Микола Вегеш: Мені б дуже хотілося, щоб новий факультет успішно почав свою роботу

Напередодні 1 вересня в ряді ЗМІ з’явилися статті, в яких ставиться під сумнів доцільність створення в Ужгородському національному університеті природничо-гуманітарного факультету з угорською мовою навчання фахових дисциплін. Прокоментувати цю ситуацію, ми попросили ректора УжНУ, доктора історичних наук, професора Миколу ВЕГЕША

Микола ВЕГЕШ
Микола ВЕГЕШ

    — Миколо Миколайовичу, незабаром 1 вересня, початок навчального року, з попередніх розмов з Вами нашим читачам уже відомо, що останніми роками УжНУ успішно реалізує ряд програм пов’язаних з угорськомовною освітою. Який на разі стан справ, і які перспективи подальшого розвитку цієї справи?

    — Насамперед хотілося б привітати всіх освітян, а також студентів та учнів, особливо тих хто 1 вересня тільки набув цього статусу, з початком нового навчального року. Сподіваюся, що наступний учбовий рік стане черговим нашим здобутком на теренах педагогічної «ниви», в тому числі стане черговим кроком до утвердження міжнаціонального порозуміння і толерантності в освітній сфері.           
Ви, абсолютно точно відмітили, що питанню забезпечення освітніх прав угорської національної меншини в УжНУ приділяється особлива увага. Свідченням цьому є і створення впродовж останніх років ряду кафедр з угорською мовою навчання, на базі яких бажаючі студенти мають можливість отримувати освітні послуги рідною мовою: це і традиційно успішна діяльність Центру гунгарології УжНУ, кафедри угорської мови та літератури, започаткування реалізації ряду інших програм щодо роботи з угорською національною меншиною, приміром, діяльність Центру законотворчості при юридичному факультеті, який серед іншого забезпечує функціонування угорськомовних студентських гуртків.
У нас нема жодних сумнівів, що згадана діяльність УжНУ по роботі з угорцями є цілком виправданою і перспективною справою, адже це цілком відповідає інтересам і потребам багатонаціонального Закарпаття, яке історично є традиційною домівкою для понад 150-ти тисяч громадян України угорської національності. До того ж, ні для кого не секрет, що я є палким прихильником євроінтеграційних намірів України, переконаний, що Україна є великою Європейською Державою, і повинна посісти гідне місце в єдиній цілісній сімї європейських народів. Сучасна Європа є прикладом максимально комфортного сумісного проживання тисяч різних національностей. І Україна не повинна стати виключенням.
 Хоча я не правник, але з впевненістю можу стверджувати, що практика забезпечення права національних меншин на здобуття освіти рідною мовою, є беззаперечним і одним із основоположних принципів дотримання прав людини, і саме європейський досвід лежить в основі цих правових гарантій. Свідченням цьому є як мінімум відповідні вимоги таких загальновизнаних і авторитетних міжнародних нормативно-правових актів, як ратифіковані Україною Рамкова Конвенція Ради Європи про захист національних меншин та Європейська Хартія регіональних мов та мов меншин.
 Це нормальна європейська практика коли забезпечення національною самобутності, в тому числі і у питанні освіти рідною мовою є одним із пріоритетів державної політики. І УжНУ, як найбільш авторитетний вуз багатонаціонального Закарпаття, на моє глибоке переконання, не повинен залишатись осторонь цих питань. Погодьтеся, наші починання щодо угорців, в кінцевому результаті тільки зміцнять українську державність. Адже, використовуючи угорську мову у навальному процесі, створюючи з цією метою відповідні структурні підрозділи університету, ми тим самим інтегруємо угорців в українське суспільство, даємо їм реальний шанс стати повноцінно освіченими громадянами України, які зможуть застосувати отримані знання в своєму традиційному середовищі проживання, слугувати своєрідним «містком» взаєморозуміння між угорцями та представниками інших національностей України.
Крім того, не секрет, що абітурієнти угорської національності в силу об’єктивних причин пов’язаних насамперед через виключно угорськомовне середовище виховання, мають ряд труднощів із здобуттям освіти, оскільки через природно невисокий рівень володіння українською мовою, мають значні складнощі з доступністю учбового матеріалу, як на рівні шкільної, такі і на рівні вищої освіти. А тому, ми повинні якимись чином компенсувати ці їхні складнощі.
