Редактор-закарпатець найстаршої української газети світу "Свобода" мріє про Ужгород

...Він майже не змінився. Тільки сивини побільшало. Та усмішка все та сама - добра до безмежності й заглиблена кудись у Всесвіт. І як йому вдається практично не мінятися?

Петро ЧАСТО.
Петро ЧАСТО.
Петро Часто знову в Ужгороді. І знову на коротко - якийсь тиждень. Але спілкування з ним завжди цікаве й пізнавальне. Бо ця людина звикла сприймати світ таким, як є, у той же час піддаючи все глибокому й доброзичливому аналізові.
Уже 17 років Петро Часто мешкає в Америці - в Джерсі-сіті, якого відділяє від Нью-Йорка тільки річка Гудзон. Виїхати до США змусила доля: наймолодша донька тяжко захворіла й операцію на серці їй міг зробити тільки знаменитий американський хірург Костанеда.

До Америки Петро Часто поїхав в одних штанях і сорочці, сподіваючись на дивовижний фарт. І диво сталося: американець зробив надскладну операцію Любці, і весь Бостонський шпиталь відмовився від гонорару, аби врятувати маленьку українку.
Цілий рік лікарі готували дитину до операції', тож довелося в Америці закорінюватися. Так Петро Часто став американцем. Як і його дружина, журналістка і письменниця Любов Дмитришина.

Ніколи би собі такого раніше не намислив колишній кореспондент «Закарпатської правди», завідувач літературної частини обласного музично-драматичного театру, редактор видавництва «Карпати». Інтроверт і філософ, літератор, автор двох книжок новел, за які його закарпатські колеги не схотіли приймати до Спілки, Петро Часто жив у совєцькій системі, як у паралельному світі. За стільки років вони так взаємно пристосувалися, що не обтяжували одне одного надмірною увагою.

Петро Часто втікав у східну філософію, концепції Соловйова чи Толстого, в епоху Довговича й Матезонського, поки одного разу все круто не змінилося.

І все довелося починати спочатку - на чужому континенті серед чужих людей. Такі випробування ламають слабих, та загартовують сильних. Уже 17 років Петро Часто працює редактором «Свободи», найдавнішої української газети у світі. Смутно дивиться, як закінчується ціла віха національної журналістики. В останні роки «Свобода» перейшла з щоденного випуску на тижневий. Кількість працівників скоротилася до... двох. Уже вголос поговорюють про її закриття. «Український народний союз», який фінансує видання, відмовляється надавати дотації.

Прикро бути останнім редактором 114-річної газети, в якій друкувалися за життя ще Франко, Драгоманов та Грушевський. Адже «Свобода» - це безперервна історія української діаспори Америки у всіх її проявах. Газета мала свій щорічний альманах та видавництво, де друкувалося чимало книжок. Величезний архів «Свободи» - національне надбання усього українського народу.

І боляче усвідомлювати, що все це може бути безповоротно втрачене. Тому Петро Часто нині сушить голову над тим, як це все зберегти. Можливо, варто передати архів львівським чи київським бібліотекам. Тільки-от яким чином?

Він не звик нарікати. Каже, що в США не має жодної вільної хвилини. Вставати доводиться скоро вранці, 55 кілометрів добирається на роботу, повертається пізно й настільки стомлений, що вже не хочеться нічого. Така Америка: хочеш жити, то крутись!

Мріє про березень наступного року, коли зможе піти на пенсію. На відміну від України, пенсійний вік там із 65 років. Та це ще нічого, адже ведуться розмови, аби починати його ще на 5 років пізніше, і пан Петро не має сумніву, що так у майбутньому й буде.

Вихід на пенсію та хоч якесь грошове забезпечення дадуть змогу нарешті взятися за дослідницьку та літературну працю, яку весь час відкладає. Хоче написати книжку про найстаршу українську газету світу та видати власні казки. Окрім того, зможе нарешті надовше приїжджати до України, живучи поперемінно то тут, то за океаном. Так що, дастьбі, з наступного року Ужгород збагатиться на ще одного громадянина світу.

