Базар про базари Ужгорода через призму фахівців ветмедицини

Наприкінці травня виконком Ужгородської міської ради своїм рішенням доручив контролюючим службам міста — Ужгородському РУ ГУ МНС України в Закарпатській області, міським СЕС та управлінню ветмедицини — за результатами проведених перевірок призупинити роботу ринків до усунення виявлених порушень, а міськвідділу міліції вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованої торгівлі навколо ринків.

Наразі добігає кінця термін, відведений дирекціям ринків для виправлення недоліків. Тож редакція вирішила поцікавитися, чи справді ситуація на міських базарах була настільки неблагополучною, що довелося приймати таке жорстке рішення, і що вже зроблено для її покращення. Із цими запитаннями звернулися до Юрія Сенинця, начальника міського управління ветеринарної медицини, чия структура контролює якість продуктів, що реалізуються на ринках. Проте суто цим наше спілкування не обмежилося — принагідно Юрій Михайлович зачепив інші “гарячі” базарні питання.
То що ж на ринках?
Історія ця не нова, каже Юрій Михайлович. Недоліки в роботі ринків, на жаль, із року в рік майже одні й ті самі: торгові місця надаються без попередніх висновків лабораторії ветсанекспертизи, що є грубим порушенням; ковбасні вироби іноземного походження продаються без відповідних документів; іде активна торгівля м’ясною продукцією власного виробництва й домашніми консервами — а це суворо заборонено; реалізатори та приватні підприємці не дотримуються норм санітарних вимог щодо товарного сусідства й температурного режиму для продуктів, що швидко псуються; нерідко відсутні холодильні камери. А якщо взяти до уваги, що жоден із 16 ринків, окрім “зеленого”, який наразі ремонтується, не відповідає нормам (базар повинен бути огороджений, забезпечений водою, розбитий на окремі зони торгівлі) і навколо них буквально на очах виросли сміттєзвалища, то цілком зрозумілим стає рішення міськвиконкому змусити дирекцію ринків нарешті навести лад.
“Нині проводимо перевірки щодо виправлення недоліків. І в цьому плані зрушень майже немає”, — з прикрістю констатує Юрій Сенинець. Так, минулого тижня фахівці управління у відповідь на повідомлення міської СЕС про зростання кількості зареєстрованих випадків гастроентероколітів і госпіталізацію протягом першої половини травня 16 ужгородців, у т. ч. 13 дітей, до обласної інфекційної лікарні з ознаками отруєння після споживання редиски та суниці, придбаних на ринках ПП Кугаль А.В. та КП “Ринок-1”, разом із представником Державної обласної лабораторії ветмедицини терміново відібрали проби на дослідження фруктів щодо вмісту нітратів та бакобсіменіння і водночас виявили, що тут із потурання дирекції (бо саме вона дає дозвіл) продовжують торгівлю продуктами тваринництва, овочами й фруктами, які не пройшли лабораторний ветконтроль. Подібні випадки й досі не рідкість і на інших базарах, каже Юрій Михайлович. За виявлені порушення на їхніх директорів неодноразово накладалися адмінстягнення. Щоправда, 51 гривня штрафу від ветфахівців мало кого з них лякає, і ситуації такий важіль впливу не виправить — “ми їх штрафуємо, вони сплачують… і знову роблять своє”. По ринку ПП Кугаль А.В. матеріали навіть було передано в прокуратуру, проте інформації про вжиті заходи управління ще не отримало.
Про зацікавленість і якість
На кожному ринку лабораторії ветсанекспертизи проводять обстеження молока, м’яса, виробів із них, овочів та фруктів. Винятком є КП “Ринок-1” по вул. Фединця, який майже рік працює нелегально, — рішенням міськради він офіційно закритий, тож жодна зі служб його не обслуговує і не контролює якість продукції.
