Український письменник та дисидент. До 75-ліття з дня народження Юрія Залети (Загорського)

Із понад 12 тисяч русинів-українців Словаччини, які 1947 року в рамках т.зв. „оптації” переселились в Радянський Союз, мабуть найвідомішою в Україні особою є письменник та дисидент Юрій Залета. Біографічні статті про нього є в довіднику „Письменники України” (Київ, 2006, с. 143), „Енциклопедії сучасної України” (Київ, 2010, т. 10, с. 82; під псевдонімом Юрій Загорський), „Рух опору в Україні” (Київ, 2012, с. 263; помилково „Залепа”) та в ряді інших публікацій.

Український письменник та дисидент. До 75-ліття з дня народження Юрія Залети (Загорського)

На рідній Пряшівщині його ім’я відоме хіба з невеличкої добірки віршів на сторінках „Дуклі” (1998, ч. 6, с. 65-68) та довідника Encyklopedický slovník presídlenia“  (Prešov, 2005, s. 386-387).

*      *      *

Юрій Іванович Залета (псевдонім „Загорський”, „Зоренко” та інші) народився 6 жовтня 1939 року в селі Колбівці Стропківського округу, яке в 1930 році нараховувало 191 жителя, з яких 160 (73,4 %) зголосилося до „руської” національності, а 183 (95, 8 %) – до греко-католицької релігії. (Mušinka M. – Mušinka A.: Náurodnostná menšina pred zánikom? – Prešov, 2011. - S. 295).

28 жителів села (чотири сім’ї), між ними і сім’я Івана Залети, 1947 року була переселена в Рівенську область Західної України. Початкову школу Юрій завершив у селі Новини (раніше – Новини Чеські), середню – в районному місті Млинів. У 1962 році він успішно закінчив Інститут іноземних мов Львівського державного університету ім. І. Франка і був направлений учителем середніх шкіл у Донецьку область. Там він поряд з педагогічною діяльністю співпрацював з обласним телебаченням та пресою. У 1963 році дебютував оповіданням у газеті „Радянська Донеччина”, а 1969 році в Києві під редакцією відомого українського письменника та дисидента-шістдесятника Григора Тютюника вийшла перша книга його оповідань „Хто витримує спеку?”, яка зразу завоювала симпатії читачів і критики. Ю. Мушкетик свою рецензію на неї назвав Вічно зелене життя” („Літеретурна Україна”. – 12 березня 1971), а Б. Рогоза – „Листя кленової гілки” („Дніпро”, 1972. - № 7).

В 1967 році Ю. Залета закінчив факультет французької мови Горлівського педагогічного інститут іноземних мов і став кваліфікованим перекладачем. В Горлівці він здобув і кваліфікацію учителя та перекладача чеської мови.

На Донеччині він наочно побачив розбіжність між теорією і практикою. Радянська пропаганда на весь світ заявляла про „небувалий розвиток української мови та культури”, а в дійсності влада робила усе, аби чим скоріше завершити процес русифікації під плащем „інтернаціоналізму” та „дружби народів”. В Донецьку та інших областях східної України українська мова та культура опинилася на грані цілковитого занепаду.

Зібравши навколо себе групу однодумців Юрій Залета 1980 року заснував  у Житомирі ілегальну організацію „Комітет національного порятунку”. Після кількох місяців КГБ розкрило цю організацію і Ю. Залету було засуджено на шість років таборів та два роки заслання. Кару він відбував у таборі Ґулаґу ч. 36 у Пермській області за Уралом, де в різні періоди відбували кару відомі дисиденти – Василь Стус, Микола Руденко, Левко Лук’яненко та ряд інших. Після звільнення Я. Залета змушений був працювати чорноробом у різних професіях і на різних місцях. Всюди за ним йшла характеристика „особливо небезпечний рецидивіст”.

З цією характеристикою після відбуття повного строку покарання й заслання він у 1988 році повернувся до своїх земляків у Рівному, і тут – до робітничої професії. Працював робітником у цегельні.

В часі горбачовської „перебудови” він активно залучився вже до  легальної організації „Народний рух України за перебудову”. Стояв біля колиски всеукраїнської Соціалістичної партії України.

Юрій Залета повної реабілітації діждався лише після проголошення незалежності України 1991 року. Після реабілітації його було прийнято на роботу у Рівенський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, де він, ставши старшим викладачем, очолив відділ чеської мови та літератури кафедри західнослов’янських мов. З того часу датується і відновлення його літературної творчості. У 1995 році виходить його збірка віршів „Липнева ніч”, за нею дальші збірки віршів: „Не обзиваються громи” (1998), „Виклик зимі” (2003), „На кургані” (2006; усі в Рівному). Ю. Залета випробував свої сили і в драматургії.  У 2000 році окремою книжкою у тому ж Рівному вийшли його дві п’єси „Вчителько моя” та „Не все те золото”. За ними п’єса  „З вирію повертаються не всі” (Костополь, 2004).

Ці п’єси ставилися на сценах професіональних та самодіяльних театрів України. У 2002 році Ю. Залету було прийнято в члени Спілки письменників України. Досі він є єдиним членом цієї престижної всеукраїнської літературної організації з-поміж „оптантів” Пряшівщини.

Вірші, новели та оповідання Ю. Залети часто друкувалися в журналах України, але й у пресі Росії та інших республіках колишнього Радянського Союзу. Він живо цікавиться подіями на його рідній Пряшівщині.

З нагоди 70-ліття з дня народження 7 жовтня 2009 року дев’ять співорганізаторів міста Дубне влаштувало в актовому залі Дубенського будинку-інтернаті літературно-мистецьку зустріч з ювіляром, на якій крім основної доповіді про ювіляра та його внесок в українську літературу прозвучало вісім співдоповідей. Зустріч закінчилася художньою програмою.

Спілка письменників Словаччини, Союз русинів-українців Словацької республіки, Координаційний комітет реоптантів, Асоціація україністів Словаччини та Наукове товариство ім. Шевченка у Словаччині щиро вітають нашого земляка із 75-річчям.


Микола Мушинка, Степан Крушко


Юрій Залета

Словацька пісня
 

Гілка калинова,

Що восени рясніє край вікна,

Гармонія мелодії і слова,

Колодязя прозора глибина.
 

У ці хвилини давні, особливі,

Коли з-під вікон лине дружній спів

Встають в уяві бетярі вродливі,

Слухняні діти праведних батьків.
 

Перед панами шапку не ламають,

Зустрінуть в полі вранішню зорю.

А вийде хам чи збойник хитрий з гаю,

Стають відважно, впевнено на прю.
 

В коханні щирі, незрадливі нині,

Любов – це свято, мила – над усе.

Здолають перепони скелі грізні,

Дунай грайливі хвилі вниз несе.
 

У вечері, узявши в руку кошик,

Дівча простує стежкою у бір.

Ану ж побачить, як оре Яношик,

Вовняну шапку збивши набакир.

Збірка „Липнева ніч”, (1995)

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
12 жовтня 2014р.

Теги: Залета, Пряшівщина

/ 1Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
Відбулася зустріч представників українських організацій Словаччини і співробітників Посольства України в СР
Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 2Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
» Всі записи