Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки

У маленьке село на Хустщині я потрапила, шукаючи зцілення від давнього болю у спині. До яких тільки лікарів не зверталася, і які тільки ліки не приписували – все було тимчасовим полегшенням. Не допомагали і численні масажі та голкотерапії від іменитих на Закарпатті ескулапів. Біль дошкуляв постійно і вже став звичним, а віра в те, що колись таки вдасться його позбутися, поступово зникала.

Тож, коли знайома розповіла про чудодійне зці­лення її сина, якого наша традиційна медицина «списала» із числа ходячих, а проста сільська жінка поставила на ноги, вирішила і собі спробувати силу її цілительства. Хоча, чесно кажучи, до всілякого цілительства та знахарства ставилася досить скептично. Але втрачати було нічого. Тим паче, те, що сталося із сином знайомої, було дуже переконливим фактом. Хлопець, якому чотири роки тому лікарі поставили страш­ний діагноз і запевнили, що він уже ніколи не зможе ходити, після двох місяців Надіїних масажів почав ставати на ноги, а згодом уже з паличкою почав заново вчитися ходити.

Тому, недовго роздумуючи, у вихідні, попередньо домовившись, поїхала до Надії. Цілителька виявилася звичайні­сінькою жінкою років 60. Вона вислухала мої скарги і сказала сісти на стілець, а потім звела руки над моєю головою – перевіряла моє поле (пояснює, що так визначає, чи добра аура у людини чи ні). У мене виявилася доброю.

Потім я лягла на масажний стіл, і вона почала свою справу. Надія не мастила руки чи моє тіло жодними мазями, тільки сильно-сильно потерла свої руки. Затим почала робити легкі рухи руками по всій спині. Рухи були дуже приємними і зігрівали мене. Надіїні руки обстежували всю спину і зупинялися саме там, де були больові точки. Вона ніби бачила чи відчувала, що саме там є проблемне місце. У хворих місцях вона зупинялася довше і прогрівала їх руками. Так само вона проробила і з усім моїм тілом. Коли Надія закінчила і попросила мене встати, я відчула, що біль кудись по­дівся, а все тіло стало легким і ба­дьорим. Цілителька сказала, що таких сеансів потрібно зробити хоча б десять. А на запитання, скільки потрібно заплатити, вона сказала, що нічого не треба.

Наступного разу ми розговорились із Надією і жінка розповіла, що вона потомственна цілителька. Ще її дід був відомим у краї знахарем чи цілителем – до нього зі своїми бідами приходили люди з усієї області. І знаходили тут порятунок. Сказала, що вона ніколи не думала, що матиме дар лікування. Усе сталося несподівано і якимось дивовижним способом. Шість років тому напередодні Великодня вона готувала писанки. Позаяк дуже любила робити крашанки у цибулевому лушпинні, то й цього разу не змінила традицію. Поклала з десяток зварених яєць із прив’язаними листочками петрушки у відвар. Та коли вийняла їх із миски й почала обмащувати олією, побачила таке, що приголомшило її, а відтак і змінило життя назавжди. На одному з яєць чітко проступив образ Божої Матері... Надія пригадує, що мурашки поповзли по всьому її тілу, і вона дивилася на це дивовижне яйце і довго не могла збагнути, що сталося. У той же день вона пішла до місцевого священика і показала йому крашанку. Той без вагань запевнив: це провидіння Боже.

Усе наступне життя Надії безперечний доказ тому. Помаленьку подія ця стала забуватися. Але раптово її чоловіку відняло ноги. Звичайно, відразу звернулись до лікарів. Ті довго діагностували, та так кінцево й не визначили, що це за хвороба. Проте ліків навиписували дорогих і багато. Надія забрала чоловіка з лікарні інвалідом. Удома він лежав або ж сидів, а підвестися на ноги так і не міг. І дорогі ліки не допомогли. Так пройшло майже три місяці. Чоловік поволі згасав, і, здавалося, що помочі немає вже ніякої. Так якось Надія, перестилаючи чоловікові постіль, са­ма того не усвідомлюючи, почала робити якісь рухи руками – немов якась сила змушувала її руки робити маніпуляції із ногами чоловіка. Так день, другий. А вран­ці третього дня Степан, прокинувшись, сів, а затим, взявшись за спинку стільця, звівся на свої ноги.

Подружжя дов­го не могло збагнути, як усе це сталося. Незрозуміла хвороба, а потім дивовижне зцілення. Та коли важко хворій дво­юрід­ній сестрі Надії уже не бралися допомогти лі­карі, Надія без вагань прийшла до неї і почала водити ру­ка­ми. Руки ні­би самі знали, що їм робити. Дуже скоро сестра одужала. Так, поступово до Надії прийшло усвідомлення того, що вона може зцілювати людей. І причиною тому та й провісником було явлення образу Божої Матері на крашанці. А ще Надія каже, що від того часу у їхньому селі жодного разу не було повені чи страшного буревію, які раніше траплялися майже двічі на рік.

Слава про цілительку розійшлася по всьому краю та й Україні. І до Надіїної хати нині приїздять хворі з усіх куточків нашої держави. За зціленням до неї зверталися і народні депутати, і представники вищих ешелонів колишньої влади, генерали, безпекарі, артисти... Надія приймає усіх, кому потрібна її поміч, але каже, що гроші бере лише з тих, у кого їх дуже багато.

Верона Дорош

22 квітня 2014р.

Теги: крашанка, зцілення, знахар, цілитель


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 6Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
/ 24Великий українець Срібної Землі
» Всі записи