На Закарпатті "дешифрували" унікальну археологічну знахідку - стародавній календар у вигляді орнаменту

Мова про надзвичайно цікаву, таки прямо захоплюючу здогадку-історію про давній календар у вигляді орнаменту, знайдений між селами Білки й Осій Іршавського району Закарпаття.

На Закарпатті "дешифрували" унікальну археологічну знахідку - стародавній календар у вигляді орнаменту

Про неї розповів мені відомий краєзнавець, учений-археолог та історик Степан Пеняк. Ця розповідь вкотре засвідчує: на землях під Карпатами спрадавна жили кмітливі, мудрі люди, котрі добре орієнтувалися в літочисленні, користувалися власним календарем, володіли іншими, необхідними в ту сиву давнину, знаннями.

- Степане Івановичу, хто і коли натрапив на таку промовисту знахідку?

- Зафіксовано знахідку в середині 30-х років минулого століття, коли брати-чехи Затлукали, любителі археології з Мукачева, приступили до розкопок загадкових курганів в урочищі Задоновиця між селами Осій і Білки. Розкопали 21 курган і виявили, що це групові поховання з трупоспаленням. Як правило, поховання містили горщики, миски, черпаки та інший супровідний похоронний інвентар. Дослідники віднесли Білківський могильник до ранньозалізного віку й зарахували його до так званої куштановицької культури VI—IV ст.до н.е

В одному з курганів урн із прахом не виявилося: рештки кремації були розкидані на підкурганній площі. Тут знайдено дві миски. Одна з них виділялася незвичайним виглядом: мала чорнолисковану поверхню, орнаментовані широкі горизонтальні вінця та внутрішню частину денця. Автори розкопок застережливо до опису додали ще й малюнок «орнаменту».

- Чим вразив вас особисто той древній малюнок?

- Це справді річ унікальна і небачена... Хоча на перший погляд зображений на мисці «орнамент» (на малюнку) не є чимось незвичайним: ритм як ритм, просте повторення трикутників, заповнених лініями, у колі, що є основою для складання будь-якого орнаменту. Підрахувавши їх, виявили, що з одного й другого боку кола рівно по 28 трикутників, а в кожному трикутнику - по сім косих ліній. На денці читаються чотири парні трикутники, сім з яких заповнені косими лініями, у центрі - два сонячні (вогняні) знаки, що розташовані поруч із правильними й неправильними чотирикутниками.

- Для чого потрібна була така точність, якщо «орнамент» не мав символічного значення?

- Порівняння й аналіз відомих нині в археологічній і етнографічній науці древніх літочислень привело нас до висновку, що це графічне зображення давнього календаря місцевих племен куштановицької культури VI-IV а. до н.е.

Ще в кінці XIX ст. на окремих речах пізнього палеоліту археологи знайшли геометричні орнаменти, що складалися, в основному, з двох ритмів: чисел п'ять і сім. Вони, як правило, зустрічалися на речах виняткових, виготовлених зі смаком і, як з'ясували вчені, містили у собі певні символи і поняття. Причому, було помічено, що ритм «сімки» зустрічається частіше, ніж ритм «п'ятірки». Вчені дізналися, що в основі «магії» числа сім лежить марновірство не лише в народів асіро-вавилонського регіону, але й у малих народів Сибіру, Далекого Сходу, Океанії, Африки.

- Словом, дослідник Пеняк «прочитав» це послання з глибини віків по-своєму і зумів з'ясувати, що це далеко не простий орнамент?..

- Хочу сказати так: за нашою версією, 28 трикутників з одного й другого боку кола символізують тижні року, а сім ліній - кількість днів тижня. Загалом«білківський» календар нараховував 56 тижнів, тобто 392 дні. Як бачи мо, він аж ніяк не відповідав сонячному року - оберту Землі навколо Сонця (365 днів, 5 годин, 48 хвилин, 46 секунд). У ньому на 28 днів більше (на цілий місячний цикл), ніж у сонячному році. Чим пояснити таку розбіжність у рахунку часу в носіїв куштановицької культури? Перед нами помилка митця, який наносив «орнамент» на посуд, чи справжній календар, який був у вжитку? Чи, може, це був період пошуків погодженості місячного й сонячного календарів?

