В Ужгороді вийшли друком нариси з історії Угольського та Углянського монастирів "Заневський монастир у Полонинах"

Відповідальний Мукачівської православної єпархії за співпрацю між вищими державними та церковними навчальними закладами диякон Олександр Монич після видання в 2008 році дослідження про Грушівський монастир цього разу видав у видавництві "Патент" в Ужгороді нариси з історії Угольського та Углянського монастирів - "Заневський монастир у Полонинах".

В Ужгороді вийшли друком нариси з історії Угольського та Углянського монастирів "Заневський монастир у Полонинах"

Тираж - тисяча примірників. Це історія одного з найдавніших православних монастирів Закарпаття кінця XI - початку XII століття. Архівні матеріали про Заневський монастир авторові надав директор Державного архіву Закарпатської області, кандидат історичних наук Михайло Васильович Делеган.

Звідки прийшла назва Угольського монастиря "Заневський"? Старожили говорять, що угольчани - це вихідці з Паннонії, які поселилися біля річки Уголька і село назвали Углею. Це були учні св.Кирила і Мефодія, яких після смерті архієпископа Мефодія (885 р.) німці, зайнявши Моравію, вигнали. Вони поселилися в Полонині у передгір'ї Менчула біля гори Занівка, де і заснували монастир Заневський, а потім від назви села Угля - Угольський.

Яків Головацький у своїх працях згадує Іпатівський літопис 1262 року, в якому йдеться про ієромонаха Григорія, авторитет котрого сягав далеко за межі монастиря, який відвідали й московські посли.

Автор "Заневського монастиря..." Олександр Монич подає в книзі "Занівські антитезі" перші історичні відомості про монастир, посилаючись на архівні джерела дослідників Угольського монастиря, зокрема архімандрита о.Василія Проніна, Степана Папа, Івана Сенька, Олексія Петрова, Василя Пагирю, Олексу Мишанича та інших. А "Списание Обителей Мараморошських древле бывших", знайдене у Мукачівськім монастирі архімандритом о.Василієм Проніним, багато чим доповнює історію Заневського монастиря.

Диякон Олександр Монич в цій книзі подає діяльність останнього православного єпископа Досифея (Федоровича), тексти пам'ятного листа, знайденого у фундаменті монастиря, Грамоту 1776 року про заснування монастирського храму, Повідомлення Марамороського жупного відомства про надання привілеїв дворянського угіддя монастирю та цілий ряд інших документів.
У книзі показана також доля монастиря після смерті єпископа Досифея, пастирська діяльність преподобного Іова (Кундрі) в с.Мала Уголька, зміни юрисдикції Заневського монастиря, історія заснування у XVIII столітті нового монастиря в с.Угля, його відродження, а також фотографії єпископів, архімандритів, монахинь. Йдеться і про закриття Свято-Успенського жіночого монастиря в с.Угля, відродження його на початку XX століття і відкриття жіночого монастиря в 90-х роках XX століття.

У розділі "Історія Свято-Успенського жіночого монастиря в особах" подано біографії першої ігумені схімонахині Рафаїли, архімандрита Веніаміна (Керечанин), схімонахині Михаїли (Рибар), схіархімандрита Вікентія (Орос), ігумена Кіріяка (Росоха), єпископа Нестора (Сидорук), архієпископа Макарія (Оксиюк), архімандрита Матфея (Вакаров), архімандрита Василія (Петьовка), Стратоніка (Легач) і нинішньої ігумені Катерини (Стан), та архімандрита Харитона (Рішко) і священика Василія Дьордяй. Посилаючись на відповідні джерела, автор дослідження в книзі подає дані про відомих настоятелів Заневського (Угольського) монастиря, починаючи від ігумена Григорія в XII столітті, єпископа Іосифа (Стойка), Мефодія, Івана Зейкана та інших, які мали безпосереднє відношення до монастиря. Тут постригалися монахи й інших монастирів. Настоятелем Угольського монастиря у 1763 році був відомий протоігумен Макарій Шугайда. Деякі монахи приходили в Угольський монастир, щоб тут померти і бути похованими. Так вчинив ієромонах Феодосій, який приїхав туди із Жулинського монастиря. Це, мабуть, той, який там був ігуменом.

Автор дослідження подає стародавні рукописи монастиря, включаючи різні протоколи, відомості, доповіді, списки книг, листи, акти ревізій та багато інших документів, знайдених в архівах. Тут і перелік зафіксованих 84 джерел, а використаної літератури 172 назви - як праць, так і імен авторів.
Не забув автор книги подякувати тим, хто допомагав видати "Заневський монастир в Полонинах", зокрема єпископу Федору та рецензентам Олександру Гуку, Юрію Данильцю та Михайлові Делегану. Прикрашає книжку бронзова печатка ручної роботи Угольського монастиря XIV століття. Без автобіографії автора книга втратила б багато, адже читач хоче знати того, хто так скрупульозно працює над історією монастирів Закарпаття. Зичимо йому подальших творчих успіхів!

Василь Пагиря, Мукачево
17 липня 2009р.

