Петро Мідянка, "Ярмінок". У спокої гірських краєвидів

Назва твору: Ярмінок: Збірка поезій
Автор: Мідянка Петро
Видавець: Факт
Рік: 2008

Петро Мідянка, "Ярмінок". У спокої гірських краєвидів

У сучасному українському літературному дискурсі Петро Мідянка – постать осібна, не тільки через географію свого мешкання (живе і вчителює в селі Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області), а насамперед через оригінальний творчий метод, що полягає в насиченні текстів топонімікою Закарпаття, діалектизмами й архаїзмами. Вірші, мережані незвичними словами й назвами, створюють враження езопової мови, саме тому, напевне, Петра Мідянку називають поетом-герметиком. Автор і сам частково пов’язує свою творчість із італійцями Унґаретті, Квазімодо, Монтале (див.: Іван Андрусяк. Петро Мідянка: «Українська поезія ще довго матиме не лише суто мистецьку, а й суспільну опінію» // http://www.fact.kiev.ua/articles/article_233/). І ось найновіша книжка закарпатця, підсумковий творчий доробок – «Ярмінок» (попередні його збірки: «Поріг» (1987), «Осередок» (1994), «Фараметлики» (1994), «Зелений фирес» (1999), «Трава Господня» (2001), «Дижма» (2003)). Її успіх, а саме перемога на книжковому рейтингу «ЛітАкцент року – 2008», свідчить про зацікавленість читачів автентикою, бажання зупинити глобалізаційно-космополітичні жорна, опинитися у спокої гірських краєвидів.
Петро Мідянка створив свій міф про Срібну Землю, крізь призму української лексики зробив поліетнічне середовище свого краю українським. «Я ту поліетнічність привів у світ української поезії. До українського читача» – пояснює поет (див. там само). На думку митця, по-справжньому відчути ці вірші зможе підготований, «добрий» читач, смаки якого сформовані на класиках, і не обов’язково розуміти всі слова й назви, адже для поезії важливе не логічне, а мистецьке, чуттєве сприйняття: «мусай увійти в транс тої метафоричності, тої образної системи» (див.: Vік Коврей. Петро Мідянка: «Доки Андрухович їздить по швейцаріях — я саджу картоплю вдома» // Ужгород. – 2008. – № 22 (488) // http://gazeta-uzhgorod.com/?p=488).

Поет схоплює, задокументовує обличчя земляків, сувору прохолоду й вогкість Карпат, назви річок, гір, долин, сіл, побут горян, одяг, інтер’єри кафе, їжу, напої, речі. Він апелює до сучасних і давніх знаменитостей, літераторів, і частенько, до сучасників, нікому невідомих – дідів, сусідів, знайомих. Отже, у збірці «Ярмінок», справді, як на ярмарку, повно всякої всячини. Образ автора у віршах переважно виступає як відсторонений спостерігач і констататор дійсності. Письмо Петра Мідянки розмірене, виважене. Так само спокійно, повільно він і читає власні твори (послухати вірші в авторському виконанні можна тут: http://dzyga.com.ua/zhyvigolosy/10.html). І, незважаючи на чисельні діалектизми, топоніми, архаїзми, вірші здаються напрочуд прозорими:

На Земплін ти подався в свічкарі,
Парохій руських небагаті порти…
Рускені зниділі, недужі на сухоти,
І дротарі по селах – нестарі…
(«На Земплін ти подався в свічкарі…», с.7)
.
У пейзажах читач немов опиняється в позачассі – гори давні, як світ… і раптом піканням мобілки нагадує про себе сучасність: «Вже відотавився в перенизі покіс. / І в тіснині запікає мобілка, / Щоб сполошити все ще дикий ліс» («Ґрунти тяжкі – різоха і мітлоха», с.84).

Композиційно книжка нагадує гірську місцевість – читачеві доводиться зашпортуватися, щоразу переходячи від силаботонічного вірша до верлібра й навпаки, мов сходячи з пагірка в долину. Однак не формальний принцип був покладений у композиційну структуру збірки, а тематичний – спочатку патріотична лірика, далі – пейзажно-філософська, наприкінці – релігійна. Спотикаєшся, як об камінець на шляху, й об ламаний ритм у деяких рядках, іноді зумовлений діалектними наголосами. Найнеприємніші, звісно, калюжі на гірських дорогах, а в поезії – збиті або дієслівні рими: «нас – час» («Тут все по-давньому, сотають тихо будні», с.17); «Україну – сокорину», «Україну – єдину» («Все рідше й рідше бачиш Україну», с.18); «небагато – свято», «жила – села» («За літографією Отто Бенда», с.19); «зійде – росте» («Вноградна кісточко, зостанься у моїй склянці…», с.25); «одчинить – спинить» («Пісня Муціана Іванька», с.32).
Мідянка – майстер алітерацій. Ось, наприклад, накопичення «щ», «ш», «р», «ч»: «Лишко юна, вроджена у травні, / На толоці ловиш ти хрущів. / Що ці вірші наші незугарні / В колихкому мареві дощів! / Щасна звірко, вільна в чагарниччі, / На плаях, де гнізда й моклячник» («Лишко юна, вроджена у травні…», с.9). Або «р», «н», «г»: «В чорнобурці Чорногора. Монте-Негро. / «Монтеграппа» пише на снігу. / Під Говерлу з лижвами йде єгер / З Ягра теплого в засніжену югу. / Ручка «Монтеграппа» й доза граппи / Хто ж той єгер – мадяр, таліян?» («В чорнобурці Чорногора. Монте-Негро…», с.115). І ці приклади не поодинокі.