- І якою буде відповідь науковця Пеняка?

- Наука знає народи, які довгий час користувалися місячним календарем, що складався з 10 місяців по 28 днів. Виник він ще в пізньому палеоліті - 20 тисяч років тому! - і дожив майже до наших днів у індіанців Північної Америки.

Календар цей, як видно, відставав від сонячного року на 85 днів, тобто на цілих три місячних місяці. Отже, «білківський» календар значно точніший.

- А про що свідчать два інші «яруси»?

- Це також виявилося не меншою загадкою. Після довгих роздумів і розгадок, що ж втілюють другий і третій яруси «орнаменту», ми врешті-решт дійшли до такої логіки: оскільки у другомуярусі представлені чотири парні трикутники, заштриховані косими лініями, то вони, на нашу думку, відповідають чотирьом порам року. Цікаво, що й тут митець дотримувався «магії» числа сім: з восьми трикутників заштриховано лише сім.

- І, нарешті, що «читаємо» в самому центрі «миски»?

- У самому центрі «орнаменту» добре читаються два сонячні знаки-хрести: символи Сонця і вогню. Тут, мабуть, ідеться про весняне й осіннє рівнодення.

- Ви не виключаєте, що хтось інший з дослідників таки може і по-іншому прочитати послання білківської «миски»?

- Усе можливо.Однак у такому випадку йому би довелося надто грунтовно обстоювати свої доводи...

Василь Нитка, м.Ужгород
07 грудня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

10:08
На Закарпатті письменник Олександр Гаврош презентував свою нову книгу "Різдвяна історія Ослика Хвостика"
16:21
"Гуцульска бриндзя" цьогоріч зустрічатиме шанувальників у Рахові 8 вересня
09:47
"Грані життя" у графічних плакатах Володимира Карвасарного можна побачити в Ужгороді
13:38
На Закарпатті презентують нову дитячу книжку Олександра Гавроша про віслючка Хвостика
11:12
Художник із Хмельницького Володимир Карвасарний презентує свої роботи в Ужгороді
10:18
Закарпатський обласний муздрамтеатр закриє театральний сезон показом "Жменяків"
14:34
У Мукачеві можна оглянути роботи випускників художньої школи ім. Мункачі
11:26
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
15:50
Хорватське Матулі "пленерно" приймало гостей із Закарпаття
15:33
"Карпатські візії Синього виру" представив у Львові закарпатський живописець Василь Шиндра
16:40
Болгарія стала 21-ю країною в концертних подорожах Мукачівського хору хлопчиків та юнаків
14:25
/ 5
Берегівський Народний театр імені Я. Бандурович отримав перше місце у всеукраїнському фестивалі-конкурсі
08:31
/ 2
В Ужгороді презентували виставку "Скарби Берегова"
15:30
У скансені в Ужгороді можна буде оглянути "Скарби Берегова"
11:19
До 5 липня в Ужгороді можна оглянути акварельні роботи Оксани Кузьміної-Скальської
12:04
У скансені в Ужгороді відзначили 140-річчя вишківської хижі
14:26
Виставкова зала ужгородського скансену зацвіла "Рожевим цвітом"
11:40
Мукачівський драматичний театр "грантово" покаже виставу про князя Корятовича у Литві
10:02
/ 1
Художню виставку до Дня Конституції України відкрили в Ужгороді
06:45
Закарпатські лялькарі закрили театральний сезон участю у львівському фестивалі
15:32
Наприкінці червня поціновувачі мистецтва зможуть знову поринути "виставково" у сакуровий "Рожевий цвіт"
11:28
/ 1
Закарпатський американець Петро Часто презентує в Ужгороді свої спомини
21:35
У Тячеві вперше провели великий етнофестиваль
12:21
Перший Міжнародний фотосалон "Карпати" проходить в Ужгородському замку
22:47
Арійський світ Ярослава Ороса
» Всі новини