В Ужгороді відкрилася виставка просторового живопису Ігоря Стадницького (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Таку назву митець вибрав невипадково – і замки, і замки створені людством із захисною метою. От тільки маленькі механізми є ближчими людині, персональними, а фортеці призначалися для захисту групи людей, а тепер стали суспільним (загальним) надбанням. 

Уродженець прекрасного міста Лева уже багато років мешкає на Закарпатті у Великому Березному. Будучи архітектором за професією, крім проектних робіт, займається і живописом. Але його картини далекі від традиційних  полотен, що ми звикли бачити. Роботи митця є  своєрідними рельєфними колажами, де всі елементи,  виковані кожен окремо з металу,  монтуються на лист картону. Потім наноситься густотерта рельєфна фарба, яка тонується патиною і бронзою. Таким цікавим способом постають на картинах добре відомі закарпатцям Ужгородський, Мукачівський, Невицький  замки, Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, Ужоцька та Костринська дерев’яні церкви. Раніше автор  називав свої картини рельєфним живописом, але на них є не тільки рельєф, але і горельєф, і барельєф, тому вважає, що найкраще підійде назва просторовий живопис.

"Мої картини не мають ніякого відношення до чеканки, вони  некарбовані,  - зазначає автор. -  Кожен елемент виковується окремо нахолодно, тільки деколи застосовується горно, коли метал дуже товстий. Потім деталі збираються до купи і закріплюються на картоні металевими скобами. У ранніх роботах  ці  монтажні елементи я не приховував, вони були частиною декору, а тепер я їх маскую".

В останні роки пан Ігор почав використовувати цю техніку для створення металевих панно. Картина  повністю робиться  з металу. Всі елементи між собою зварюються електрозваркою. У фактурі іде проковування і застосування інших матеріалів, які автор тримає у таємниці. Окрасою виставки стало чудове  металеве панно Невицького замоку, зроблене на замовлення для готелю "Камелот".
 Митець застерігає, що зображені ним замки і церкви, а також краєвиди  можуть відрізнятися від оригіналів. Пов’язане це з тим, що, як архітектор, він виправляє неточності народних умільців-майстрів минулих століть.

Художник підписує свої картини абревіатурою Sigoris – початкова літера від прізвища  Стадницький, ім’я Ігор та закінчення "іs" (від початкових літер слів - Івана син). В перекладі з латинської "Sigoris" означає "той, що говорить символами" (si - сигнал, символ, goris  - говорити).

До виставки, крім картин, входять  2 цікаві композиції, які і визначили її назву -  "Замки і замки". Основою першої є система замків, що складається з двох дерев’яних замків посиленої складності і секретності, які відкриваються всліпу. Ці експонати пан архітектор представив із своєї колекції, яку він зберігає вже  понад 20 років.  Друга композиція має пряме відношення до фортець. В ній зображено переломний момент в долі  всіх замків цілого світу.

Містяться тут і оригінальні двосторонні картини, які зустрічаються не так часто. Вони також відносяться до просторового живопису, хоча і виконані зовсім в іншій техніці. 

Це вже третя виставка митця. Присвячена  вона 65-літтю Закарпатського краєзнавчого музею і є своєрідною прелюдією до виставки, яка буде відкрита 9 липня на 55-ліття митця. Як  обіцяє автор, саме тоді і будуть розставлені всі крапки над "І". Раджу всім спочатку побачити ці чудові "І", щоб потім лише насолодитися крапками.

Теги: виставка, художник, живопис, Ігорь Стадницький

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати