Закарпатці відвідали стрийську книжкову толоку (ФОТО)

«Купуй і читай українське!» – під таким гаслом у Стрию вже вдруге пройшла книжкова толока.

Відбулася вона 20-21 липня у  Народному домі в  рамках Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок. Серед іменитих гостей – Василь Шкляр, Роман Коваль, Ігор Калинець, Володимир Лис, Галина Вдовиченко, Василь Габор, Роман Іваничук, Андрій Содомора, Галина Пагутяк, Мар’яна Савка, історик Володимир В’ятрович – були і наші закарпатські літератори: Мирослав Дочинець, Галина Малик, Вікторія Андрусів, Олександр Гаврош, Василь Кузан, Ірина Гармасій. Спілкування  з читачами пройшло в задушевній атмосфері (стрияни вже обізнані із творами наших земляків із попередніх візитів)  і завершилося автограф-сесіями. Найбільшу ж  цікавість викликав Мирослав Дочинець, книжки якого були лідерами продаж на толоці. Закарпатська книжка була гідно представлена на ярмарку завдяки ужгородському видавництву «Ліра», яке єдине із Закарпаття фігурувало серед  п’ятнадцяти видавництв-учасників.

Як розповіла організаторка книжкової толоки Любов Хомчак,  навіть у маленькому містечку люди спраг­лі до книг, чогось нового. Вони хочуть бачити тих, хто творить і видає книги. Читачеві необхідне оце живе спілкування з автором, яке неможливо нічим замінити. Багатьох письменників запросили  саме на побажання читачів.

Оскільки 2012 рік – рік 70-річчя УПА, то багато заходів  толоки  були  присвяченій цій даті. До Стрия з’їхалися не тільки люди, які писали про УПА, але й безпосередні  її учасники, які дожили до наших днів. Цікавою була розповідь кулеметника дивізії «Галичина» Леоніда  Мухи, члена нинішнього історичного клубу «Холодний Яр». У 1938 р. йому потрапили до рук книги Юрія Горліса-Горського, українського військового і громадського діяча, письменника, старшини Армії УНР, який описував реальні події тогочасся. 12-річний юнак був у захваті від прочитаного. Можливо, саме книги вирішили його подальшу долю, вивівши на стежку боротьби на незалежність.  Найвідоміший  роман Горліса-Горського «Холодний Яр» сучасні українці змогли прочитати завдяки старанням письменника, дослідника історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття Романа Коваля.

Засновник  історичного клубу «Холодний Яр» заявив про себе у 90-х роках, видавши  фундаментальне дослідження «Отамани гайдамацького краю»,  в якому виклав науково вивірені біографії ватажків повстанців Придніпров’я доби УНР та періоду після її падіння, коли розрізнені групи найстійкіших борців за незалежність намагалися протистояти більшовицькій навалі аж до другої половини 20-х. «Отамани…» мали шалений успіх, тиражі книги розійшлися до єдиного примірника і зараз вона є бібліографічною рідкістю. Крім власних досліджень, Роман Коваль перевидає твори безпосередніх учасників визвольної боротьби 20-х років на Придніпров’ї. Уже видав 30 книжок.

На толоці  Коваль презентував книжку «Іван Ремболович» про  отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 р., начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії в листопаді 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках. У сьомому томі “Енциклопедії українознавства” Володимира Кубійовича про Івана Ремболовича написано лише 31 слово і трохи не завжди точних цифр, разом 42 знаки. В них вміщено біографію людини, яка пройшла дві світові війни, дві епопеї Визвольної боротьби.  Заповнити цю прогалину взявся пан Роман. У  книзі, яку автор називає лише ескізом до біографії, опубліковано 373 світлин, листівок, карт, документів, більшість з яких унікальні.

На базі знайдених Романом Ковалем документів був написаний і «Чорний ворон. Залишенець» Василя Шкляра, який  відзначений народною Шевченківською премією. На зустрічі із відомим письменником великий зал Народного дому був повен. Шкляр зачитав напам’ять уривок з свого роману. І, слухаючи його упевнений сильний голос, ніхто із присутніх не сумнівався, що Чорного Ворона у фільмі, який планується зняти по твору, має зіграти саме він (поки професійного актора не знайшли). Постать  холодноярівського отамана захоплює і спонукає до дій. Як зізнався письменник,  у  Кривому Розі молоді хлопці підійшли до нього і сказали, що, прочитавши роман, вони готові померти за Україну, хай він покаже де.   А російськомовний студент з іншого українського міста після «Чорного ворона» перейшов на українську мову. На даний час Шкляр пише новий історичний роман про отамана Марусю - 16-річну Олександру Соколовську із села Горбулів Житомирської області.  

