В Ужгороді вишиванками і звуками трембіти розпочалася "Купальська містерія" (ФОТО)

Завадити відкриттю фестивалю не змогла навіть негода

В Ужгороді вишиванками і звуками трембіти розпочалася "Купальська містерія" (ФОТО)

Дощ висів над головами, пробував впасти зливою з важких свинцевих хмар, але так і не наважився зірвати початок чудового дійства під назвою "Купальська містерія", що його в продовження конкурсу "Твоя вишиванка" і чудового великоднього писанкового дійства організувало українство обласного центру Закарпаття. Перші ініціативи сприймаються завжди насторожено і майже ніколи не бувають масовими, але перша "Купальська містерія" одразу захопила світлістю духу її учасників і на генетичному рівні залучала перехожих в свою чарівну ауру кольорами вишиванок, магічним голосом трембіти і народними співанками у виконанні "Гудацької тайстри".

Під прадавніми символами Купала та Марени учасники фестивалю рушили від будинку крайової "Просвіти" до центру міста. Домінантою "вишиванкової" колони стала трембіта "у виконанні" голови правління Закарпатського центру сільського туризму Богдана Пранничука і "гудаки з тайстрами". Саме на їх звуки оберталися випадкові перехожі, виходив на вулицю персонал магазинів та ресторанів і виймали свої фотокамери туристи. Кінцевою зупинкою параду вишиванок стала площа Поштова, де відбувся чудовий концерт і танцювальний майстер-клас від "Джерельця Карпат".

Пізніше було визначення переможців конкурсу молодих художників "Карпатська містерія" у "Просвіті" та перегляд мультфільму "Цвіт папороті".

Переповідати усе в деталях немає ані найменшого смислу - в таких заходах треба брати участь самому, а не пробувати вловити їх атмосферу в кількох журналістських рядках. "Купальська містерія" триватиме ще два дні і, якщо дозволить погода, завершиться у середу чудовим купальським дійством на березі Ужа - з плетінням вінків та пусканням їх по річці, вогняним колесом, стрибками через вогонь та ходінням по розпеченому вугіллю.

Тож звільняйте свою душу з полону стереотипів глобалізованого суспільства, виймайте зі скринь свої вишиванки і приходьте разом  веселитися і радіти життю, як це вміли робити наші предки сотні, тисячі років тому!..

03 липня 2011р.

Теги: Купальська містерія, вишиванка, трембіта

Коментарі

ярослав орос 2011-07-08 / 22:31:00
Муза, 04.07.2011 22:32
Люди якісь легковажні,спочатку підтримують язичество,а потім побіжать у церкву ,кожен свою (ХРИСТИЯНСЬКУ!!!) І будуть волати,що тільки їх ВІРА правильна .

а варто б музі відповісти...

2011-07-08 / 15:19:00
пишете дурню. Ідея хороша, акція благородна (ні до політики, ні "галичан" не має відношення). Я там була з кількома друзями із власного бажання. Дізнались, що проводитиметься такий парад із ЗМІ. Людей було дійсно не дуже багато, але, в першу чергу, святкування зіпсувала погода (як мінімум, знаю 3 сім`ї з дітками, котрі не прийшли через дощ). Обов`язково піду у неділю на святкування. Лиш неуку може бути нецікаво побувати на таких заходах.

Далі коментуйте, що хочете.... приплетіть і галичан, і русинів, і Федак, і Піпашів, але так і не помічайте головного.....

Олекса 2011-07-06 / 21:27:00
Мого Пана! та тулько м читав за тоту акцию а купка людий ся зобрала...паночко-Инночко! женит у шию тих хто довкола вас, бо лиш ообиравут вас...щкодую вас!