— Кажу цілком відповідально, що наші працівники ретельно перевіряють усі продукти, які потрапляють до них. Бо в області постійно фіксуються сказ, трихінельоз; загалом існує близько 120 спільних для тварин і людей хвороб, які передаються через м’ясо-молочні та рибні продукти, — розповідає Ю. Сенинець. — І якби дирекція ринків справді була зацікавлена в тотальному контролі продуктів, що реалізуються на підпорядкованих їм базарах, вона б усіх продавців “проганяла” через ветлабораторію, а лише після того надавала торгове місце. Проте цього ми не спостерігаємо. Натомість 1—2 працівники лабораторії не в змозі ще й ходити по ринку та виявляти несумлінних торгівців.
А відстежувати “нелегалів” варто. Бо якщо яловичі, телячі та свинячі туші проходять обов’язкове лабораторне обстеження, то домашні кури часто продаються без штампика ветогляду. Та ж ситуація і з кроликами. То де гарантія їхньої безпечності для споживачів? Відомо ж бо, що кури й кролі масово мруть від різних хвороб. Для кролів, зокрема, особливо небезпечні інфекційні та інвазійні недуги. Проти міксоматозу та вірусної геморагічної хвороби, летальність від яких сягає 100%, розроблена специфічна профілактика — імунізація вакциною. Тож Юрій Михайлович принагідно радить усім кролівникам, аби убезпечитися від мору, своєчасно щепити тваринок.

Перевіряється й ковбасна продукція, яку виробляють два місцеві переробні цехи; привізна надходить із супровідними документами. Та слід пам’ятати про ввезені контрабандним шляхом м’ясопродукти — їх ніхто не перевіряє. Як і молочні продукти та все, що продається з тротуару. До речі, у справі боротьби зі стихійною торгівлею дуже б допомогли дільничні міліціонери, бо від разових “розгонів” користі мало.
Виявлену внаслідок лабораторного обстеження неякісну продукцію знімають із реалізації й до кінця робочого дня зберігають у камері. Потім повертають власнику. Проте, знов-таки, немає гарантії, що той не спробує продати її…
Кілька застережень
А от якість зелені на наших базарах чудова, зазначає Юрій Сенинець. Перевищення вмісту нітратів у вирощених у нас овочах і фруктах не фіксується — усі “вкладаються” в норму. Однак перші овочі й фрукти слід споживати малими дозами й особливо зважати на ранню картоплю, помідори, кавуни, бо ніколи не можна передбачити реакції організму на той чи інший “новий” продукт. Що ж до згаданого випадку отруєння редискою та суницею Юрій Михайлович каже, якби хтось із потерпілих повідомив “за гарячими слідами”, де і в кого він їх придбав, можна було б визначити навіть ділянку, на якій їх виростили, і дати конкретні відповіді. А так важко сказати, проходили ці продукти ветконтроль чи, знов-таки, потрапили на прилавок в обхід лабораторії.
— Нас турбують ранні кавуни, вирощені за новими технологіями з високим вмістом нітратів, та спосіб їх реалізації — з нагромаджених при дорозі куп. За правилами, пришляхову торгівлю на сонці баштановими культурами взагалі заборонено, а товар із таких пунктів має вилучатися, — зазначає начальник управління. — Бо достатньо лише кількох годин, аби кавуни ввібрали в себе важкі метали, що містяться в автомобільних вихлопах. Звідси й небезпека отруєння чи кишкових розладів.
Якщо усе ж таки вирішили поласувати цією гігантською ягодою, пам’ятайте, що кожна партія кавунів повинна мати сертифікат якості та експертний висновок щодо походження, вмісту міндобрив, важких металів, рівня радіації. Сам плід має бути стиглий, неушкоджений і не нашпигований нітратами. Підвищений вміст нітратів у кавуні виказує інтенсивно червоний колір м’якоті з фіолетовим відтінком — волокна, які йдуть від серцевини до скоринки, не білі, а з віддають жовтизною. Поверхня зрізу гладка, глянцева, а в “правильному” вона іскриться крупинками. Не треба “вестися” й на знижки — ушкоджений кавун кишить кишковою паличкою.
