Йожеф, котрий із Хуста вийшов у… Космос

Йдеться про художника, який зараз проживає в майже космічному (за мас-штабами духовного та матеріального безладу) Ужгороді, Йожефа Рущака.

Йожеф, котрий із Хуста вийшов   у… Космос

Через любов до рідного краю — а народився він у Хусті — творчий чоловік добився такої сили своїх полотен, що через знайомі обриси гір, марево квітучих долин та буйні травостої бачиш увесь земний світ у красі, спокої, певному хвилюванні перед різними силами Всесвіту. І це зміг зробити нібито звичайний член Національної Спілки художників України, а ще лауреат обласної премії імені Й. Бокшая і А. Ерделі за роботу "Мої дороги".

Ми зустрічаємося з ним у кафе   на вулиці Корзо і його веселе допитливе лице контрастує зі смутком закурених стін та блідими відбитками тлустих емоцій обивателів на них. Нам дають чай, що якби в якійсь чайхані Туреччини чи Індонезії відвідувачам подали такий препоганий напій, то її власник відразу застрелився б. А в нас так прийнято. Це свого роду національний "бонтон" — хороший тон: терпіти кепське і солодко шкіритися. А Рущак теж пив собі та посміхався. Мовчу,   боячись розсипатися на друзки міщанським скиглінням у бік сфери обслуговування, бо наступної миті бачу, що Йожеф почуває себе цілком комфортно, адже   в душі його живуть широкі та славні помисли, які згодом втіляться в нове полотно, хорошу справу, добрий вчинок. А чай? Поганий чи хороший, а все ж — марнота марнот.

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР У... РІДНИХ КРАЄВИДАХ

Це помічаю собі на полях скромного каталогу його робіт: "Космічний простір бачить у рідних краєвидах". Майстерність митця особливо вразила мене тому, що для відчуття Космосу Йожеф вибрав не психологічно зручну для впливу на глядача ніч, а день. Це кому хочеш ускладнить завдання проникнення у вищі емпіреї творчою, а не декларативною ходою. А Рущак таки зміг. Знехтував нічним зоряним антуражем — зробив Космос удень з упі­знаваних і таких звичних картин довкілля.   Проникаючи поглядом у бездонні Йожефові   картини, потрапляєш у   Космосі, уже не сплачуючи 250 тисяч євро за вихід на космічні обрії в ролі туриста.

Мої думки сповна підтверджує головна хранителька фондів Закарпатського художнього музею імені Й. Бокшая Галина Рижова: "Митець багато малює і пише з натури, але це не сухі реалістичні нотатки, а живі поетичні полотна. Природа на його картинах живе своїм потаємним життям: блакитно-сині гори ніби огортають сяючі білі нарциси ("Долина нарцисів"); у "Польових квітах" кольорове розмаїття на землі ніби віддзеркалюється в небесній глибині — в усьому відчувається гармонія спокою та миру. Навпаки, в гірських краєвидах "Сонячний день", "Зима", "Вечір" спостерігаються внутрішні напруга та драматизм, гори ніби застигли в очікуванні бурі". Земля, наче творіння великого вселенського Начала, постає в роботах пана Йожефа, котрий говорить із усіма на "ти", але в той же час глибоко поважає кожного.   Колорит його творів будується на теплих охристих, коричнево-золотистих та холодних синіх, зелених, блакитних тонах з інтенсивно червоними та жовтими акцентами.

Не дещо епатажний світ робіт із Гімалаїв Миколи Реріха, а свій ("свої Гімалаї — Карпати") відкрився оку Йожефа Рущака. Сяючій вершині, що органічно переливається в небо, передує земна чиста і світла дорога під вартою тополь, купка хаток біля квочки-церкви ("Весна"). Суворі, геть "ведмедисті" й водночас ніжні зимові гори вдалося виразити в роботі "Зима", яка невдовзі одухотворяється весняними чарами, сонячним зелом ("Весна"). А праця "Дорога" — це немовби пронизлива думка про своєрідне закарпатське "дао" в цьому піднебесному світі. Карпати в нього, мовби голови богатирів, які думають і бережуть нас, прикритих від негоди маленькими хисткими хижками ("Карпати"). Жовте поле в нього неначе святково контрастує з подальшою темною, але не безнадійною повсякденністю, де теж завжди проростають разом із кущами та деревами добрі людські наміри ("Жовте поле"). Навіть "Село у Словаччині"   це не сліпе відображення баченого образотворчими засобами, а мовби спогад і осмислення рідних карпатських просторів у закордонних Татрах. Долина там ніби загнала в гірський закут сільце і воно застигло там в остраху, наче отара овечок без звичного пастуха.

ЖИТИ У ЗЛАГОДІ З САМИМ СОБОЮ ТА НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ

Таким є філософське кредо митця. Йожеф відцурався від свого поверхового "его", заглибився в суть і увійшов у шерег тих, кому завжди знайдеться місце на Олімпі не лише національного, але й уселюдського духу. Простими словами висловлюється про це Галина Рижова: "Кожний мріє про щастя, і мрії у кожного різні, але є особливі люди — митці, котрі усвідомлюють себе щасливими тільки з пензлем у руці перед полотном на мольберті. Таким художником і є Йожеф Рущак. Його твори зберігаються в музеях України та Росії, в приватних зібраннях США, Канади, Ізраїлю, Німеччини, Франції, Угорщини, Словаччини".