Поет полюбляє вдаватися до порівнянь, що часом «схрещені» з метафорами: «Бороцкопалінки – мов піни на потоці» («Кореневище», с.10); «І світить дном маленька річка Піня, / Як риба черевом, як… мовчазні роки. / Гуде ж бювет, немов бджолиний пень…» («Бювет», с.11); «Жоржина, як червоний пуловер» («Столітня яблуня – під нею сиві старці…», с.109).

Петро Мідянка не вважає себе постмодерністом, адже «для постмодернізму немає нічого святого, сакрального. А у мене є святі речі: Бог і Батьківщина» (див.: Олександр Гаврош. Петро Мідянка: «Широкий Луг утримує мене від багатьох спокус» // Дзеркало тижня. – № 38 (413) 5 – 11 жовтня 2002 // http://www.dt.ua/3000/3680/36302/). І справді, у віршах наскрізні велика й маленька Україна (Вітчизна, «вітцівщина боляща», Карпатська Русь, «Руська Крайна», «родіна», «батьківщина») та Бог (чисельні звертання до Господа; велика кількість церковно-релігійної символіки; сповідальний, молитовний настрій деяких віршів; опертя на церковний календар: «І знову лагідна, і пещена Петрівка», «На Богородицю процесія», «Де білі гладіолуси на Спаса?» та ін.).
 
Натомість любовної лірики в книжці нема. Жіночі образи тут ніби випадкові, майже непомітні й неприсутні. Чому? Про це нам невідомо.

Збірка Петра Мідянки «Ярмінок» збагачує українську поетичну традицію насамперед лексичним багатоголоссям, допомагає глибше осягнути закарпатську сучасну й споконвічну дійсність, відкриває перед світом неповторність Срібної Землі, і відповідно, самобутність України.

Юлія Шутенко, "Сумно"
06 березня 2009р.

Теги: Мідянка Петро, Ярмінок, поезія

Коментарі

Strybunochka 2009-03-08 / 18:27:00
Дякую за розумніння.

Адмін 2009-03-08 / 16:22:00
Шановна Strybunochka, може ви й не помітили, але справа внизу під текстом вказане першоджерело - "Сумно".



Ми не могли підписати матеріал псевдонімом Strybunochka в силу двох причин - ми не знали, що ви автор рецензії (бо розміщення рецензії у вашому блогові не означає автоматично авторства), по-друге, наш ресурс не практикує підписування матеріалів псевдонімами. Назвіться, і ми поставимо ваші ім'я і прізвище під публікацією. При чому - зробимо це з великим задоволенням.

Strybunochka 2009-03-08 / 15:34:00
Я розумію, що можна легко перепостити статтю із сайту "Сумно?Ком", але чому зневажаєте авторське право????????

Чому не вказуєте, звідки ви цю статтю взяли?


Чому не підписуєте автора рецензії?

Бо там підписано псевдонімом? Псевдонім - також ім'я!



Автор рецензії - Стрибуночка.

Першоджерело:

http://strybunochka.sumno.com/literature-review/u-spokoji-girskyh-krajevydiv/

НОВИНИ: Культура

10:18
/ 2
Провідного актора Закарпатського муздрамтеатру удостоєно звання "Заслужений артист України"
22:05
Фестиваль "Срібний Татош" цьогоріч скасували
15:38
Завершується прийом творів на Конкурс малої прози імені Івана Чендея
12:11
/ 1
Дерев'яні церкви Закарпаття – національна спадщина
16:04
Вийшов друком четвертий випуск наукового щорічника "Етніка Карпат"
02:23
/ 4
Не тільки Україна повинна вшанувати Уласа Самчука
11:33
Закарпатки, що проживають нині в Будапешті, влаштували поетичний флешмоб до дня народження Ліни Костенко
09:25
Письменниця Тетяна П’янкова презентувала в Ужгороді роман "Чужі гріхи"
11:11
Через карантин Мукачівський драмтеатр транслюватиме свої вистави онлайн
15:04
/ 2
В Ужгороді представлять нові видання про Карпатську Україну
11:36
У Зняцеві на Мукачівщині представлять книжку до сторіччя Юрія Гойди
02:51
Зірки балету Катерина Кухар та Олександр Стоянов везуть в Ужгород "Кармен-сюїту" і "Шехерезаду"
14:05
"Максимум хітів" презентували в Ужгороді
09:36
Виставу "Думи мої, думи" до Шевченківських днів показали в Ужгороді
09:23
Концерт до Міжнародного жіночого дня відбувся в Ужгороді
01:03
Ще п'ятеро закарпатських письменників стали членами НСПУ
02:56
У Виноградові відкрилася виставка художниці Гелени Матій
13:02
Дмитро Кешеля презентував школярам в Ужгороді свою нову книгу "Весільна феєрія"
10:44
/ 1
Закарпатську шевченкіану на сцені Закарпатського муздрамтеатру продовжить вистава "Думи мої, думи..."
09:16
В Ужгороді відкрили фотовиставку "Вона"
09:20
До ювілею Ужгородської дитячої музичної школи ім. Чайковського викладачі влаштували "весняний" концерт
18:06
206-у річницю від дня народження Тараса Шевченка відзначили сьогодні в Ужгороді концертом "У нашім раї на землі”
11:42
У скансені в Ужгороді відкрилася "весняна" виставка "Заквітчані"
11:17
/ 1
В Ужгород із концертом завітає Народна артистка України Людмила Марцевич
03:59
/ 1
В Ужгороді звучала "Весна на вулиці Волошина"
» Всі новини