Скажу відверто, я тільки вітаю відповідні рішення Міністерства освіти і науки України, відповідно до яких ще три роки тому УжНУ було виділено 20 додаткових місць за рахунок державного замовлення на спеціальність «історія» для створення відділення з угорською мовою підготовки відповідних спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та «спеціаліст». Цьогоріч ми отримали по 10-ть цільових місць за рахунок державного замовлення для угорськомовних абітурієнтів на спеціальності «фізика» та «математика». Заради справедливості скажу, що ми не з меншою повагою ставимось і до інших національностей, намагаємось максимально врахувати їх національні особливості та інтереси в контексті здобуття вищої освіти в нашому вузі. Зокрема за останні 3 роки Приймальною комісією було виділено цільові направлення для випускників шкіл з румунською мовою навчання, окрім того в цьому році, не зважаючи на те, що в області ще не функціонують школи з словацькою мовою навчання, Міністерством освіти і науки було виділено додатково 5 місць на словацькому відділенні, яке функціонує в рамках філологічного факультету.
Хоча, нажаль, через ряд об’єктивних причин, таких як до-прикладу малочисельність, застосувати аналогічні як до угорців заходи ми не в змозі. Важливу і принципову роль у питання розвитку угорськомовної освіти в УжНУ відіграла і активна позиція безпосередньо самих угорців. Не секрет, що Демократична спілка угорців України надала університету не тільки організаційну допомогу, зокрема на рівні постановки відповідних питань перед Урядом та Міносвіти, а й виділила дієву фінансову допомогу для матеріально-технічного оснащення відповідних структурних підрозділів університету. Принагідно зазначу, що саме УжНУ визначено МОН України базовим університетом України щодо транскордонного українсько-угорського співробітництва. Сподіваюся, що і в подальшому така співпраця буде продовжуватись і поглиблюватись.
— Миколо Миколайовичу, розкажіть детальніше про перспективи, зокрема угорську громаду хвилює питання стосовно створення угорськомовного факультету, адже несподівано, останнім часом з в діях та висловлюваннях окремих посадових осіб, і нажаль насамперед завідувача кафедри історії Угорщини та євро інтеграції, почали лунати, м’яко кажучи, дивні не приховані сигнали до заперечення взагалі самої ідеї створення факультету ?
       — Що стосується подальших планів стосовно угорців, це не секрет, що основними наразі є питання започаткування роботи природничо-гуманітарного факультету з угорською мовою навчання фахових дисциплін. До речі, зазначу, що будучи створеним саме на основі відповідних рекомендацій та рішень центральних органів влади, з метою збільшення ефективності координації учбового процессу, він об’єднає в одному структурному підрозділі кафедру історію Угорщини та євроінтеграції, новостворену спільним рішенням конференції трудового колективу УжНУ та Вченої ради університету кафедру фізико-математичних дисциплін, та кафедру угорської мови та літератури.
Мені б дуже хотілося, щоб цей факультет успішно почав свою роботу. Хоча започаткування будь-якої справи, а тим більше створення нового факультету, процес нелегкий і не рідко суперечливий, містить ряд труднощів, але я впевнений, що все буде нормально. Запорукою цьому є насамперед традиційно високотолерантний професорсько-викладацький колектив вузу, тим більш що очолити новостворений структурний підрозділ погодився надзвичайно авторитетний і знаний як в Закарпатті, так і далеко за його межами науковець, завідувач кафедри угорської мови та літератури, директор Центру гунгарології професор Петро Лизанець.

"Закарпаття сьогодні"
03 вересня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
15:00
На Запоріжжі поліг Михайло Будул з Керецьківської громади
11:22
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Лях з Чумальова Буштинської громади
09:25
У Боздоському парку Ужгорода можна побачити "живих" казкових велетнів
20:07
/ 11
Прем'єр Шмигаль в Ужгороді "запустив" будівництво євроколії до Чопа
21:26
/ 1
У Великих Лучках на Мукачівщині попрощалися з Юрієм Лущаєм, що переїхав з сім'єю з Краматорська і поліг на рідній Донеччині
15:56
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Міланом Бабілою
15:34
В Ужгороді відкрили скульптурку режисеру "Тіней забутих предків" Параджанову
11:23
/ 1
Нижньоворітська громада провела у останню земну дорогу Героя Віктора Петриканина
23:00
/ 12
Ексміністр внутрішніх справ Аваков офіційно став власником 900 га плантацій фундука на Закарпатті
11:40
Зарічанську громаду сколихнула звістка про смерть Героя з Вільхівки Михайла Матіки
11:12
В Ужгороді у середу проведуть в останню земну дорогу полеглого захисника Мілана Бабілу
» Всі новини