Коронне місто Тячево: зберегти неповторність середовища і дух традицій

Центр одного з найбільших районів в Україні місто Тячево за останні 8-10 років переживає справжній бум реконструкції і нового будівництва.

Коронне місто Тячево: зберегти неповторність середовища і дух традицій

Якщо за період радянської доби в місті були збудовані основні адміністративні споруди і промислові та переробні виробничі підприємства, то за роки незалежності зусиллями підприємництва і приватної ініціативи, як гриби після дощу, виросли магазини, кафе і ресторани, готелі і житлові будинки. На тлі цього вибуху будівельної активності все помітнішим стає відставання інженерної і дорожньо-транспортної інфраструктури та будівель бюджетної сфери районного і міського підпорядкування. Бурхливий та, скоріш за все, слабокерований архітектурно-будівельний розвиток міста таїть у собі очевидну небезпеку: в найближчі 5-7 років ми можемо стати свідками зникнення міста Тячева, як яскравого і своєрідного виразника неповторної архітектури Мараморощини, корені якої сягають у глиб віків історії міста і регіону Потисся.

Коронне місто

Історію можна переписати і сфальсифікувати на догоду політичним замовленням та, на щастя, її неможливо змінити. Без минулого немає і майбутнього, отже правдива історія місту життєво необхідна для розвитку в умовах викликів прискореної глобалізації. При цьому просторовий розвиток міста – це лише середовище, яке має бути гармонізоване з культурним, духовним і соціальним розвитком городян, з їх можливостіми жити і творити у рідному місті.

За археологічними даними територія сучасного Тячева була заселена ще в ранньо-римську епоху. Письмові згадки про поселення у середні віки датуються ХІІІ століттям, головною подією якого є татаро-монгольська навала, що докотилась і до наших країв. З 1329 року Тячево фігурує серед п’яти „коронних міст” регіону Потисся, який є частиною історичного ареалу Мараморощини.

Статус коронного міста звільняв тячівців від натуральних і грошових поборів і повинностей, але грошовий податок до королівської казни мав сплачуватись справно. Розвиток Тячева у середні віки був пов’язаний як з близькістю до марамороських солекопалень, так і до Хустського замку. Важливим фактором і донині є географічне розміщення міста – на виході у низинну частину річки Тиси між її притоками – Тереблею і Тересвою.

Жителі Тячева брали активну участь у селянській війні 1514 року під керівництвом Дьєрдя Довжі. Покаранням за це стало віднесення міста до „бунтарських” з накладенням великої контрибуції. В 1551 році Тячеву було підтверджено право користуватися казенними землею, лісами, річками та здійснювати безмитну торгівлю. Щось на зрразок нінішніх точкових вільних економічних зон.

Наприкінці 1575 року польський сейм обрав князя Трансільванії Іштвана Баторі королем Польщі. Історичні переговори щодо практичного вступу Іштвана Баторі на польський престол відбулися у місті Тячеві, куди прибула делегація Польщі.

На початку XVIII століття тячівці брали участь у визвольній війні населення тодішньої Угорщини проти Габсбургів під керівництвом Ференца ІІ Ракоці. Після поразки куруців у цій війні Тячево втратило раніше надані пільги і привілеї коронного міста та було переведене у розряд „селянських містечок”.

Суттєве зростання приросту населення Тячева відбулось наприкінці ХІХ-го та на початку ХХ століття: близько 6 тисяч чол. у 1910 році. Тоді ж містечко в центральній частині набуло свого нинішнього вуличного планування.

Правда, характерною ознакою тодішнього Тячева була неширока річка, яка перетинала місто. Нині назва цієї річки – Голубий Дунай, несе в собі гротескний (якщо не насмішливий відтінок). Урбанізація і хаотичний характер забудови міста, особливо у радянський період, „загнали” Голубий Дунай поміж двори, а місцями під землю. З точки зору повеневих і екологічних проблем міста – це серйозна містобудівна помилка, якщо не міна сповільненої дії. Нинішня міська рада на чолі з Тячівським міським головою Іваном Ковачем постійно в пошуку засобів і можливостей – як вирішити проблему Голубого Дунаю.
Схоже, сузір’я п’яти колишніх коронних міст Мараморощини отримає імпульс для спільного відродження історичних традицій культурного співробітництва. За ініціативи Вишківської селищної ради 15-16 серпня 2009 року представники міст Хуста і Тячева, селища Вишкова (Україна), міста Сігета-Мармаціє (Румунія) та міста Гошсумезо (Угорщина) зберуться разом на свято „Корони знову разом-2009” (див. оголошення про цю подію).