2011-07-06 / 17:31:00

Психосоматично (з грецької буквально “душевно-тілесно”) населення України неоднорідне, і два головних його складники — динарський і остійський (східний). У 1910-х роках динарці складали 44 відсотки українців, а остійці — 22. Можливо, найвдаліше залежність “душі” раси від її “тіла” визначив Л. Ф. Клаусс. Його вчення про так зване “наслідувальне чергування” спирається на підхід до людської зовнішності, підказаний проникливістю і чуттям; цей підхід змальовує відмітні ознаки раси на основі рис обличчя і його виразу, руху його м’язів відповідно до переживань і настрою, взагалі на основі знакових рухів тіла.

Остійську расу, за Клауссом, відзначено м’яким, округлим, поступливим тілом без чітких меж між окремими частинами — тобто тілом, якому бракує гострих обрисів. Ця безформність здогадно відповідає особливому складові духу й ума, а саме, остійці скеровані на поглинання зовнішнього світу, що особливо помітно в суспільному житті. Суспільні прагнення остійців відбито в постійній турботі про оточення, але чим більшим і складнішим стає суспільство, тим менш імовірно, що цей потяг буде задоволено. Занепокоєння зовнішнім світом видно також з глибокого інтересу до подробиць (любов українців до вишивання); воно схиляє відокремлюватися від усього чужого (що лежить поза “своїм” світом, а тому є недосконалим) і прагнути до якоїсь вищої досконалості, вільної від суперечностей і “неправильності”.

Риси остійської раси (усі їх не перераховуємо) позначаються на українському характері тільки певною мірою і тільки там, де їх не заміщено іншими впливами. Проте їх видно в портретах українців, змальованих у художніх творах.

Скорочено остійське ставлення до життя можна описати як спокійне зовні, але глибокодумне і схильне до переживань і душевних хвилювань. Українці вразливі, ними часто керує почуття смутку і туги.

Якщо душевні якості остійців можна назвати кулеподібними, то динарська натура, навпаки, є досить вугластою. Лоб, ніс, підборіддя — гострі, щелепи виступають; у них і в губах є щось майже нападницьке, навіть хиже. Довгов’яза постать і її швидкі рухи справляють непросте враження: така людина або з усієї сили вдарить кулаком, або сердечно поплескає по спині. Кажуть, що динарці — здібні актори і музики. Духовні риси динарської раси спричинено їхніми високорозвинутими почуттями і здатністю до переживань. Ці переживання часто спрямовано на зовнішню дійсність, яка штовхає до розвантаження ледь стримуваних почуттів.

Найкраще особистість динарця відбивається в шаленій бійці, у бенкетуванні на козацький манір і в тужливому козацькому співі, у спробі “жити небезпечно” або навіть у намаганні — подібно до ґетевського Фауста — спробувати все, що може дати життя. Динарець, ясна річ, дуже легко збуджується, і його мірило цінностей зовсім не схоже на мірило остійця з його споглядальним, сумним і спокійним складом думки. Те, що часто називають “буйними особливостями” українства, належить саме динарцям.

2011-07-06 / 11:28:00
А слабо пошукати, почитати? Подай готовеньке?

??? 2011-07-06 / 10:20:00
а хто такі динарці ???

2011-07-06 / 09:42:00
Серед учасників тільки один українець - Володя з філармонії. Присутні галичани - типові представники динарців.

Петро 2011-07-05 / 20:26:00
Молодці, класно було!

Дівчина 2011-07-05 / 15:25:00
Дуже гарно!Молодці організатори!Супер!!!

василь 2011-07-05 / 13:43:00
та то не ініціатива погана а Федака неваловшний щось організувати

глядач 2011-07-04 / 22:33:00
Вперше в обласному центрі відбувається фестиваль в якому можуть прийняти участь всі!!! Тож зустрічаємось в середу о 20:00 на набережній р. Уж (біля філармонії) на купальське дійство "Цвіт папороті"!!!

Муза 2011-07-04 / 22:32:00
Люди якісь легковажні,спочатку підтримують язичество,а потім побіжать у церкву ,кожен свою (ХРИСТИЯНСЬКУ!!!) І будуть волати,що тільки їх ВІРА правильна .

