Закарпаття: 300-річний млин у Нижньому Бистрому знову годуватиме селян (Фото)

Селяни закарпатського Нижнього Бистрого, що на Хустщині, мають намір відновити роботу старого потужного млина, котрий свого часу «годував» майже піврайону. Цікаво, як цей природний експонат виглядає до реконструкції і чи можна з 300-річного млина зробити новий повнофункціональний?

Закарпаття: 300-річний млин у Нижньому Бистрому знову годуватиме селян (Фото)

Батьківщина старовинного закарпатського млина знаходиться на відстані 35 кілометрів від Хуста і 24 – від сусіднього райцентру – Міжгір'я – селища міського типу. Власне Нижній Бистрий простягся на всі 10 кілометрів попри річки. Я зупиняюся на кілометрі дев’ятому. Місцева молодиця каже, що млин – за метрів 30 над потоком. Переходжу дерев’яний підвісний міст. Йти, хитаючись, досить моторошно. Однак, згодом з’ясовую, що через цей місток навіть автівки їздять. Не кажучи вже про підводи…
Наразі господаркою млина є 87-річна бабця Феодосія Росоха. Вона каже, що до війни та й кілька років після неї, млин слугував їм із чоловіком (уже покійним) житлом. «Тут ми жили», - показує бабуся на стареньку дерев’яну прибудову до млина, котра зараз служить їй коморою. «Мій Іван розказував, що аби якось вижити, батько його діда вирішив спорудити на потоці дерев’яний млин. Він як і решта поселенців Нижнього Бистрого був пришельцем із Польщі. Тоді так йменувалася нинішня Галичина. Майбутні бистрянці спочатку наймалися обробляти землю нямешам (ґаздам) сіл Березова та Тегзама. За їхню поденну роботу ті наді¬ляли пришельців-кметів (батраків) землею вверх по ріці від Березова» – згадує старенька. Бабця Росоханя каже, що територія під млином була заселена однією з перших.
За два-три метри від млина – потік, званий тут Шелестяком. За словами старенької Феодосії, він ще два роки тому крутив жорна старого годувальника. Сам млин зроблений з каменю. Має дерев’яну, але вже точно аварійну стелю й такий же дах. З боку – величезний металевий барабан, який прикріплений до такого ж жорна, яке знаходить ся всередині. Жорно крутиться всередині колеса, зверху на якому є отвір для засипання зерна, а знизу – для чіпляння мішка на готове борошно. Вода, падаючи на зовнішній барабан приводила його в рух, а він, через міцний ремінь – жорно. Однак, зараз всі ці частини млина виглядають досить сумно. Намагаюся зрушити з місця металеве колесо, яке колись «крутив» невеличкий потічок. Нічого не виходить: апарат заіржавів. Тут, міркую, хіба коня прив’язати…
Ґаздиня млина каже, що він стоїть без роботи вже другий рік. «До 1961 року він був дерев’яним. Деталі дуже зносилися, тому чоловік вирішив замінити їх, зокрема барабани й жорно, на металеві.
300-річний млин у Нижньому Бистрому знову годуватиме селян«Після війни, коли в Нижньому Бистрому настали голодні часи, до нас носили молоти, в основному, боби, з яких тоді майже у всьому районі пекли хліб», – розповідає бабуся. Вже по голодові за роботу брали 12 кілограм з метра (100 кілограм). А останнім часом взагалі – шість кілограм. Адже борошна в 70-х-80-х у Нижньому Бистрому, за словами бабці, було вдосталь. Тому й носити стали менше. Хіба, хто повертався із заробітків із пшеницею замість грошей. Інші – мололи на годівлю свиней, корів чи кіз. «Серед тих поодиноких, хто молов у нас останнім часом, ніхто жодного разу не скаржився на якість борошна, - запевняє бабуся, - навпаки – казали, що наш млин не перепалює й надає муці якогось особливого аромату».
Феодосія Росоха каже, що дивитися на млин щороку, особливо посеред літа, приїжджає чимало туристів та істориків з Чехії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини. Однак, просто дивляться, каже старенька, і хитають головою, мовляв, яка краса. Але ніхто з них ще й словом не обмовився про відновлення тієї «краси». Разом з тим, у селі, за словами бабці, вже скучили за запашним борошном, тому мають намір відновити роботу млина. Попередньо порахували, що на це вистачить близько тисячі гривень. Частину зберуть самотужки, щось, сподіваються, виділить сільська рада, дещо – інвестори, і вперед – на реставрацію.

Павло Білецький, Нижній Бистрий, Хустщина
06 листопада 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

12:39
Вийшло друком "Дерево безсмертя" закарпатського письменника Дмитра Кешелі
11:47
На Закарпатті визначили переможців конкурсу ім. Ірлявського "Моя весна"
11:01
/ 1
У Мукачеві триває живописний пленер "Мукачівська весна-2020"
01:05
Вийшла друком нова книга Петра Мідянки "Посланія від Петроса"
10:50
На Закарпатті вийшов у світ черговий номер журналу "Культурологічні джерела"
14:52
У підземному переході під транспортним мостом ім. Томаша Масарика в Ужгороді облаштовують пандус
02:21
/ 1
Рік без Дмитра Кременя
11:55
/ 1
У Хусті працюють над створенням театру під відкритим небом на Замковій
02:48
Закарпатський муздрамтеатр поступово відновлює роботу
14:27
У Мукачеві пройде живописний пленер "Мукачівська весна-2020"
21:31
/ 1
Поетичний онлайн-квартирник організувала Закарпатська обласна бібліотека імені Ф. Потушняка
10:01
/ 1
Бойківські вишиті сорочки представили в Ужгороді
14:28
В Ужгороді до Дня захисту дітей проводять онлайн-конкурс "Країна дитячих мрій"
12:16
/ 1
Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
01:56
Закарпатський народний хор запрошує на артмоб з нагоди Всесвітнього Дня вишиванки
11:03
/ 1
Чендей-fest 2020 на Закарпатті перенесено на вересень
10:37
Закарпатські художники відзначили Міжнародний день музеїв виставкою картин без глядачів
02:37
Артисти Закарпатського хору зняли ролик до Дня вишиванки
17:57
В Ужгородському замку з нагоди Дня музеїв відкрили дві виставки
10:47
Закарпатська обласна книгозбірня влаштовує "Поетичний квартирник online"
09:25
Ужгородська школярка дебютувала "Порожніми коридорами"
11:43
Закарпатська обласна філармонія представила концертну програму онлайн до Дня Європи
13:28
/ 1
У мукачівському "Паланку" відкриють музей ливарства
12:08
До Дня музеїв скансен в Ужгороді оголосив конкурс "Своя сорочка ближче до тіла"
09:08
Мукачівський історичний музей відновив свою роботу
» Всі новини