Місто гостроверхих будиночків і мультинаціональної гармонії

У кожного, хто донедавна приїздив до Тячева, місто надовго зберігалось у пам’яті найперше – через особливий гостроверхий архітектурний стиль будиночків. В такому концентрованому виді міських вулиць з гостроверхою житловою забудовою, як у Тячеві, не було і немає в жодному іншому поселенні на Закарпатті (як і в Україні).

Мініатюрна Мараморощина у Тячеві, на жаль, поступово зникає, поступаючись місцем більш просторим і комфортним сучасним будинкам і житлового, і громадського використання. Якщо збережуться темпи будівництва останніх п’яти років, то чекати доведеться недовго – якихось 5-7 років.
Чи є можливість Тячеву зберегти своє неповторне історико-архітектурне обличчя? Досвід багатьох історичних європейських міст, у т. ч. й міст сусідніх Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі свідчить, що успіх залежить від обраної стратегії просторового розвитку історичної частини або кварталів. Як правило, до таких відносять центральні частини європейських міст, в яких розташовувались ринки і муніципалітети (мерії) та інші загальноміські споруди. І звичайно ж – собори і церкви.

Місто-побратим Тячева у Словаччині Бардейов славетне на увесь світ не лише першокласним і комфортним бальнеологічним курортом, а в першу чергу – історико-архітектурним центром, який знаходиться під охороною ЮНЕСКО серед інших п’яти об’єктів культурної спадщини країни, що мають світове значення. Отже, зовсім не зайвим міг би стати досвід міста-побратима у збереженні історичної забудови.

На жаль, для Тячева уже запізно розробляти та реалізовувати стратегію збільшення історичної забудови як центру, так і окремих вулиць. Зате ще є можливість зробити це для окремих мікрокварталів і гостроверхих будинків. В іншому випадку в найближчому майбутньому у нас практично не залишиться різниці між, до прикладу, Хустом, Тячевом і Виноградовом у плані туристичної привабливості цих або й інших міст Закарпаття.

Сутність ідеї для Тячева з огляду на нинішню ситуацію із забудовою полягає в тому, що для цілого ряду будинків і навіть груп будинків їх реконструкція має проводитись з позицій бережної охорони історичного архітектурного стилю та з використанням відповідних природних матеріалів. Функціонально ці будинки повинні бути не виключно щось на зразок музейних експонатів, а навпаки – бути наповненими своїм життям офісів, кафе, житла, магазинів або громадських організацій.

Тячівці стихійно тягнуться саме до такого варіанту вирішення проблеми збереження специфіки і колориту свого міста. Днями з представником міської ради ми побували у кафе „Газдинька”, під яке сім’я поважної і милої жінки Наталії Дуйчак прилаштувала власні будиночок і подвір’я. Перебуваючи в „Газдиньці”, ви побачите і старовинні вишивки та рушники на стінах, помилуєтесь картинами художників-любителів минулого століття, зануритесь в атмосферу водночас близького і далекого побуту наших батьків і дідів. і при цьому матимете можливість скуштувати чудові у своїй простоті і природності домашні справи і тістечка . Мимоволі порівнюючи їх з тим сурогатом, який у яскравих упаковках втридорога продають у супермаркетах дівчата у спецодязі із вимученими посмішками.

В іншому, суперсучасному кафе „Золота Троянда” ностальгія за колишнім Тячевом повсюдно проглядається у дизайні галереї старовинних фото з видами міста, конструкції акваріуму із старих геренд будинку та інших деталях внутрішнього оформлення.

Стратегія розвитку міста

Міська рада формально ще не бралася за розробку повноцінної і офіційної стратегії розвитку міста. Чи означає це, що місто розвивається хаотично і безсистемно? Відповідь скоріше негативна. І в цьому остаточно переконуєшся, аналізуючи стиль управління, генеровані рішення й проекти та пророблене в інтересах громади нинішньою командою міської влади на чолі з Тячівським міським головою Іваном Ковачем.

Мало яке місто на Закарпатті має такий різноманітний і суперечливий набір факторів свого розвитку. Чи легко бути центром найбільшого в Україні сільського району та ще й при тому, що немало сіл і селищ мають співрозмірну і навіть більшу кількість населення й розташовані більш вигідно?

