Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори

Сивочолий 53-річний ужгородський скульптор і живописець із Дравців насамперед відомий тим, що його дерев’яні роботи прикрашають чимало ужгородських, мукачівських та інших крайових популярних корчм, кафе, барів, ресторанів, готелів, турбаз…

Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори

Юрій Максимович – представник другого покоління галичан на Закарпатті, але по-нашому так колоритно говорить-рубає, що в мене серце співало. Як і від його неординарної звички – ніби підсилювати мовлене підкліпуванням лівого ока.

«Живописців – бозна-скільки, а скульпторів – мало»

 «Муй дідо прийшов зі Львівщини в Горяни, а отець перебрався в Дравці. Збудував хижу, тут я ся й родив. Знаю, що ми далекі непрямі родичі вченого, історика й етнографа Михайла Максимовича», – приємно дивує. Розглядаю майстерню. На стіні, зокрема, портрет Миколи Гоголя, рельєфні роботи тризуба, Невицького та Ужгородського замків, кафедрального собору, ікони. Поліпшує настрій плакат з п’яною фізіономією, а напис гласить: «Пам’ятай: матюки перетворюють тебе в москаля».

У дитинстві Юрій Максимович відвідував знакову художню студію Золтана Баконія. Потяг до мистецтва в хлопця зміцнився і завдяки стрикові Георгію Товтину, котрий підказав вступати в художнє училище на відділення обробки дерева. З учителями, мовити б, пощастило: Василь Свида, Йосип Пал, той же Товтин. «Много однокурсників почали солярку возити за границю, сигарети, стали даішниками, пожежниками, словом, забули про свою спеціальність. А я залишився їй вірним», – акцентує співбесідник.

Служив юнак у показовій роті піхотних військ в Івано-Франківську. Художником. Ніколи не забуде, як перед демобілізацією старшина попросив створити два великі панно «Оборона Севастополя» і «Василь Тьоркін». «Намучився я доста. Чи не півтора місяця! То ж серйозне завдання, і я не міг, не хотів схалтурити. Так дембель постійно переносився з тижня на тиждень», – пригадує.

Далі – бажання навчатися у Львівському інституті прикладного мистецтва. Не судилося. «Стою після невдачі на вокзалі й позерам об’яву: Львівський політехнічний інститут, архітектурне відділення набирає абітурієнтів. Мені нічого було втрачати, тому й ризикнув. Склав лиш єден екзамен із малюнка, і мене зарахували. Через півтора року, зрозумівши, що математика, тригонометрія – се не моє, кинув навчання. В Ужгороді влаштувався на «Мехзаводі» в сувенірний цех. 11 років штампував там орлів, ведмедів, снігурочок, шкатулки. Коли все розпалося, довелося крутитися самому. Помалу-помалу – і замовлення посипалися. Відтоді й тримаюся на плаву (Постукав пальцем по дереву. – Авт.) Давно требало таку майстерню мати! Займався я колись і малярством, розписом церков, фасадів, але обставини примусили зосередитися на дереві. Та й живописців – бозна-скільки, а скульпторів – мало. Але свого сина Василя спрямував на малярство: легший хліб!» – упевнено резюмує.

«Даколи мушу й відмовляти, бо не встигаю»

Цікавлюся звичайним буднем Юрія Максимовича. «О восьмій я вже в майстерні. Якщо в ударі, натхненний чимось, то можу й забути про обід. П’ю другий і послідній кавій (каву. – Авт.). Продовжую творити, причому зазвичай під молодіжну або народну музику. Після вечері відпочиваю. Я веду денний спосіб життя. Різьблю, тешу до пувночі хіба тоді, коли шатую (спішу. – Авт.). О 22-й вимикаю мобільний телефон, аби мене нитко не тривожив», – ділиться творчою кухнею.

За плечима митця – тисячі замовлень. Від найпростіших до найскладніших. Приміром, від оригінальних вивісок до архівідповідальних царських врат, іконостасів. Географія робіт також пристойна – від Росії, Чехії, Словаччини, Угорщини до Мексики й Казахстану. Як і контингент замовників – від богобійних бабок до попів, високопосадовців, прокурорів, підприємців. «Тяжко однозначно виокремити якусь роботу, у кожну намагаюся вкласти частку душі, фантазії. Кілька років тому для ужгородського «Кантрі-клубу» цілу зиму вирізьблював із липи двох коней натуральної величини. З рана до вечора! Зізнаюся чесно: просили з дуба, але я ся не погодив. Просто загнув би’м ся! Головне, що криза мене майже не зачепила. Без роботи не сидів’им і дня. Даколи мушу й відмовляти, бо не встигаю», – скромно зауважує.

Чаклував Юрій Максимович і над метровими фігурами зайця, сови, ведмедя й білки – для дитячого майданчика в Конча-Заспі. Недавно завершив іконостас сім на сім метрів для церкви в селі Ключарках, що на Мукачівщині. Наразі ж потіє над декоративними роботами для села Косина Берегівського району. «Найбільше люблю працювати з липою. Легка, ніжна, приємна. Се трагедія, що її вже майже не залишилося. Пропала при бумі будівництва саун. Тяжко дістати вже вільху, лісову тополю. Якщо говорити про текстуру дерев, то найгарніша в горіха. Матеріал привозять мені із  Солотвина, Усть-Чорної, Дубриничів, Лютої, Чорноголови», – перераховує.

Михайло Фединишинець

 

23 листопада 2013р.

Теги: скульптор, Максимович

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 1З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 13На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 13Повернулася лікарка, яка продавала дітей
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 1В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
«Із труни виліз мрець…»
» Всі записи