Дітям бажано пропонувати цей продукт лише в період його природного дозрівання — наприкінці серпня та восени, причому давати лише ту частину, яка ближче до серцевини. Перед розрізанням плід слід ретельно вимити, розрізаний зберігати тільки в холодильнику. До речі, шкідливість кавуна може визначити кожен: для цього треба вирізати 4-гранний шматок м’якоті і занурити в склянку води. Якщо кавун придатний до споживання, вода просто помутнішає. В іншому випадку — стане червоною.
Закцентував Юрій Сенинець і на тому, що розпочався грибний сезон, який, за прогнозами, буде врожайним. Тому радить пам’ятати, що з відомих на Закарпатті понад 250 різних видів дикорослих грибів до споживання офіційно придатні лише 15. І щоб уникнути отруєння (а торік в Ужгороді було 50 випадків), слід збирати лише добре відомі гриби та купувати перевірені. У нас же їх часто продають на стихійних ринках, із тротуарів, біля магазину “Ювілейний”, на “п’яному” базарі, на міських вокзалах, одним словом, поза контролем.

Де ж порятунок?
Він — у руках самих потопаючих, тобто в наших із вами. Бо в тому числі і з нашого благословення процвітає стихійна торгівля, продаються неперевірені продукти, на прилавках залежується протермінований товар — купуємо ж. А доки є попит, доти буде й пропозиція… з відповідними для нашого здоров’я наслідками. Час нам самим стати уважнішими до себе. І перш ніж щось придбати на ринку, звертати увагу на людину, в котрої купуємо, — її неохайний вигляд повинен нас насторожити. А чому б не попросити в реалізатора ветдокумент на той чи інший продукт? А ще звернути увагу на умови зберігання (як правило, влітку вони нерідко порушуються), терміни реалізації (тривалі свідчать про високий вміст консервантів. “Насамперед це стосується фаршу і ковбасних виробів іноземного виробництва, які непрозоро потрапляють до нас через кордон”, — каже начальник управління) чи зовнішній вигляд. Щодо останнього, гадаю, буде слушною така підказка: продукти, які продаються у вакуумній упаковці, бажано купувати виключно цілими. Бо виробником передбачено, що вони зберігатимуться саме в таких умовах. Якщо упаковку розрізано, то кінцевий термін продукту вже не діє — товар може почати псуватися через кілька годин. Копчена риба у вакуумній упаковці “з водичкою” — явна ознака того, що товар неправильно коптили або зберігали.
А загалом Юрій Михайлович радить звертатися до послуг супермаркетів, “де вся продукція зберігається у відповідних умовах за наявності холодильного обладнання і ветдокументів, які засвідчують якість та безпеку продуктів”. І хоч — будьмо відвертими — нас не завжди задовольняє придбаний там товар (трапляється прострочений чи зіпсований), проте з двох зол обираймо менше, бо, за словами головного ветфахівця, “скарги надходять здебільшого з наших ринків. До всього важко боротися продавцями продуктів із тротуарів. І як можна зберегти той чи інший продукт при температурі в тіні понад 30°, а на сонці й того більше?!”.
ЛО ТЕМИ
Ранні овочі та фрукти — не лише насолода
Відомий радянський лозунг про чистоту, що є запорукою здоров’я, навесні й улітку набуває особливої актуальності — саме тепер активізуються геогельмінтози (аскаридоз і трихоцефальоз), при яких яйця й личинки паразитів розвиваються в ґрунті та воді й, потрапляючи в організм людини, спричиняють симптоми ураження шлунково-кишкового тракту, імунної системи й загальні розлади.