Як розвивати просторову і транспортну інфраструктуру в умовах такого „обрізаючого” фактора, як державний кордон і річка Тиса? Як стовідсотково убезпечити місто від підтоплення та повеневих загроз? Що робити з наростаючим транзитним транспортним потоком через місто? Як розвивати інженерну та житлово-комунальну інфраструктуру і сферу послуг в статусі міста районного значення, при хронічній нестачі бюджетних коштів для їх розвитку? Як найкраще використати конкурентні переваги розвитку Тячева та виробити консолідовані з громадою стратегічні пріоритети розвитку міста на довготривалу перспективу? Як підняти непрацюючі і підприємства та ще й в умовах кризи? Чому б не відновити пряме транспортне сполучення із сусідньою Румунією, ініціювавши будівництво мосту через річку Тису замість мосту, частково зруйнованого під час Другої світової війни? Адже євроінтеграційний курс України – це не лише декларації і наміри, а й мости і в прямому, і в переносному значеннях між нашою державою та країнами ЄС.

Новий прикордонний перехід і міст через Тису у місті Тячеві позитивно вплинули б як на економічний розвиток міста і району, так і на увесь спектр проблем транскордонного співробітництва в регіоні Потисся. Зокрема, розроблена і прийнята кілька місяців тому Концепція розвитку туризму в гірській частині Тячівського району отримала б з часом додаткові можливості для її реалізації через організацію туристичних потоків із прикордонних регіонів Румунії. На інтерес румунів до відпочинку і туризму на Закарпатті прямо вказує і досвід транскордонної співпраці багатьох міст, селищ і сіл районів Потисся.

Депутатський корпус, виконком і Тячівський міський голова Іван Ковач намагаються працювати злагодженою і дружною командою задля стратегічного розвитку міста. Незважаючи на всі негативні фактори і наслідки дії глобальних і суто українських кризових явищ. Незважаючи на всю недосконалість нині діючої жорстко централізованої системи фінансування розвитку міст районного значення. Тячівський міський голова Іван Ковач частий гість і в структурах обласної влади, і в Мінрегіонбуд України. Лише два міста на Закарпатті – Тячево і Свалява змогли осилити усі бар’єри доступу до фінансів стабілізаційного фонду Уряду і отримати напряму немалі кошти для фінансування важливих проектів розвитку своїх міст. Зокрема, нещодавно завершилась уся паперова епопея і розпочалось реальне фінансування Мінрегіонбудом проекту з реконструкції системи водопостачання і водовідведення Тячева обсягом у 2,8 млн. грн.. Для чотирьох мікрорайонів міста проблема водопостачання каналізації нарешті буде вирішена.

Добре розуміючи, що будь-які масштабні проекти розвитку міста потребують якісного і завчасного проектування, міська владна команда планомірно зосередилась на проектних розробках. Так уже давно очікує на фінансування проект, яким передбачено вирішити проблему малої річки Голубий Дунай, що перетинає усе місто.

Реальна загроза щорічного підтоплення сотень будинків міста може бути знята шляхом каналізації Голубого Дунаю на території щільної міської забудови у трубопровід широкого діаметра. Надзвичайно актуальним є і проект будівництва об’їзної дороги навколо міста, оскільки увесь автотранспорт на автодорозі Ужгород – Рахів нині йде через центр Тячева.

При реконструкції центральної частини міста інколи виникають і такі проблеми, як затягування і злісне небажання окремих підприємців звільняти вулицю від різного роду торгових павільйонів і будок, яким не місце на тротуарах чи в зелених зонах загального громадського користування. Прикладом є тимчасовий павільйон „Водолій”, розміщений в 15 метрах від пам’ятника – погруддя Лайошу Кошуту в історичній частині міста. Через такого підприємця, якому міська рада і закони України – не указ, страждають й імідж міста, й інтереси всієї громади. Правоохоронним структурам Тячівського району варто запозичити досвід Ужгорода та міської міліції у звільненні проїжджої частини вулиці Фединця поблизу Зеленого ринку від павільйонів підприємців, що торгували незаконно.

Важливим фактором ефективного стратегічного управління розвитком міста в нинішніх українських реаліях залишається рівноправний діалог та співпраця із структурами районів влади. Саме такий підхід у відносинах з Тячівською районною радою і РДА, який зумів виробити разом із своєю командою міський голова Іван Ковач, дозволяє просуватись вперед у вирішенні багатьох проблем розвитку міста.