читач 2011-07-04 / 17:40:00
А коли будуть коментарі хвалебні під ніком НІКА?

2011-07-04 / 15:27:00
Тадь не валовчні і галичане щось самі учинити - взяли нашу "Гудацьку тайстру" з філармонії та вшитких емігрантів "ідейних" зогнали в ракаш та поодівали не в шаровари, а й ц нашу одіж - даз 10 їх лиш і є...

2011-07-04 / 12:07:00
Потіштеся, неваловші. Самі'сьте вчинити нич не гонні, то хоть потопчетеся по тому, што кось вчинив. Лем так собі свою убогу душу відведете...

Не чудно, ож вас вшиткоє світлоє так миригує. Злі'сьте і темні... :)

2011-07-04 / 10:28:00
У берегівських, виноградівських, хустських і мукачівських селах і присілках на десяток хат у три шори, збирається у рази більше люду від мала до велика на власні, автентичні свята та гуляння, аніж у облцентрі з населенням у 120 тис. на "традиційне українське свято". Кращої ілюстрації сприйняття заперевальних ідей та традицій на Подкарпатті годі й вигадати. Молодці.

Абориген 2011-07-04 / 08:51:00
Масовость ніяка, більше фоток як учасників ходи. Тай не чудно, бо в основному наші місцеві Галичани, на чолі з пані Фодак з товстов гузицьов. Цікаво, чи дозволили би у Львові провести ходу Закарпатських Русинув.

НОВИНИ: Культура

17:09
/ 1
Спілка художників "Арт-Свалява" відзначила 10-річчя
17:07
Піаністка з Угорщини провела майстер-клас в Ужгороді
10:48
В Ужгороді дискутуватимуть про переклади художньої літератури на Закарпатті
16:47
/ 1
"Мелодії сердець" сестер Гаврилко лунали в Ужгороді
09:39
"Закарпатські візерунки" у піснях і танцях розкажуть в Ужгороді про те, як "На схилах Карпат"
10:57
Виставку графіки відкрили у Виноградові
10:06
/ 1
В Ужгороді відзначили 100-річчя від дня народження Семена Панька
03:16
В Ужгороді відбулася презентація "Зради" Наталії Дурунди
10:39
Симфонічний оркестр обласної філармонії разом зі скрипалем і диригентом Ігорем Муравйовим зіграють в Ужгороді Beethoven-а
13:55
/ 2
Львівська Опера на День Св. Валентина привезе в Ужгород "Лускунчика"
01:36
Виставку робіт Володимира Павлишина відкрили в Ужгороді
10:36
У "Паланку" в Мукачеві можна оглянути "Творчі рефлексії" митця з Володимир-Волинського Павла Юрчука
01:32
У Братиславі відкрилася масштабна виставка закарпатських художників
11:23
/ 1
У Хусті прем'єрно покажуть виставу про легендарного опришка Пинтю
10:23
Концертні "Мелодії сердець" сестер Гаврилко співоче линутимуть в Ужгороді до Дня всіх закоханих
17:50
Концерт пам'яті народної артистки України Етелли Чуприк відбувся в Ужгороді
17:48
/ 3
Виставку світлин румунського фотографа Лайоша Нодя презентували в Ужгороді
10:07
В Ужгороді презентують новий роман Наталії Дурунди "Зрада"
13:06
/ 2
У Рахові презентували "Думаю в стовпчик" Оксани Йонаш-Тодер та "Моєї музики акорд…" Михайла Томашука
11:27
В Ужгороді буде Romantic від Олександра Садварія
19:18
А у вашому місті відбувся вернісаж?
17:02
Безкоштовний показ вистави організували на сцені Ужгородського інституту культури і мистецтв
10:12
Виставку натюрмортів презентувала Андрея Павук у Генконсульстві Угорщини в Ужгороді
16:52
/ 3
На Воловеччині відновлюють унікальну пам'ятку сакральної архітектури
11:27
/ 3
В Ужгороді відкрилася виставка графіки Шандора Балога
» Всі новини