Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького

Учений із Галичини, доктор філософії, фундатор української математичної культури професор М.О.Зарицький (21.05.1889–19.08.1961), працю­ючи лише кілька років в тодіш­ньому Ужгородському державному університеті за сумісництвом і перебуваючи на Закарпатті наїздами зі Львова, по праву вважається засновником закарпатської математичної школи.

Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького

Родовід Мирона-Миколая Зарицького походить від родин греко-католицьких священиків: батько о. Онуфрій служив парохом у с. Стара Могильниця, нині Теребовлянського району Тернопільської області, а мати Софія була донькою Антона Слоневського – настоятеля церкви в с. Криве, що біля Бережан. Дід Іван Зарицький – колишній шляхтич, брав участь у польському повстанні  1863 р. проти Росії, після поразки якого переїхав до Східної Галичини, висвятився на греко-католицького священика і міц­но пов’язав долю роду з Україною.

У 1914 р., у соту річницю від дня народження Т.Шевченка, на відкритті Народного Дому в Новому Селі на Збаражчині, куди перевели о. Онуфрія, він закликав односельців «кувати тут долю нашої дорогої України». Та невдовзі загін російської армії, розмістившись у Народному Домі, знищив бібліотеку «Просвіти», а о. Онуфрій був запроторений у Сибір.

Початкову школу М.Зарицький закін­чив у с. Кривому в свого діда Антона, згодом навчався в Бережанській, Тернопільській і Перемишлянській гімназіях, а в 1907 р. вступив до Віденського університету. Через рік через незадові­льний стан здоров’я і матеріальні нестатки він перевівся до Львівського університету, вступив до студентського товариства «Академічна громада» і «Україн­ського студентського союзу» та захопився теорією множин і теорією функцій дійсного змінного, які в майбутньому визначили основний напрямок його наукової діяльності.

Після закінчення в 1912 р. університету М.Зарицький склав іспит з педагогіки, одержав диплом вчителя математики і фізики середніх шкіл із поль­ською та українською мовами навчання та учителював у приватних та державних гімназіях Белза, Збаража, Коломиї і Тернополя. У Збаражі він одружився з Володимирою Зафійовською із родини греко-католицького священика с. Бариші, що неподалік Бучача, а в Коломиї в їхній сім’ї народилася єдина донька Катерина.

Коли захиталися основи Австро-Угор­ської та Російської імперій, і виник шанс утворити незалежну державу, М.Зарицький вступив добровольцем до лав Українських Січових Стрільців, разом із армією у 1915 р. перейшов Збруч та через два роки захворів на тиф і повернувся з фронту. З вересня 1925 р., переїхавши до Львова, він викладав математику у філії Академічної гімназії, в гімназіях сестер Василіянок, у німе­цькій та польській гімназіях.

У Львові в нього з’явився доступ до наукових бібліотек і можливість поринути у світ науки. У збірнику математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т.Шевченка він надрукував свою першу статтю «Метод запровадження доброго впорядкування у теорії множин», а до 30-річчя діяльності секції виголосив доповідь філософського змісту «Правда, краса і математика», в якій наголошував: «Кого не манить ні краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не ріжниться від математики вищим летом уяви, а математик ріжниться від поета лиш тим, що все і всюди розуміє».

Працю М.О.Зарицького «Деякі основні поняття аналізу положень з точки зору алгебри логіки» (1927р.) Львів­ський університет сприйняв за докторську дисертацію і в 1930р. присудив авторові вчений ступінь доктора філософії. В той же час він стає членом Польського і Німецького математичних товариств.

З грудня 1939 р. М.О.Зарицький почав працювати у Львівському університеті: в 1939–1941 рр. – заступником декана, в 1941–1947 рр. – деканом фізико-математичного факультету і завідувачем кафедри ймовірностей, а з 1948 р. очолював кафедру загальної математики.

Вболіваючи за розвиток віт­чизняної науки та освіти, М.О.Зарицький прийняв запрошення Ужгородського держуніверситету працювати за сумісництвом на новоствореному фізико-математичному факультеті. Він забезпечив органі­зацію математичних кафедр, із 1 вересня 1950 р. до 15 бе­резня 1953 р. завідував кафедрою загальної математики і вніс неоціненний вклад у підготовку перших на Закарпатті дипломованих фізиків і математиків, високо­квалі­фікованих спеці­алістів і на­уков­ців. Очолюючи в 1955 р. державну екзамена­ційну комісію, М.О.Зарицький сприяв направленню випускників фізико-математичного факультету в навчальні та на­укові заклади в межах області та України.

Авторству професора М.Зарицького належать ґрунтовні праці з теорії множин, математичної логіки, теорії функції дійсної змінної, теорії ймовірностей та математичної статистики. Він переклав із французької мови книгу С.Банаха «Курс функціонального аналізу», був великим знавцем історії математики, особливо античної. Наукові дослідження М.О.Зарицького сягали світового рівня, на них посилалися автори фундаментальних монографій і всесвітньо відомі вчені-математики.

Як педагог М.О.Зарицький впроваджував у процес навчання оригінальні методичні підходи і дидактичні ігри, які під час складних лекцій сприяли виходу студентів із напружених емоційних станів, поєднував простоту і доступність викладу з високим науковим рівнем.

Інтереси М.О.Зарицького не обмежувалися математикою, він захоплювався музикою і літературою, обожнював твори В.Шекспіра, перекладав українською мовою О.Пушкіна, володів багатьма європейськими мовами, послуговувався грецькою і латинню, писав наукові статті англійською, французькою, іспан­ською і польською мовами.

В особистому житті доля вготувала М.О.Зарицькому важкі випробування. У 1934 р. була заарештована і засуджена  його двадцятирічна донька Катерина за переховування учасника замаху на міністра внутрішніх справ Польщі. Вийшовши весною 1939 р. на волю унас­лідок амністії, вона вийшла заміж за Михайла Сороку, провідного члена ОУН, який повернувся з ув’язнення в горезвісній Березі-Картузькій. Та вже в березні 1940 р. вони були заарештовані органами НКВС за звинуваченням у націоналістичній діяльності. Їхнє коротке, мов спалах, сімейне життя подарувало сина Богдана, який народився в тюрмі і як тисячі дітей засуджених «ворогів народу» міг бути відправлений в дитячий будинок.

М.О.Зарицькому з дружиною довелося виховувати і виводити в люди онука, нині відомого художника-графіка Богдана Сороку, адже батьки хлопця відбували 25-річне ув’язнення. Катерина Зарицька перенесла «від дзвінка до дзвінка» жахи ГУЛАГу і була звільнена в 1972 р. із забороною проживати в західних областях України. Михайло Сорока не дожив до кінця терміну заслання і помер у 1971 р. у таборі в Мордовії.

Більше ніж півстоліття нас відділяє від завершення «епохи» професора М.Зарицького, під наставництвом якого і мені поталанило студіювати математику. Незважаючи на падіння в теперішню добу престижу науки та освіти, його постать яскраво вирізняється як поета математичних формул, видатного вченого, неперевершеного педагога, популяризатора знань, справжнього українського інтелігента, патріота і гуманіста.

Володимир Шелепець, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки

22 травня 2014р.

Теги: Зарицький, математика


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 6Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
/ 24Великий українець Срібної Землі
» Всі записи