Разом з тим, Тячівська міська рада та її лідер приймають найактивнішу участь у діяльності Закарпатського регіонального відділення АМУ, яке давно твердо стоїть на позиціях децентралізації влади і системних реформ в Україні. І найперше – задля інтересів міст районного значення, селищ і сіл, як конституційно незалежних органів влади своїх громад, що мають отримати й фінансову незалежність від районного рівня влади.

При завершенні документальної розробки Стратегії розвитку міста Тячево – процесу що триває уже кілька років у формі реалізації крупних проектів розвитку міста, команда міської ради враховує і Стратегію розвитку Тячівського району до 2015 року, прийняту районною радою півтора року тому. Зокрема, йдеться перш за все про чотири стратегічні пріоритети розвитку Тячівського району:

1. Розвиток конкурентоспроможності та життєздатної економіки району.
2. Покращення добробуту та соціального і духовного рівнів життя населення.
3. Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери на основі раціонального використання й відновлення природних ресурсів та охорони довкілля.
4. Розвиток ділового транскордонного співробітництва та у сферах природоохоронного і гуманітарного характеру.

Звичайно, міська рада, безсумнівно, додатково пропонуватиме в якості пріоритету Стратегії розвитку міста виокремлену проблему розвитку комунального господарства та інженерної інфраструктури міста.

Що стосується транскордонного співробітництва, то міська рада за останні роки намагається якісно змінити характер співпраці з містами-побратимами в Румунії, Угорщині і Словаччині. Зміни полягають у налагодженні системного ділового і гуманітарного співробітництва на основі спільного і взаємовигідного виконання проектів розвитку – ініціативних та в рамках різних Програм донорських фондів.

Олег Лукша, виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ, член Правління Секції історичних міст АМУ
03 серпня 2009р.

Теги: Тячево, стратегія, коронний, Тиса

НОВИНИ: Соціо

02:37
Українська сторона погодила текст угоди про пункт пропуску Біла Церква - Сігету Мармацієй
02:19
Програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 рр фінансуватимуть. Уряд прийняв постанову
00:50
Коледж мистецтв в Ужгороді "технічно" опинився перед загрозою ліквідації
22:20
/ 7
Канцідайло вже не очільник поліції Закарпаття
18:00
/ 7
У Боздоському парку в Ужгороді невідомі вирубали два десятки дерев
17:47
Депутати Закарпаття зазначають катастрофічну нестачу коштів у фінансуванні медзакладів краю
17:02
Працівникам УжНУ підвищать зарплати: виш отримав додаткове фінансування
16:55
В Ужгороді реалізовують молодіжні проєкти соціальної дії
16:32
Власники та користувачі землі на Закарпатті сплатили понад 30 млн грн податку
15:35
Торік населення Закарпаття скоротилося на 3011 осіб і на 1 січня 2020-го становило майже 1 млн 254 тис людей
13:15
Закарпатська академія мистецтв із січня – без зарплат
13:05
/ 1
Утворено Раду арбітражних керуючих Закарпатської області та обрано її керівника
10:33
Зупинений на Рахівщині вночі мотоцикліст сам зізнався, що вживав алкоголь, але від медосвідування відмовився
09:15
Завдяки спеціальній станції в Мукачеві всі охочі можуть отримати інформацію про якість повітря
04:01
/ 1
В Ужгороді пропонують худнути і покращувати здоров'я, водночас заробляючи
02:50
ХХІІ Всеукраїнський турнір юних істориків відбудеться в Ужгороді
17:00
/ 3
Законопроєкт про криміналізацію контрабанди завершать за кілька тижнів – Нефьодов
16:33
/ 2
В Ужгороді відбувся мітинг-реквієм зі вшануванням військовослужбовців, що захищали Дебальцівський плацдарм
16:16
/ 5
Частину валідаторів у комунальних автобусах Ужгорода можуть тимчасово вимкнути
14:30
/ 3
Закарпатський хірург, військовий медик Олександр Данилюк упорядкував книгу спогадів про бої за Дебальцеве
14:19
/ 1
В Ужгороді презентують видання відомих дослідників
13:21
/ 2
У річницю Дебальцевської битви в Мукачеві вшанували пам'ять полеглих героїв
12:27
Проєкт Стратегії розвитку Мукачівської ОТГ до 2027 року схвалили на виконкомі
12:23
У Мукачеві передбачили 2 млн грн на рік на лікування містян в інституті ім. Амосова
11:34
У Мукачеві демонтують 106 об’єктів зовнішньої реклами
» Всі новини