Крокодил і сонце

Крокодил і сонце

Нас питають читачі: Володимире Івановичу, а що це у вас за суд із колишніми міліціонерами Дорчинцем і Товтом?

Звичайно, ми про це у нашій газеті ще напишемо, детально, з притаманним розмахом. А зараз, давайте ми вам краще казочку розповімо.

Жило собі на світі Сонце. Воно над всіма людьми, їхніми справами і турботами височіло, на все світило, все зігрівало, всьому допомагало. Всі до сонця звикли і раділи, дивлячись на безжурний світ широко відкритими очима. Бувало, звичайно, що наставала ніч, або хмара набігала і тоді сонця видно не було, але вранці воно обов’язково вставало і всі прокидалися зі сну, радіючи новому дню.

Жив на світі і крокодил. Він жив у болоті, покритому зеленою ряскою. Навколо нього квакали жаби, літали різні комашки і комарі. Болото було в старому-старому лісі і похмурі дерева нависали над ним, утримуючи присмерк, вогкість і холод. Крокодила не турбували ні комарі, ні жаби, ні люди, які боялися туди ходити, ні раптові вибульки парів сірки, які наповнювали ліс смородом. Іноді, правда, крізь гілля пробивалося сонячне проміння і ця несподіванка страшно дратувало крокодила, примушуючи його кліпати і відпливати під старий вивернутий корінь. Крокодил навіть звертався до лікаря, який приписав крокодилу очні краплі, щоб вгамувати подразнену роговицю.

В кінці-кінців проміння таки дістало крокодила і він вирішив сонце проковтнути. Вирішив і проковтнув. На землі відразу запанувала ніч. Звичайно, що всіх це дуже стривожило. Люди почали шепотітися, вказувати очима на ліс, але ім’я крокодила ніхто не називав навіть пошепки. І ось одна газета таки зважилася про це написати. Газета написала так: шановні громадяни, так і так, ось говорять, що сонце пішло у відпустку, дехто каже, що воно захворіло і лікується за кордоном, а деякі вже дійшли до того, що із серйозним виглядом стали доводити, що сонця ніколи й не було. Так ось, наша газета заявляє, що Сонце було, є і буде, просто його проковтнув крокодил.

Що тут почалося… А нічого не почалося. Всі так боялися крокодила, болота і лісу, що тільки ще міцніше стулили очі. Та й для чого очі, якщо сонця нема. Крокодил страшно розізлився на газету… і подав на неї до суду. Тепер в суді газеті доведеться доказувати, що сонце є, що його ковтнув крокодил, що всі про це знають, тільки мовчать…

Чи вдасться газеті довести очевидні речі в повній темноті, ніхто не знає. І ми не знаємо, поки не ознайомилися з продовженням цієї казки. Але підтвердити те що написала газета можемо вже зараз із цілковитою впевненістю: Сонце було, є і буде.

Володимир Мочарник

Далі буде...

04 листопада 2014р.

Теги: Дорчинець, Товт

Коментарі

севлюський 2014-11-04 / 16:18:16
Йсе бесіда за наркоту, що ї нюхали два бывші "правоохоронці"? Пак за сисе справді вшиткий Сивлюш знає


Чорна Гора
Публікації:
/ 4Останній номер
/ 10Стихія, то панська забава
/ 1Бог – дав, Бог – взяв
/ 3Дедушка-трансформер
/ 14Депутатів Виноградівської райради вперше на сесії назвали "гаспадамі"
/ 3«Чорна Гора» № 800
/ 5Вершник Українського апокаліпсису
/ 2В очікуванні прокурора
У Виноградові відбувся концерт "Різдвяні мелодії оркестру"
/ 9Виноградівці знову поїхали в Київ на Євромайдан
/ 12Позачергова сесія (безсилість)
/ 2Студенти та учні Виноградова вийшли на вулиці, аби підтримати страйк
У Виноградові створено координаційний штаб для мобілізації людей в Київ
/ 2Михайло Кочіш: «Вибори 2015 року відбудуться за результатами соціально-економічної діяльності влади»
/ 2Таємничий приїзд прокурора, або тінь і сонце
/ 4Життя і смерть радгоспу “Виноградівський”. Андрій Васько
/ 5Журналіст
/ 2Життя і смерть радгоспу “Виноградівський”. Василь Монда
/ 10У Виноградові живе жінка, яка вже 4 роки не може поховати свою дитину
/ 2Найщасливіший Василь
/ 15Безпрецедентний випадок
/ 3Пташечка тихне, поле німіє... газони стрижуть
/ 13Вітання президента України вірним виборцям Виноградівського району та особливо міста Виноградова
/ 5Питання до рідного кандидата
/ 2Три історії
» Всі записи