Найбільший лемківський фестиваль у світі (ФОТО)

Досі було прийнято вважати найбільшим і найвизначнішим фестивалем лемків, розсіяних по цілому світі, „Лемківську ватру” в Ждині, засновану 1982 року. Цього року в ній брало участь 38 колективів й індивідуальних виконавців та понад три тисячі глядачів. Під впливом „Лемківської ватри” в Ждині виникли аналогічні „Ватри” у кільканадцятьох містах Польщі, України, США, Канади та Росії. „Дочкою” ждинянської „Лемківської ватри” є і Всеукраїнський фестиваль лемківської культури – „Дзвони Лемківщини”, який при гарній сонячній погоді проходив в урочищі Бичова недалеко м. Монастириська Тернопільської області 3-4 серпня ц. р.

Найбільший лемківський фестиваль у світі (ФОТО)

В ньому брало участь понад сто колективів та індивідуальних співаків і співачок, а за їх виступами стежило понад 30 000 глядачів. Отже 15 Лемківську ватру „Дзвони Лемківщини” повним правом можна вважати найбільшим лемківським фестивалем у світі. Та суть „Дзвонів Лемківщини” полягає не лише в кількості учасників та глядачів, але й у бездоганній його організації.

Фестиваль проходив під гаслом „Цне ся мі за тобов, мій лемківський краю”. Розпочався він парадним ходом учасників центральною частиною міста та покладенням квітів до пам’ятника  Т.Шевченку. При цій нагоді прозвучав Гімн України та „Заповіт” Шевченка, чим було надане йому загальнодержавного значення.

На Ватряному полі фестиваль короткими але змістовними промовами відкрили голова Всеукраїнського товариства „Лемківщина” Олександр Венгринович, голова Тернопільської обласної державної адміністрації Валентин Хоптян та голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Софія Федина. На відкритті виступили й інші поважні гості, між ними й високі представники Греко-католицької та Православної церков, які поблагословили фестиваль спільною молитвою.

Ватру перед очима тисяч глядачів, об’єктивами сотень фотоапаратів та десятками відеокамер урочисто запалив староста фестивалю Михайло Тиханський та господарі фестивалю Ігор Дуда і Віра Дудар.

Після вступних урочистостей на обох сценах Ватряного поля – Великій і Малій, до пізньої ночі, а потім ще наступного дня – проходили безперервні концерти. Важко сказати, чий виступ був найліпшим, бо всі були на високому художньому рівні, а бездоганна звукова техніка дозволяла стежити за виступами на сцені навіть у віддалених куточках Ватряного поля.

Не вдаючись в аналіз та оцінку програми цьогорічного фестивалю, я спробую перерахувати хоча би найважливіші колективи,які брали в ньому участь.

До Монастириська прибули всі провідні лемківські ансамблі України, головним чином із Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей. Перед вели місцеві колективи: „Лемківський хор”,

„Яворина”, „Весна” та „Гречні фраїрки”. Монастириським дитячім колективам та індивідуальним виконавцям належала майже вся „Мала сцена” амфітеатра. З інших районів Тернопільщини прибули: „Солов’ї Галичини”, „Дзвони пам’яті” з Тернополя, „Ходаки” з Малого Ходачкова, „Романчани” з Романівки, „Барвінок” з Микулинців „Конар Леміквщини” з Жовтневого, „Горлиця” з Кривого, „Яворина” з Чорткова, „Потічок” з Нагірянки, „Лемкиня” з Бережан, „Лемківчанка” з Остап’я, „Галичанка”  з Буданова, „Джерельце” з Чорткова, „Веселі гудаки” з Бучача, „Бескиди” з Підгородного та інші.

Львіщину на фестивалі представляли: „Лемковина” з Рудного, „Радоцина” з Пустомит, „Яворина” з Дрогобича, „Лемківська студенка” з Борислава та деякі інші. Івано-Франківщину – „Бескид” та „Закон Танґо” з Івано-Франківська, „Студенка” з Калуша, „Відгомін Бескидів” з Долини, „Степ” з Войнилова та інші.

Я не згадую індивідуальних співаків, дуо та тріоспівів, яких було кілька десятків. Та не можу не згадати співачку Софію Федину, яка щойно повернулася з фестивалю русинів Воєводини „Червена ружа” в Руському Керестурі. На „Дзвонах Лемківщини” вона (лемкиня, народжена в Україні) виступила чотири рази, а публіка завжди нагороджувала її спів бурхливими оплесками. Незабутньою була й ораторія Богдана Пастуха зі Львова „Доля лемка” (може її назва була іншою, але я саме так її зрозумів).