Втім, "злагода з самим собою" не означає для ужгородця того, що він живе у своїй черепашці й ні про кого чути не хоче. Він — учасник та організатор національних   і зарубіжних виставок   та пленерів. Такі наразі регулярно відбуваються в рідному йому Хусті за підтримки міської влади та у словацькому місті Ліпани, де чиновники теж радо вітають художніх світил із багатьох країн світу.

Душею пленерів, певна річ, були хустяни — сонцетворець Ян Пашко, Мар'ян Багній, Орест Цюпко, добрий організатор і ке-рів­­ник пленерів Олександр Певсе, Ласло Гайду, надихала всіх присутність ужгородського майстра Василя Скакандія, веселого філософа Мирослава Бухера зі Словаччини та залюбленого в гармонійність коней і їх руху Станіслава Хомічевського з Польщі.

Ці земні пленери своїми різними авторськими витворами теж виливалися в симфонію космічного, але глибоко патріотичного (в кожного автора по-своєму) начала. Своїми словами, зумисне й не думаючи, це підкреслює Й. Рущак:

— Природа в картинах живе своїм потаємним життям: кольорове розмаїття на землі ніби віддзеркалюється в небесній глибині — в цьому відчувається гармонія спокою і миру.

За словами художника, міжнародні пленери почалися якось в один рік: у Словаччині — влітку, а в Хусті — восени. На зарубіжних теренах все гарно організував Мирослав Бухер разом із меценатом Йожефом Кандрачем та міською владою. В Хусті все зрушило з місця на основі співпраці з дитячою школою мистецтв. Вихованців разом із учителями цієї душевної школи Йожеф Рущак возив у Словаччину на міжнародні пленери. Далі у 2007 році зробили перший дорослий міжнародний пленер за допомоги міського голови Михайла Джанди та директора міської картинної галереї Олександра Певсе. Цього року на Україні пройде вже п'ятий пленер і, головне, процес не обіцяє нагло перерватися. За цей період у   Хусті побувало більше ста митців із різних держав світу — Кувейту, Швеції, Австрії, Кореї, Латвії, Білорусі, Польщі, Словаччини — та різних міст України. Водночас за цей час міська галерея зібрала колекцію з понад двохсот творів живопису та графіки, а саме місто прикрасилося багатьма скульптурами, вирізьбленими в камені.

ЖИТТЄВА ДОРОГА ДЛЯ СЕБЕ — ВІД БОГА

Йожефові нещодавно сповнилося 68, але він не рветься командувати чимось і кимось особисто — бачить силу в єдності всіх. А Йожеф він через те, що народився в 1943-му, всі нотаріуси були угорські, батьки просили записати Йосипом — то вони й записали. Лише по-своєму.

Так Бог і дав, що ще малий носій дорослих великих і чистих задумів Йожеф Рущак народився 25 березня 1943-го в родині чоботаря. Татко мріяв, щоб його син став не меншим майстром, як він. Він і став згодом, але в іншій царині. В Хустській середній школі № 3 уроки малювання вів самодіяльний художник Іван Гайду. Він і помітив здібності малого Йожефа. Рущака та всіх бажаючих творити прекрасне об'єднав у художню студію. Крім І. Гайду першими вчителями були образотворці Елек, Потапов. У 1968 році Й. Рущак закінчив Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва, де запам'яталося навчання у В. Звенигородського, О. Петкі, К. Лозового, Е. Медвецької. Творче бачення сформувалося на основі життєвої й   художницької діяльності Федора Манайла, Івана Ілька, Ернеста Контратовича, Антона Кашшая, Володимира Микити. Найчастіше на етюди виїжджав з Іваном Ільком та Антоном Кашшаєм, що дуже позитивно вплинуло на формування власної творчої манери, безпосереднього зв'язку зі всім сущим.

Трудову діяльність розпочав у художньо-виробничому комбінаті (Ужгород) у ролі художника-оформлювача. Непомітно цій живій роботі   віддав цілі тридцять років. Певний час був заступником голови обласної організації Спілки художників України.

Пан Йожеф брав участь у виставках українських митців на острові Мадагаскар, у Зоряному містечку Білокам'яної з серією робіт "Космос", а також репрезентував свої роботи в Німеччині, Росії, Братиславі (Словаччина), Будапешті та Ніредьгазі (Угорщина) і, звичайно ж, у Києві. А в Словаччині його виставкам раділи в багатьох містах — Наместові, Требішові, Ліпанах, Краловському Холмці, Вранові-над-Тупльов, Міхаловцях, Старій Любовні, Шаріші. Свій полудень віку в ужгородському художньому салоні "Мистецтво" митець відзначив виставкою в 1994 році.