Всі зустрічі в Народному домі починалися із привітання «Слава Україні! Героям слава!». І щоб ця слава не зникла разом з українською мовою, у Львові випустили добірку мовних плакатів «Слово – меч духовний», яку представила  на толоці Ірина Фаріон, український мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент Національного університету «Львівська політехніка». Всі плакати зроблені студентами політехніки і спрямовані на захист української мови та протидію русифікації. Пані Ірина розповіла  якими засобами керувалися наші європейські сусіди (словаки, чехи, угорці, поляки, італійці), щоб зберегти  рідну мову.    У Львівській області місцеві ради закуповують ці  мовні плакати для шкіл і дитсадків, щоб у такий спосіб плекати рідну мову.

У рамках  Всесвітнього фестивалю українських кредитних спілок відбувся і пленер художників, в якому взяв участь  закарпатець Петро Ряска. Захід проводився у с.Корчин Сколівського району, звідки родом знаменитий художник і патріот Іван Хандон, імені якого і присвячений пленер.  Всі створені картини були виставлені в Народному Домі Стрия, де 21 липня відбувся відкритий благодійний аукціон. Виручені кошти підуть на благодійні цілі, зокрема будуть скеровані на видання збірки творів сотника 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, українського письменника, драматурга, журналіста Зубенка Івана Сергійовича.

Роман Коваль та Ірина Гармасій

Василь Шкляр

Ірина Фаріон

27 липня 2012р.

Теги: книжка, толока

Коментарі

НОВИНИ: Культура

10:08
На Закарпатті письменник Олександр Гаврош презентував свою нову книгу "Різдвяна історія Ослика Хвостика"
16:21
"Гуцульска бриндзя" цьогоріч зустрічатиме шанувальників у Рахові 8 вересня
09:47
"Грані життя" у графічних плакатах Володимира Карвасарного можна побачити в Ужгороді
13:38
На Закарпатті презентують нову дитячу книжку Олександра Гавроша про віслючка Хвостика
11:12
Художник із Хмельницького Володимир Карвасарний презентує свої роботи в Ужгороді
10:18
Закарпатський обласний муздрамтеатр закриє театральний сезон показом "Жменяків"
14:34
У Мукачеві можна оглянути роботи випускників художньої школи ім. Мункачі
11:26
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
15:50
Хорватське Матулі "пленерно" приймало гостей із Закарпаття
15:33
"Карпатські візії Синього виру" представив у Львові закарпатський живописець Василь Шиндра
16:40
Болгарія стала 21-ю країною в концертних подорожах Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
14:25
/ 5
Берегівський Народний театр імені Я. Бандурович отримав перше місце у всеукраїнському фестивалі-конкурсі
08:31
/ 2
В Ужгороді презентували виставку "Скарби Берегова"
15:30
У скансені в Ужгороді можна буде оглянути "Скарби Берегова"
11:19
До 5 липня в Ужгороді можна оглянути акварельні роботи Оксани Кузьміної-Скальської
12:04
У скансені в Ужгороді відзначили 140-річчя вишківської хижі
14:26
Виставкова зала ужгородського скансену зацвіла "Рожевим цвітом"
11:40
Мукачівський драматичний театр "грантово" покаже виставу про князя Корятовича у Литві
10:02
/ 1
Художню виставку до Дня Конституції України відкрили в Ужгороді
06:45
Закарпатські лялькарі закрили театральний сезон участю у львівському фестивалі
15:32
Наприкінці червня поціновувачі мистецтва зможуть знову поринути "виставково" у сакуровий "Рожевий цвіт"
11:28
/ 1
Закарпатський американець Петро Часто презентує в Ужгороді свої спомини
21:35
У Тячеві вперше провели великий етнофестиваль
12:21
Перший Міжнародний фотосалон "Карпати" проходить в Ужгородському замку
22:47
Арійський світ Ярослава Ороса
» Всі новини