Найчастіше зараження відбувається у весняно-літній період, коли в ґрунті накопичується найбільша кількість яєць аскарид і власоглава (до речі, в ґрунті яйця зберігають життєздатність до 15 років; термін життя аскариди в кишечнику — 1 рік, власоглава — до 5-ти). Потрапляють же вони туди з випорожненнями, які люди часто використовують як добриво в городництві, а також з екскрементами тварин. А звідти — через немиті руки тих, хто працює на присадибній чи садовій ділянці, на городі, а також з погано вимитими овочами, ягодами, фруктами — в організм людини. Зараженню сприяють і наші домашні улюбленці, котрі після прогулянки на шерсті приносять яйця гельмінтів, і, безумовно, мухи. От чому важливо дотримуватися правил особистої гігієни; прищеплювати дітям санітарно-гігієнічні навички; мити овочі, зелень, ягоди під проточною водою; не пити сиру воду з відкритих водойм; щороку проводити дегельмінтизацію членів родини, а також домашніх тваринок; боротися з мухами й оберігати від екскрементів кішок та собак дитячі майданчики, пісочниці. Про це радить пам’ятати Наталія Лабатій, лікар-епідеміолог міської СЕС. Адже поширення гельмінтозів залежить від нас самих, зазначає вона.
І ще кілька порад. Аби оздоровити земельні ділянки від збудників геогельмінтозів, слід: глибоко перекопувати грядки; по їхньому периметру можна висадити нагідки; щороку проводити зміну грядок, висаджуючи на нові місця овочі, що мають антигельмінтну дію, — цибулю й часник. Перш ніж удобрювати грядки, нечистоти слід знезаразити 25-процентним водним розчином аміаку, розведеним водою у співвідношенні 1:4, чи використовуючи систему двох ям.

Олена МАКАРА, “Ужгород”
19 червня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

18:15
/ 5
Громада Забріді на Великоберезнянщині одностайно проголосувала проти будівництва мініГЕС на Ужі
18:05
/ 7
Медициною області від сьогодні керує Єлизавета Біров
15:37
Про забезпечення якісного та безпечного харчування дітей в закладах освіти області говорили в Ужгороді
15:05
Студенти з усієї України приїхали на Закарпаття для участі у Всеукраїнському форумі
14:24
Закарпаття долучилося до Всеукраїнського дня молитви за сиріт
13:56
12 листопада в Ужгороді – масштабне протипожежне тренування на базі школи №3
12:47
/ 1
Депутати Мукачівської міськради просять уряд та парламент повернути гроші громадам
12:26
В Ужгороді вночі рятували козулю, поранену, ймовірно, внаслідок ДТП
11:44
В Ужгороді за присутності Ірини Фаріон поговорили про "Літературний Майдан Карпатської України"
09:21
/ 1
Чоловік, котрого в Ужгороді збила студентка на Слов`янській набережній, вперше відвідав заняття з реабілітації
00:49
/ 1
Ужгород: Історія парку "Перемоги", або Як врятували "Кірпічку"
16:58
/ 2
Через дощі святкування Дня святого Мартина в Мукачеві перенесли на понеділок (ПРОГРАМА)
13:57
Розвитку громад і промоції карпатської культури присвятили медіасніданок в Ужгороді
10:29
/ 2
Всеукраїнський радіодиктант єдності писали на Закарпатті
05:24
/ 4
Стартував V-й Берегівський фестиваль молодого вина та гусячих страв
05:02
Семеро студентів УжНУ, що хворіли на дифтерію, видужали і виписані з лікарні
03:18
У Мукачеві дітей і дорослих приймали фахівці Національного інституту ім. Амосова
02:43
Закарпатська облрада "позачергово" звернеться до центральної влади щодо бюджету та аеропорту
00:39
Олексій Фазекош: про розвиток підприємництва, реформи у правоохоронній сфері та майбутній Форум у Мукачеві
18:09
/ 12
10 листопада в Забріді, на Великоберезнянщині відбудуться громадські слухання щодо скандального будівництва мініГЕС на Ужі
17:57
/ 1
Чотири нагробні плити, ймовірно – із колишнього єврейського цвинтаря, знайшов житель Чопа
17:25
/ 7
Голова Закарпатської ОДА обговорив із нардепом Петьовкою та керівництвом Тячівщини питання району
16:43
Соціально-економічне становище Закарпатської області за січень-вересень 2019 року
16:41
На Закарпатті онлайн-платежі за газ зросли майже на 40%
16:25
/ 5
Питання протидії незаконній діяльності на кордоні обговорили на робочій зустрічі в Закарпатській ОДА
» Всі новини