Молодь в ніч із суботи на неділя до самого ранку гуляла під звуки модерної музики у виконанні капел з Києва, Івано-Франківська та Підгайців. Саме в цю ніч мабуть зродилося не одне серйозне знайомство між досі незнайомими хлопцем і дівчиною…

Русинів-українців Словаччини на „Дзвонах Лемківщини” представляла трьохчленна делегація (Юрій Шпирко, Іван Лаба та Іван Лукач). Програму фестивалю вже вдруге за собою збагатила жіноча фольклорна група „Старинчанка” із Снини (керівник Злата Фундакова),  характер якої подібний до характеру більшості лемківських колективів Польщі та України. І вони або їх предки змушені були покинути (у 70-80 роках м. ст.) рідні села Старинської долини у зв’язку з побудовою там  греблі, яка постачає питтєвою водою майже всю східну Словаччину. І вони, як і лемки Польщі, сумують за своїм рідним краєм і радо повертаються до нього якщо не фізично та хоча би материнськими піснями. Лемків Польщі на фестивалі репрезентував гурт „Лемко-Тавер”, лемків Канади – співачка Анна Чеберенчик. Закарпатську обласну організацію Всеукраїнського товариства лемків на фестивалі очолював її голова Василь Мулеса. Шкода, що не було тут жодного художнього колективу ані індивідуального виконавця з цього кутка Лемківщини (Великоберезнянського та Перечинського районів).

Та „Дзвони Лемківщини” в Монастириськах – це не тільки пісні, танці та музика. З фестивалем було пов’язано кілька супровідних акцій: спортивних змагань, виставок музейних експонатів, картин художників, найновіших книжкових видань. У ватряному музеї була презентація трьох книжок найвизначнішого лемківського літературознавця та фольклориста післявоєнного періоду Ореста Зілинського (1923-1976) уродженця с. Красна Горлицького пов., що від студентських років до самої смерті жив у Празі, умер у східній Словаччині а є похований у Свиднику. Мною упорядковані книжки видала Національна академія наук України в Києві 2013 року з нагоди 90-ліття з дня народження досі замовчуваного науковця.

В імпровізованих палатках можна було посмакувати найрізноманітніші лемківські страви, попити „фірканого” молока, але й квасу та пива. На десятках прилавків можна було купити вишивані сорочки, рушники, різноманітні дерев’яні та керамічні вироби, книги, газети, журнали. Ватряне поле нагадувало величезний ярмарок або кемпінґ із сотнями палаток, але й багатьма десятками обрусів, розстелених на траві, в тіні дерев, а на них всякі наїдки та напитки. А навколо – цілі групи , найчастіше давніх друзів і знайомих, які, вслухаючись у пісні, що лунали зі сцени, підіймали найрізноманітніші тости, які закусували дома підготовленими бутербродами, ковбасою, салом та запивали мінеральними водами.

Машинами на Ватряне поле в’їзд був заборонений (крім машин обслуговуючого персоналу та транспорту виступаючих). Приватні машини булу запарковані край дороги в кількакілометровій черзі. Зате між Монастириськами та Ватряним полем курсував громадський транспорт. За порядком в амфітеатрі та його околиці слідкувала сотня міліціонерів. Та вони були майже без діла, бо п’яних людей та інших порушників порядку я тут не бачив.

Слід підкреслити, що вхід на фестиваль був вільний. Безплатно можна було поставити шатро, запаркувати машину (поза ареалом амфітеатру) і навіть посмакувати на лемківських стравах. Все це оплачувала держадміністрація та місцеві спонсори, головним чином, із рядів успішних підприємців.

Недільня програма розпочалася Божественною літургією за участю хору Церкви Воздвиження Чесного Хреста в Монастириськах, а від полудня до 18.00 години знов продовжувався марафон концертів. Та ні учасники, ні гості, наперекір жарі, втоми не відчували.

Ювілейний XV Всеукраїнський фестиваль „Дзвони Лемківщини” у Монастириськах пройшов знаменито, в чому найбільшу заслугу має організаційний комітет, очолюваний Олександром Венгриновичем та його заступниками: Ігорем Дудою, Оксаною Будною, Вірою Дудар, Степаном Криницьким та Степаном Майковичем. Комітетові допомагав 16-членний штаб (до якого входили і два сини голови – Анатолій та Юрій), 12-членна режисерсько-постановча група, дев’ять модераторів та чотири автори сценаріїв. Лише їх спільним зусиллям вдалося влаштувати наймогутніший фестиваль лемківської культури у світі. Імена всіх наведенні у 24-сторінковій програмці фестивалю. Там же учасники могли знайти інформацію про історію фестивалю і його розвиток протягом п’ятнадцяти років.

І учасники, і гості відходили з Ватряного поля з твердим наміром зустрінутися тут через рік знов.

Микола Мушинка, Пряшів, Словаччина.
Фото автора та Магди Мушинки

Покладання вінків до пам’ятника Т.Шевченку

Фестиваль молитвою поблагословили священики на чолі з  

            єпископом

Староста ватри М. Тиханський (в центрі) з господарями фестивалю

            В. Дудар та І. Дудою

Урочисте запалення вогнища

М.Мушинка (стоїть) презентує книжки О. Зілинського. Направо від нього староста „Ватри” М. Тиханський та голова оргкомітету О. Венгринович. Вліво – його заступник С. Криницький

„Старичанка” після успішного виступу. В центрі – І. Лаба

Частина глядачів „Дзвонів Лемківщини” в Монастириськах

„І в такій солом’яній колибі жили наші далекі предки на Лемківщині” – говорить член оргкомітету Юрій Венгринович

Виступає Богдан Пастух

Фото на згадку. В центрі М. Мушинка, І. Лаба, Остап та Рома Черемшинські

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
06 серпня 2013р.

Теги: лемки

Коментарі

Лемко з Крениці 2014-11-10 / 13:30:46
Ти не "местный", бо не знаєш про що говориш. Акція "Вісла" була вчинена комуністичним польським урядом у 1947 році, через два роки після війни. Це була депортація в середині країни. Українців, громадян Польщі, виселяли на так звані "понімецькі" землі, як ворогів польського народу. В бувшому німецькому таборі Освенцім (Явожно)спецслужби фільтрували населення від "бандитів", українських священників, вчителів. Перша депортація в Радянський Союз почалася у кінці 1944 року і тривала до середини 1946 р. Тоді було виселено майже півмільона людей. Мета? Очистити Польщу від українців і будувати однонаціональну державу!

козак запорізький 2013-08-08 / 12:45:20
дуже файно, молодці!!!

МѢСТНЫЙ 2013-08-08 / 09:53:45
2pfr и 28494: так я ж и подчеркиваю: "Для тех, кто в состоянии понять".

pfr 2013-08-07 / 17:32:29
8494 добре сказав, сидить тут денно й нощно це мЭсний кацап і фекалії свої розводить.

8494 2013-08-06 / 21:00:26
МѢСТНЫЙ
як лемко, нащадок тих переселенців, можу сказати одно - сиди і не 3.14зди про то, чого не знаєш.

МѢСТНЫЙ 2013-08-06 / 20:41:30
2васман: в ходе операции "Висла" около 700 тыс. человек было выселено в Украину - от Львовской аж до Ворошиловградской (нынешней Луганской) области. И поверьте, в Киеве не меньше потомков лемков чем в Монастириське.

Но я писал не об этом...

Для тех, кто в состоянии понять :)

васман 2013-08-06 / 20:32:02
МѢСТНЫЙ
якшо ви не в темі, або просто тупий, то краще жувати й мовчати.в Тернопільську обл, зокрема в р-н Монастириська в ході операції Вісла і до неї було евакуйовано десятки, якшо не сотні тисяч лемків-українцівють, де вони й зараз компактно(наскільки можливо) проживають

МѢСТНЫЙ 2013-08-06 / 20:04:17
Файно, не спорю. но м. Монастириськ Тернопільської області к Лемковщине не намного ближе, чем стольный град Киев (и имеет к Лемковщине такое же отношение как и Киев)- если провести в Киеве лемківський фестиваль, то но, по-моем у, побьет все рекорды по кол-ву посетителей. только вот к территории Лемковщины иметь будет такое же отношение как и фестиваль в Монастириське. примерно, как фестиваль судетских немцев в Баварии: "Судеты, которые мы потеряли". Ну, в нашем случае: "Лемковщина, которую мы потеряли". ИМХО

Корятович 2013-08-06 / 19:01:05
Файно! Так ся тримайти!

У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
Українці в Пряшеві також вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
/ 1"Чарівність різдвяних прикрас" ручної роботи оселиться в Музеї української культури у Свиднику
У Словаччині пройдуть 20 км "Стежками Олександра Павловича"
Пласт у Словаччині відзначив 90-річчя вже 23-ім літнім табором "Карпати 2018"
Левко Лукʼяненко
Закарпатці взяли участь у ювілейному "Шенгенському меридіяні" у Словаччині
У Музеї української культури у Свиднику можна побачити світ в українсько-словацьких кольорах
У Свиднику відбулося 64-те Свято культури русинів-українців Словаччини
Свято культури русинів-українців у словацькому Свиднику відзначатимуть із виставкою та концертом бандуристок
Міжнародну Ніч музеїв та галерей можна відзначити в Музеї української культури в Свиднику
» Всі записи