Із щоденника Сергія Федаки. Кіно і люди

Так повелося, що історію війн пишуть переможці. Принаймні, починають писати вони. Тому військова історія стає однобокою за визначенням – прямолінійною, як зморшка на командирському лобі від кашкета. Крок уліво-управо в офіційній історіографії прирівнюється до тяжкого злочину. Між тим досить бодай трішки відступити від наїждженої колії, як на історика зразу чигають факти, що не вписуються у загальну схему. Бо всяка війна – це царство алогізму, де все відбувається не за правилами, більш того – усупереч їм.

Із щоденника Сергія Федаки. Кіно і люди

Саме про йдеться у книжці закарпатця Івана Гоменяка, що живе в Києві, «Пустощі східноєвропейської Кліо», котра нещодавно побачила світ в ужгородському видавництві «Ґражда».

У книжці 44 нариси, згруповані у три частини. Кожний нарис – маленьке відкриття. Автор нагадує фокусника, який постійно витягає з циліндра все нових і нових кроликів. Кролики, озброєні до зубів. У першій частині йдеться про Україну, про практично невідомі сюжети нашої історії: інквізиція, що лютувала у нас (переважно на Галичині) у XIV-XVI ст.; пізніші процеси проти відьом; історія військових частин у Коломиї; чорносотенці у Києві; біографії цілого ряду авантюристів; українські корені та українські сторінки біографії адмірала Колчака; школи червоних старшин та спроби творення окремої української радянської армії.

Зовсім вже несподіваний нарис «Як гуцули Гітлера до істерики довели» – про 49-ий гуцульський полк у польській армії і його бої у вересні 1939 р. Є кілька суто закарпатських сюжетів, зокрема про Червону руську дивізію, створену в ході Угорської революції 1919 р. Радянські історики постійно згадували про неї, але не повідомляли нічого конкретного, тут же вперше зроблено спробу прослідкувати її бойовий шлях. Також подано історію чехословацьких гарнізонів у Підкарпатській Русі.

Друга частина – про Польщу, Росію й інших наших сусідок. Зветься «Сарматія, Тартарія та інші краї Ойкумени». Ідеться про тяжку кавалерію середньовічної Речі Посполитої, череп у військовій і морській символіці, любовні історії Ю.Пілсудського (7 жінок), плани польського Генштабу проти Німеччини і проти СРСР. Десятки сторінок цікавих деталей про розчленування Чехословаччини 1938-1939 р.

Дві унікальні історії про використання ведмедя у польському війську. А також про історичну основу відомого серіалу «Чотири танкісти і пес». І навіть про конфлікт між соціалістичними Польщею і Німеччиною, який ледве не переріс у бойові дії. У третій частині – кілька сюжетів з Другої світової війни, кожний з яких може бути розгорнутий у пригодницький фільм. Про майже не згадувану кавалерію у тій війні. Про камікадзе, які були не тільки в Японії, а й у Польщі.

Про білоруський аналог УПА і повстання в’язнів Маутхаузена. У наступній своїй книзі І.Гоменюк обіцяє не менше захоплюючих історій: про бої у Львові 1918 р., знову-таки про розчленування Чехословаччини 1938-1939 р., про плани міжвоєнної Польщі набути заморські колонії, нацистський рух опору після травня 1945 р., наркомат оборони УРСР 1944-1946 р.

На перший погляд, ідеться про деталі, які не могли нічого кардинально змінити. Але з таких деталей і складається вся людська історія, зокрема військова. Тільки у зовсім вже адаптованій школярській версії вона має чітку, наперед визначену логіку. Насправді же це такий вінегрет випадковостей, помилок, збігів обставин, що спеціально спланувати і розіграти його просто неможливо.

Книжка про непередбачуваність нашого минулого, котре таїть ще немало скелетів у шафі. Про специфіку нашого регіону, який позначають суперечливим терміном «Центрально-Східна Європа». Бо ж за однією з дуже багатьох можливих методик визначення центру Європи він десь на Закарпатті (інші варіанти – у Литві, Польщі і ще хто зна де).

Але геополітично той центр завалюється кудись на Схід. Загалом книжка справляє дуже оптимістичне враження, бо нічого в історії не є строго детермінованим на всі 100% – ні у минулому, ні у сьогоденні.

Практично кожний сюжет показує, що історія тієї чи іншої країни безліч разів могла повернути зовсім в інше русло, що навіть відхилення від магістралі на якийсь градус-другий розкриває зовсім несподівані перспективи, що історію творять таки не безликі народні маси, а конкретні індивідуальності – кожна зі своїми особливостями. Потім все буде причесано і полаковано, але завжди знайдеться хтось, хто знову все скуйовдить.

 

Сергій Федака, Неділя

20 лютого 2012р.

Теги: Ґражда, гуцул

Коментарі

НОВИНИ: Культура

14:52
У підземному переході під транспортним мостом ім. Томаша Масарика в Ужгороді облаштовують пандус
02:21
Рік без Дмитра Кременя
11:55
/ 1
У Хусті працюють над створенням театру під відкритим небом на Замковій
02:48
Закарпатський муздрамтеатр поступово відновлює роботу
14:27
У Мукачеві пройде живописний пленер "Мукачівська весна-2020"
21:31
/ 1
Поетичний онлайн-квартирник організувала Закарпатська обласна бібліотека імені Ф. Потушняка
10:01
/ 1
Бойківські вишиті сорочки представили в Ужгороді
14:28
В Ужгороді до Дня захисту дітей проводять онлайн-конкурс "Країна дитячих мрій"
12:16
/ 1
Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
01:56
Закарпатський народний хор запрошує на артмоб з нагоди Всесвітнього Дня вишиванки
11:03
/ 1
Чендей-fest 2020 на Закарпатті перенесено на вересень
10:37
Закарпатські художники відзначили Міжнародний день музеїв виставкою картин без глядачів
02:37
Артисти Закарпатського хору зняли ролик до Дня вишиванки
17:57
В Ужгородському замку з нагоди Дня музеїв відкрили дві виставки
10:47
Закарпатська обласна книгозбірня влаштовує "Поетичний квартирник online"
09:25
Ужгородська школярка дебютувала "Порожніми коридорами"
11:43
Закарпатська обласна філармонія представила концертну програму онлайн до Дня Європи
13:28
/ 1
У мукачівському "Паланку" відкриють музей ливарства
12:08
До Дня музеїв скансен в Ужгороді оголосив конкурс "Своя сорочка ближче до тіла"
09:08
Мукачівський історичний музей відновив свою роботу
16:46
В обласному краєзнавчому музеї в Ужгороді запропонують оглянути народні музичні інструменти та артефакти середньовічної церкви
03:56
/ 5
В Ужгороді відбулася акція на підтримку представників креативних індустрій
11:13
На Закарпатті визначили переможців дитячо-юнацького конкурсу образотворчого мистецтва "Легенди Карпат"
11:03
Конкурс імені Ірлявського на Закарпатті цьогоріч відбуватиметься дистанційно
09:52
Талановитих дітей запрошують виступити разом із Закарпатським народним хором
» Всі новини