Хоча і в Америці Петро Часто виокремлював час для внутрішньої інтелектуальної роботи. Видав кілька есеїстичних книжок «Між...», «Звідки ти, Росіє, і куди?», «На полі Куру». Переклав вибрані праці свого улюбленого філософа Володимира Соловйова, присвячені єдності церкви. Передмову до солідного 550-сторінкового видання написав відомий український дослідник Дмитро Степовик. Тож даремно часу не гаяв і за океаном, попри божевільний тамтешній ритм життя.

Любка, через здоров'я якої довелося зірватися з насиджених місць, нині вчиться у коледжі. Буде кримінальним експертом. Старша донька Еріка - художник, недавно мала дуже гарну виставку в Нью-Йорку. Внучка Юля вчиться в коледжі мистецтв і пише п'єси. А 11-річний онук Івасик, який народився вже у США хоче жити в Україні, мати корову й ходити у вишиванці. Ось такі вони - діти українських емігрантів.

Після кілька годин приємного спілкування у затишному помешканні Частів в Ужгороді я йшов додому сповнений оптимізму. Чи то чарка так подіяла, чи й справді тішило відчуття того, що люди з України вміють не тільки виїжджати, але й повертатися. Але я щиро вірив, що з Петром Часто ми частенько зустрічатимемося саме тут - на тихих вулицях міста над Ужем.
Олександр ГАВРОШ, "Старий Замок "Паланок"
25 травня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

12:31
До 110-річчя Золтана Шолтеса в Ужгороді відкрили виставку творів митця "In memoriam"
10:08
На Закарпатті письменник Олександр Гаврош презентував свою нову книгу "Різдвяна історія Ослика Хвостика"
16:21
"Гуцульска бриндзя" цьогоріч зустрічатиме шанувальників у Рахові 8 вересня
09:47
"Грані життя" у графічних плакатах Володимира Карвасарного можна побачити в Ужгороді
13:38
На Закарпатті презентують нову дитячу книжку Олександра Гавроша про віслючка Хвостика
11:12
Художник із Хмельницького Володимир Карвасарний презентує свої роботи в Ужгороді
10:18
Закарпатський обласний муздрамтеатр закриє театральний сезон показом "Жменяків"
14:34
У Мукачеві можна оглянути роботи випускників художньої школи ім. Мункачі
11:26
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
15:50
Хорватське Матулі "пленерно" приймало гостей із Закарпаття
15:33
"Карпатські візії Синього виру" представив у Львові закарпатський живописець Василь Шиндра
16:40
Болгарія стала 21-ю країною в концертних подорожах Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
14:25
/ 5
Берегівський Народний театр імені Я. Бандурович отримав перше місце у всеукраїнському фестивалі-конкурсі
08:31
/ 2
В Ужгороді презентували виставку "Скарби Берегова"
15:30
У скансені в Ужгороді можна буде оглянути "Скарби Берегова"
11:19
До 5 липня в Ужгороді можна оглянути акварельні роботи Оксани Кузьміної-Скальської
12:04
У скансені в Ужгороді відзначили 140-річчя вишківської хижі
14:26
Виставкова зала ужгородського скансену зацвіла "Рожевим цвітом"
11:40
Мукачівський драматичний театр "грантово" покаже виставу про князя Корятовича у Литві
10:02
/ 1
Художню виставку до Дня Конституції України відкрили в Ужгороді
06:45
Закарпатські лялькарі закрили театральний сезон участю у львівському фестивалі
15:32
Наприкінці червня поціновувачі мистецтва зможуть знову поринути "виставково" у сакуровий "Рожевий цвіт"
11:28
/ 1
Закарпатський американець Петро Часто презентує в Ужгороді свої спомини
21:35
У Тячеві вперше провели великий етнофестиваль
12:21
Перший Міжнародний фотосалон "Карпати" проходить в Ужгородському замку
» Всі новини