(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України

Поняття «зовнішньої політики» для жителів Закарпаття асоціюється перш за все з лінією кордону по Тисі, який розділяє Україну та Угорщину, а, подекуди, вже з буденними дебатами про загрози та вигоди від подвійного громадянства – українського та угорського – носіями якого є тисячі краян. Тому навіть російська експансія у Криму, напередодні парламентських виборів у сусідній нам країні, не знизила інтриги щодо періодичності, точніше, систематичності конфліктів навколо пам’ятника на Верецькому перевалі, автономізації угорської меншини у форматі національно-культурної чи адміністративно-територіальної окремішності.

(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України

З середини березня, коли анексія Криму вже сприймалася як де-факто неминуча, на реакцію угорського полі­тикуму, добре представленого за посередництва національно-культурних товариств, приймалень політиків національного масштабу, очікували ті закарпатці, які добре усвідомлюють геополітичну роль поліетнічного регіону. Кардинально антиукраїнська риторика праворадикальної партії «Йоббік», апогеєм якої стала оприлюднена підтримка у Раді Європи російської політики і права угорської спільноти Закарпаття на відокремлення від України, не стала несподі­ваною, враховуючи вже давно відомі факти про діяльність цієї сили і свіжі дані про її підтримку Москвою.

Водночас, потрібно розуміти, що вісь угорської політики тримається на протистоянні між партією ФІДЕС і Ліволіберальним блоком, об’єднаного навколо Угорської соціалістичної партії, а «Йоббік» відіграє роль суспільно-полі­тичного «подразника». Саме тому значної стратегічної ваги для Закарпаття, і для України в цілому, набули результати парламентських виборів, що відбулися в Угорщині 6 квітня. Відповідно до неофіційних даних, за явки близько 60% виборців, перемогу отримала правляча ФІДЕС, очолювана прем’єр-міністром Віктором Орбаном (близько 48% голосів). «Родзинкою» цьогорічних перегонів стала участь у них іноземних угор­ців, які, поряд із громадянством інших країн, включно українським, мають угор­ський паспорт. Із близько 60 тисяч таких виборців, більше 90% віддали свої голоси за ФІДЕС.

Рецептом успіху цієї політичної сили є органічна для політичної культури угорців комбінація консервативних соці­альних цінностей, державного регулювання економіки і євроскептицизм. Друге місце очікувано отримав Ліволіберальний блок, а «Йоббік» здобув 18%, тобто лише на один процент більше ніж на попередніх виборах. У одномандатних виборчих округах 96 місць із 106, що розігрувалися, теж отримали послідовники політики В. Орбана. Таким чином, можна стверджувати, що ФІДЕС акумулює біля 133 мандатів із 199, тобто дві третини від конституційного складу парламенту, ліві ліберали – 38, праворадикали – 18 (ще 5 мандатів можуть отримати «зелені»).

Що це означає для України, яка на вимогу більшості громадян і під цинічним пресингом Росії перезавантажує свою зовнішню полі­тику на новій платформі і очікує такої прихильної для себе трансформації від інших, зокрема су­сідніх держав? Насамперед те, що «нова-стара» правляча коаліція в Будапешті кардинально не оновить свої міжнародні пріоритети, тим більше, що вони, включно й підтримка угорської спільноти за кордоном, зафіксовані в Конституції Угорщини. ФІДЕС, очікувано запізнюючись за соціалістами, вже заявив, що поважає територіальну цілісність України, водночас, традиційно наголосивши на потребі розширення Києвом прав і можливостей для угорців Закарпаття, включно бажаного формату автономії. Тим більше, що цим вимогам об’єктивно сприятиме вже зафіксована у нормативних документах і очікувана у проекті нової Конституції України політика децентралізації влади, що може розглядатися як така, що передбачатиме автономістську матрицю. Тому українській владі слід готуватися до подальшої демонстрації «м’якої сили» Будапештом, яка буде просуватися у форматі культурної освітянської експансії, що, в цілому, є позитивом для етнополітичного розвитку Закарпаття. Але лише за умови, що нова влада як у Києві, так і в Ужгороді, буде не менш вмілою у сфері етнодержавотворення, аніж наш південно-західний сусід.

Не(оновлення) ж  політики, а точніше наша бездіяльність у поліетнічних регіонах за умови економічної експансії Росії, яка інвестувала у будівництво атомної електростанції в Угорщині, матиме наслідком постійні і вже остогидлі конфлікти щодо пам’ятників, свят і символіки. Драйву додаватиме «Йоббік» (якщо цьому звично сприятиме бездіяльність вітчизняних компетентних органів), зокрема використовуючи карти «краху Європи», загрози військової мобілізації громадян, що мають подвійне громадянство, підігравання русинству, яке об’єктивно розглядатиметься як проросійське, а, отже, союзницьке у ворожому ставленні до України, яка не має право на існування. Щоб цього не сталося потрібно усвідомити: пар­тія, для якої є пріоритетом угорські етнічні інтереси, обрана у Будапешті і представлена у Закарпатті щонайменше на ще один виборчий цикл. А отже, паритетний діалог з нею має вести така ж патріотична і компетентна українська влада і в Києві, і в Ужгороді, і в Берегові.

Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, Василь Гомонай, кандидат юридичних наук

, Закарпаття онлайн.ЗМІ Закарпаття
14 квітня 2014р.

Теги: Угорщина, Йоббік, ФІДЕС, Орбан

Коментарі

Скептик 2014-04-16 / 09:27:51
"Йоббік" набрав не 18%, а 20-21% голосів.


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 6Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
/ 24Великий українець Срібної Землі
» Всі записи