, персона нон-грата при дворі царя, переїхала в 1914-му до доньки Ольги. В 1919 році її поховали на «старому» кладовищі (були лише найближчі члени родини). Під час п’ятилітнього перебування в Тересві вона ні з ким не спілкувалася, не мала контактів із громадою, лише походжала у своєму особняку в парку в чорному вбранні, тому її й називали «Чорною Баронесою».

Тібор Силлеші також записав спогади про неї місцевої мешканки на прізвище Варга (на той час 86-річної): «Наша мама роками була шеф-кухарем родини Томка. Ми, діти, часто супроводжували її до воріт маєтку, але у двір не могли заходити. Там був великий гарний будинок зі стовпами, який тільки й встигали побачити. Садиба знаходилася посеред величезного скверу, оточеного безліччю дерев, чагарників та квітів. Навколо нього стояла величезна триметрова огорожа, і ми зазирали у шпарини. Бачили, як Чорна Графиня гуляла по парку в довгій чорній сукні з такою ж парасолькою, навіть якщо було сонце. Ми не знали, що вона буває й від сонця».

Як пише краєзнавець, пошук могили був нелегким завданням, бо очевидці виїхали, церковні архіви знищили, а «старе» кладовище вже близько 30 років закрите. Ділянка поховань родини була занедбана, надгробки розбиті, написи стали нерозбірливими. Часті листування з двома онуками Зічі Іштваном Чичері-Ронай та Лайошом Рейті Гоздо, який живе у Цинциннаті (США), все більше підштовхували до розгадки, поки він не знайшов такий запис у тогочасній «книзі померлих»: «Ім’я: вдова Zichy Mihalyne Jersoffa Alexandra. Віросповідання: римо-католицьке; вік: 83 роки. Примітка: 19 листопада. Прізвище її та чоловіка – Zichy Mihaly. Причина смерті: пневмонія».

У цитованому архіві також є запис, який свідчить, що 8 травня 1908 р. померла 13-річна Емілія Томка, батьками якої були покійні Йєньо та Ольга. Тобто онука видатного художника теж похована в Тересві. Згодом могилу Чорної Баронеси повторно освятили і встановили хрест.

Такою драматичною виявилася доля цього подружжя. Мігай Зічі, який мав славу придворного митця, був відомим і шанованим у Європі, чимало подорожував, здобуваючи щоразу прихильність нових друзів, серед яких –французькі літератори Віктор Гюго та Теофіль Готьє, угорські композитор Ференц Ліст, художник Мігай Мункачі. А його дружина на чужині опікувалася дітьми і скінчила земний шлях у далекому марамороському селищі. 

Наталія Маджара

14 грудня 2019р.

Теги: графиня, митець, дружина

Коментарі

111 2019-12-14 / 18:06:28
Цікаво і повчально.

Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
Суничний бум у Виноградові та його міжнародні наслідки
/ 4"Правильна" закарпатська свальба: старшому поколінню – традиційні страви, молодшому...
/ 2"Народ мене визнає". Присвячується пам'яті знаної балетмейстерки-постановниці Клари Балог
Підкована блоха та Мона Ліза на рисовому зерні: Майстер мікромініатюр Володимир Казарян творить шедеври між ударами серця
/ 1300 дерев'яних церков на дерев'яних тарелях планує створити ужгородский різьбяр
/ 2Примари минулого
Новий ангіограф у Хусті тестують медики
» Всі записи