Рахівські бджоли мед збирають у вагончик (ФОТО)

«Це бджолиний павільйон, – пояснив «Замку» Володимир Лях, голова Асоціації пасічників Закарпаття. – Якщо хочеш мати мед, мусиш кочувати. Тому й майструєш або купуєш отакий «вагончик». Різними кольорами позначені вулики, на кожній табличці є номер. Вулики розмальовують, аби бджоли краще орієнтувалися. В одному такому павільйоні може бути як десять, так і понад 50 бджолиних сімей.

Бджіл вивозять у ліс, поле, сад чи на галявинку, аби мед збирали. Адже медоноси часто дуже швидко перецвітають, і комахам доводиться витрачати чимало сил, щоб відшукати якусь квітку.  А тут і акації ростуть, і ожина з малиною, дерева різні, ще й струмок недалеко... Причепив «вагончик» до автомобіля чи трактора – і повіз, куди треба. Так поміж медоносами бджоли живуть тиждень-два. Але не більше, бо мед слід збирати».

Своїх бджілок Володимир Іванович також «переселив» на колеса. Вагончик змайстрував власноруч, за основу взяв автомобільний причіп. «Склав металевий каркас, обшив дошками й поставив вулики. Все чітко – за кресленнями і планами. Бо ж комахи геометрію добре знають, ще краще, ніж люди. Якщо помилишся на сантиметр, то або прополіс не туди занесуть, чи віск не на своєму місці опиниться. Необхідно все розрахувати, добре знати, де бджолина матка, а де треба зрізати трутнів».

Такий «вагончик» можна купити. До прикладу, виготовляють на замовлення і продають бджолині павільйони у Кіровограді. Коштує він у середньому 30–50 тисяч гривень. «Але краще, – зауважує пасічник, – змайструвати самому. Це й дешевше, і ефективніше. Тим паче, що кочівне бджільництво на Закарпатті знають дуже давно. Колись наші люди бджіл перевозили й переносили до медоносів у колодах чи дуплах. Робили й сапетки – вулики з очерету, соломи, вербових прутиків, котрі змазували глиною».

Сьогодні в його кочовому павільйоні трудиться півсотні бджолиних сімей. Злодіїв пасічник не боїться. «А що їх лякатися? «Вагончик» міцно зачиняється, тому його спокійно можна залишити в лісі чи на полі. Замість сигналізації – бджоли, вони самі собі охоронці. Чужого не підпустять близько. Більше хвилюватися треба, аби хтось не нашкодив комахам, не налякав їх».

Володимир Іванович каже: така кочівна пасіка на колесах приносить більше меду, ніж звичайна. Бджолопавільйон мандрує від весни до осені, а місце «стоянки» пасічник обирає залежно від того, який медонос і в яку пору квітне. Якщо, до прикладу, цвіте липа – везе у ліс, гречка – на поле. «Медовий сезон цього року не такий, як минулого. «Урожай» не поганий, але й не хороший, – середнячок.  Літо видалося дуже спекотним, і багато цінних медоносів всохло. А такі бджолині павільйони дуже допомагають пасічнику і його підопічним. Везе їх до медоносів, лишає і має потім мед. І бджілкам добре, і ґазда радий».

Надія Вишневська