Згадаємо, що з кінця липня   цілий місяць у 1997-му тривала в місті Наместово-на-Мораві (Словаччина) виставка творів членів Національної Спілки художників України Йожефа Рущака, Василя Скакандія та Ласло Гайду. Цей вернісаж відбувся на основі договору про співпрацю Закарпатської обласної організації НСХУ з "Умелецькою Бесідою" (Братислава) під патронатом мерії Наместова. На виставці було показано до п'ятдесяти творів, написаних на Закарпатті, а також тут, на Мораві. І в них виразно відчувалася патріотична духовна приналежність Йожефа Рущака до свого Закарпаття. Адже "його стиль, художня позиція — як принагідно зазначив заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта — народилися з усвідомленого, вистражданого, виношеного душею і серцем почуття, що ти є сином цієї землі, покликаний дідом-прадідом бути її ангелом-охоронцем, пропагандистом її одвічної краси". А ще цілком закономірно І. Хланта називає художника "майстром реалістично-оптимістичного пейзажу", хоча в того є і майстерні натюрморти та серія вражаючих робіт про трави. Недарма ж так приязно його приймає Словаччина, де вони разом із неповторним Василем Скакандієм відкрили постійно діючу художню галерею.

Своя життєва дорога, само собою, продовжується у твоїх дітях. Радість татка — син Артур. Він теж художник — керамік, але, за прикладом батька, займається і живописом. А ще скрипаль, творить гармонійну музику.
Дбаючи про красу своєї дороги, Йожеф Рущак переймається думками про інших — свою творчу зміну, що й надалі славитиме творчо рідний край:

— На переглядах дипломних робіт випускників художнього коледжу імені А. Ерделі бачимо чимало гідних робіт, а потім ці молоді люди кудись зникають, наче вода в пісок. Це все маленькі трагедії, руйнування психіки юних душ, коли люди не відчувають ще на старті потрібності своїх талантів. Тому слід, — вважає художник, — сильно активізувати діяльність молодіжної секції при обласній організації Національної Спілки художників України.

Це не голі слова, бо на ділі Й. Рущак відкрив можливості художнього творення багатьом юним талантам із Хустської дитячої художньої школи, посприявши їм у орга-ні­зації міжнародних пленерів у Словаччині та участі в них. Це все зараховує не лише до власних здобутків та однодумців-колег (скажімо, Йосипа Бабинця), а й загалом до переваг молодої української державності, під час якої, за його словами, "ми позбулися цензури в мистецтві в тій вульгарній формі, в якій вона була, з'явилася можливість більше їздити, в тому числі й за кордон, а також вільно організовувати виставки своїх творів, що дуже важливо для митців. Адже кожна виставка наче сповідь".

Василь Танасійчук, РІО

22 квітня 2011р.

Теги: Рущак, художник, картини

НОВИНИ: Культура

10:08
На Закарпатті письменник Олександр Гаврош презентував свою нову книгу "Різдвяна історія Ослика Хвостика"
16:21
"Гуцульска бриндзя" цьогоріч зустрічатиме шанувальників у Рахові 8 вересня
09:47
"Грані життя" у графічних плакатах Володимира Карвасарного можна побачити в Ужгороді
13:38
На Закарпатті презентують нову дитячу книжку Олександра Гавроша про віслючка Хвостика
11:12
Художник із Хмельницького Володимир Карвасарний презентує свої роботи в Ужгороді
10:18
Закарпатський обласний муздрамтеатр закриє театральний сезон показом "Жменяків"
14:34
У Мукачеві можна оглянути роботи випускників художньої школи ім. Мункачі
11:26
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
15:50
Хорватське Матулі "пленерно" приймало гостей із Закарпаття
15:33
"Карпатські візії Синього виру" представив у Львові закарпатський живописець Василь Шиндра
16:40
Болгарія стала 21-ю країною в концертних подорожах Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
14:25
/ 5
Берегівський Народний театр імені Я. Бандурович отримав перше місце у всеукраїнському фестивалі-конкурсі
08:31
/ 2
В Ужгороді презентували виставку "Скарби Берегова"
15:30
У скансені в Ужгороді можна буде оглянути "Скарби Берегова"
11:19
До 5 липня в Ужгороді можна оглянути акварельні роботи Оксани Кузьміної-Скальської
12:04
У скансені в Ужгороді відзначили 140-річчя вишківської хижі
14:26
Виставкова зала ужгородського скансену зацвіла "Рожевим цвітом"
11:40
Мукачівський драматичний театр "грантово" покаже виставу про князя Корятовича у Литві
10:02
/ 1
Художню виставку до Дня Конституції України відкрили в Ужгороді
06:45
Закарпатські лялькарі закрили театральний сезон участю у львівському фестивалі
15:32
Наприкінці червня поціновувачі мистецтва зможуть знову поринути "виставково" у сакуровий "Рожевий цвіт"
11:28
/ 1
Закарпатський американець Петро Часто презентує в Ужгороді свої спомини
21:35
У Тячеві вперше провели великий етнофестиваль
12:21
Перший Міжнародний фотосалон "Карпати" проходить в Ужгородському замку
22:47
Арійський світ Ярослава Ороса
» Всі новини