Теги: Ужгород, монастир, Олександр Монич, дослідження

Коментарі

Анонім 2009-07-20 / 15:20:00
Книжка викликала у мене гнітюче враження. По-перше, сама постановка проблеми у заголовку є не правильною та не зрозумілою. "Заневський монастир в Полонинах: нариси з історії Угольського та Углянського монастирів". Заневський монастир знаходився дійсно на Полонинах, тобто ідентифікується з Уголькою, Угля знаходиться далеко від Угольки, її не можна приплітати то поняття Занев. Якщо розглядати першу половину книги, то вона здається написана не погано. Чимало посилань, розумних фраз. Але коли допитливий читач приступить до перевірки окремих із них, то побачить, що переважна більшість текс скомпільована з праць М.Лучкая та О.Петрова. Не гребує автор і запозиченнями від О.Ороса, якого піддає критиці у книзі. Дуже слабкими є розділи про монастир в ХХ ст.тут справа ясна - немає від кого списати. Тепер щодо головної ідеї книги - довести що монастир в Углі заснували уніати (з цього виходить що він має бути уніатським?). Автор стверджує, що давній монастир не мав нічого спільного з монастирем в Углі. Що, мовляв, монахи жили на полонинах (кілька сотень), а в Углі заснували монастир уніати у 18 ст. Вважаємо цю думку безпідставною та замовною (напевно владикою Шашіком). Єдиний документ, яким оперує автор - це документ, що буцімто знайшли у фундаменті нової монастирської церкви. Але нам точно не ідомо, чи це дійсно церква монастиря чи парафіяна церква Углі. Цікаво також як розгорталася співпраця о.Монича з настоятелькою монастиря ігуменею Катериною. Цей проект мав реалізовуватися зовсім іншими особами, що відзначаються більшою професійністю. (вони є авторами книги про Приборжавський та Драгівський монастирі). В той же час, о.Монич та священик з Углі Поп переконали настоятельку, що саме пан автор здатний написати історичний твір про монастир. Довірлива черниця передала майбутньому автору книги певну суму коштів "на розходи" й робота закипіла. Однак, коли черниці побачили результат (початковий варіант книги) вони були шоковані. Виявляється, що монастир уніатський, що могилка Досифея - макет... Матушка відмовилася від такої співпраці. Але о.Монич на цьому не зупинився. Не отримавши благословення на вихід книги від архієпископа Хустського Марка (Петровцій) він просить благословення від свого шефа - єпископа Мукачівського Феодора (Монич працює в єпархії чиновником). Владика, будучи людиною довірливою дає своє благословіння на опус, який не можна було навіть нікому показувати. На цьому детекти не закінчився. Після виходу книгим у світ, черниці поскаржилися на автора до Хустської єпархії, яка заборонила поширення книги на території усієї єпархії. Натомість єпископ Феодор нагородив диякона Монича саном протодиякона. Тут, як бачимо, кілька канонічних порушень. Звичайно що єпископ Феодор не мав права давати благословення на твір, що не стосується його єпархії. Крім того він прекрасно був інформований про недоліки книги. Ось таку маємо казку. Рекомендую журналістам та історикам дати аналіз "роботі" Монича.

НОВИНИ: Культура

15:35
В Ужгороді представлять художній "Ноктюрн на трьох мольбертах"
12:31
До 110-річчя Золтана Шолтеса в Ужгороді відкрили виставку творів митця "In memoriam"
10:08
На Закарпатті письменник Олександр Гаврош презентував свою нову книгу "Різдвяна історія Ослика Хвостика"
16:21
"Гуцульска бриндзя" цьогоріч зустрічатиме шанувальників у Рахові 8 вересня
09:47
"Грані життя" у графічних плакатах Володимира Карвасарного можна побачити в Ужгороді
13:38
На Закарпатті презентують нову дитячу книжку Олександра Гавроша про віслючка Хвостика
11:12
Художник із Хмельницького Володимир Карвасарний презентує свої роботи в Ужгороді
10:18
Закарпатський обласний муздрамтеатр закриє театральний сезон показом "Жменяків"
14:34
У Мукачеві можна оглянути роботи випускників художньої школи ім. Мункачі
11:26
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
15:50
Хорватське Матулі "пленерно" приймало гостей із Закарпаття
15:33
"Карпатські візії Синього виру" представив у Львові закарпатський живописець Василь Шиндра
16:40
Болгарія стала 21-ю країною в концертних подорожах Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
14:25
/ 5
Берегівський Народний театр імені Я. Бандурович отримав перше місце у всеукраїнському фестивалі-конкурсі
08:31
/ 2
В Ужгороді презентували виставку "Скарби Берегова"
15:30
У скансені в Ужгороді можна буде оглянути "Скарби Берегова"
11:19
До 5 липня в Ужгороді можна оглянути акварельні роботи Оксани Кузьміної-Скальської
12:04
У скансені в Ужгороді відзначили 140-річчя вишківської хижі
14:26
Виставкова зала ужгородського скансену зацвіла "Рожевим цвітом"
11:40
Мукачівський драматичний театр "грантово" покаже виставу про князя Корятовича у Литві
10:02
/ 1
Художню виставку до Дня Конституції України відкрили в Ужгороді
06:45
Закарпатські лялькарі закрили театральний сезон участю у львівському фестивалі
15:32
Наприкінці червня поціновувачі мистецтва зможуть знову поринути "виставково" у сакуровий "Рожевий цвіт"
11:28
/ 1
Закарпатський американець Петро Часто презентує в Ужгороді свої спомини
21:35
У Тячеві вперше провели великий етнофестиваль
» Всі новини