Райдужну форель знову розводять у 5-х господарствах Закарпаття

Райдужною озерною фореллю ласував не один цісар. В Україні щороку вирощують близько 100 тонн форелі. У сусідній Румунії — у 30 разів більше, а у Польщі — у 180 разів. На Закарпатті в урочищі Стара Вага Річанського лісництва, що на Іршавщині, її вирощують уже два роки...

Райдужну форель знову розводять у 5-х господарствах Закарпаття

Нині на Закарпатті, розповідає Валерій Мурга, начальник обласного управління лісового господарства, знову працює п'ять розплідників ^юрелі, які щороку можуть за-езпечити до двох мільйонів мальків форелевих та харіуса.
Не кожен зможе розводити таку рибу. Показати приклад реанімування рибних промислів взявся„Довжанський держлісгосп. Його директор Василь Ледней проводить мене рибним царством.
«Форель — царська риба, — каже він. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство за радянських часів було розвинуто в Довжанському лісокомбінаті. У часи економічного занепаду воно припинило свою діяльність. Відродили його місцеві фермери».
Спочатку тут відновили маточне поголів'я. Справа — не з простих. У п'яти ставках добирають статево зрілих рибин, віком три-чотири роки. Сортують і залишають найкращі екземпляри. Від них — найякісніші ікра й молочко. Самиць тримають у першому ставку, самців — у другому, мальків — у третьому й четвертому, а товарну форель — у п'ятому. До речі, господарство збуває кілограм товарної форелі за 40-45 гривень...
Заходимо з господарем Дов-
жанського лісництва до інкубатора. Напівтемне приміщення. Фон-танчиками дзюрчить чиста
проточна вода. Кілька інкубаційних апаратів, наповнених ікрою. Вона схожа на золото. Іван Костроба, працівник розплідника, саме робить штучне «доїння» ікри. Каже, що ікринки за два тижні перетворюються на личинки, а за три — на мальків. І неодмінно — у темноті, щоб не гинула ікра. Тут постійна температура в межах 12 градусів тепла. Якщо холодніше, то інкубаційний період продовжується. Мальків випускають у ставок.
«До речі, нерест райдужної форелі в природних умовах збігається з гоном оленів, — зауважує Василь Ледней. — Із відкладеної ікри до зрілості виживають відсотка два форелі, а ось у штучних умовах — до 60 відсотків. У нашому господарстві є рибини, що важать до двох кілограмів».
БРАКУЄ КОРМІВ І РИБНИХ ВЕТЕРИНАРІВ...
— Доки Україна не матиме власної кормової бази, як Польща чи Данія, доти у нас не буде дешевої форелі. Доводиться у Польщу по корм їздити, бо від нашого риба дохне. А поляки корм українцям набагато дорожче продають, ніж своїм. У 70-х роках вони приїжджали до нас вчитися, як розводити й вирощувати форель. Зрозуміли, як це вигідно, яка вона корисна для людського організму, а отже, і для розвитку нації, і зробили все, щоб Польща мала свою дешеву рибу, збудували спільно з данцями кормовий завод. Та якби в Україні була така ж кормова база, форель коштувала б не більше десяти гривень, — запевняє Василь Ледней.
Та проблема не лише з кормами. В Україні гостро бракує іхтіологів, рибних ветеринарів. Тому у більшості форельних господарств воліють не бавитися з розведенням риби, а закуповувати вже готового малька і вирощувати на збут.
Показуючи мені рибне царство, Василь Ледней розповів, що у природних умовах струмкова форель (в Україні її ще називають строкатою або пстругом) живе тільки у чистих холодних потічках та річках з багатою киснем водою і температурою не більше 18 градусів. Покрита вона чорними і червоними плямами, а взагалі у забарвленні її шкіри присутні чи не всі веселкові кольори. Вага пструга зазвичай не перевищує півкілогра-ма, але в дуже сприятливих умовах може досягати і п'яти кілограмів.
Ґазда рибного господарства також запевняє, що ловля форелі є чи не найвищим пілотажем рибальського мистецтва, і ті, хто зумів хоч одного разу її спіймати, ще довго цим пишаються. Але її вилов у нас заборонений Правилами рибальства, хоча в Червоній книзі України для форелі місця не знайшли. Зате їй знайшлося почесне місце в меню майже кожної карпатської колиби. Насправді ресторани і кафе, в основному, пропонують клієнтам продукт із Данії або Польщі, видаючи його за тутешній, але тією самою струмковою карпатською рибкою теж не нехтують. Тобто, незважаючи на заборону, форель таки ловлять.
...До слова, для форелі температура тіла людини занадто висока, і якщо взяти її руками, риба отримує опіки та серйозний шок. Тому справжні поціновувачі або роблять це у спеціальних рукавицях, або попередньо охолоджують руки у воді, або намагаються зовсім не торкатися здобичі. Спіймати навіть дві форелі в одному місці майже неможливо. Щоби рибалити далі, потрібно йти вверх річкою або потічком. За день проходять 12-15 кілометрів...

Павло БІЛЕНЬКИЙ, "Чиста політика"
16 квітня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

17:51
Мукачівський "Паланок" очікує на реставрацію та смарт-технологіі
17:30
Благодійний показ вистави "Комета над лісом" відбувся у Хусті
17:00
У Закарпатській ОДА обіцяють створення робочої групи для включення Малого Ґалаґову в Ужгороді до переліку пам'яток ЮНЕСКО
16:45
В екошколі "Щасливих дітей" в Ужгороді юні учасники стають екоагентами
16:32
Експертна комісія зі впровадження бюджету громадської ініціативи Ужгорода попередньо підрахувала голоси за проєкти
16:24
З початку жовтня на Закарпатті трапилося 90 аварій з потерпілими, найбільше – в Ужгороді
15:20
На Закарпатті за минулий тиждень виявили 2 випадки кору, ще понад 3 тисячі людей захворіли на ГРІ
14:17
/ 1
В Ужгороді пройде патріотично-поетичний вечір до Дня Гідності та Свободи
14:12
/ 2
На Закарпатті розглянули урядовий проект щодо Перспективного плану формування територіальних громад області
13:44
/ 1
Новорічну ялинку в Мукачеві встановлять вже до 5 грудня
12:56
На Берегівщині розвивають watch-тур туризм
11:30
В Ужгороді оприлюднили проєкт змін до генплану міста
11:24
У Мукачеві проведуть планову перевірку системи централізованого оповіщення цивільного захисту
11:07
Середньомісячна зарплата лісівників на Закарпатті становить 10 тис грн
09:39
Волонтери ремонтували помешкання багатодітної родини в Мукачеві
09:37
Майже 200 тисяч електронних рецептів виписали на Закарпатті лікарі за програмою "Доступні ліки"
00:56
Хто і чому може знищити Полонину Боржава
00:28
/ 6
Третя фотозона на Міжгірщині - "Долоня бокораша"
23:37
Юні закарпатські спортсмени повернулися з нагородами з відкритого кубка України з кікбоксингу WAKO
22:34
/ 5
На Міжгірщині відкрили ще одну фотозону – "Ліс трембіт"
15:57
/ 6
Самардак пообіцяв євреям окреме кладовище в Чопі
15:14
/ 10
У Міжгір'ї відкрили "гербову" скульптуру вола
23:29
На "Закарпатському божоле" вже продають подвійно доброчинний календар від "Барбоса" і "Дороги життя"
22:56
"Міс Кіс" обирали в Ужгороді
18:43
Другий день в Ужгороді проходить "Закарпатське Божоле"
» Всі новини