Перепони на шляху до припинення незаконних санітарних рубок, і чому екоінспекція нічим не може зарадити

Тема суцільних санітарних рубок дуже дискусійна. Неодноразово порушувалося питання про неефективність санітарних рубок для досягнення декларованої мети та про їх невідповідність принципам управління лісами заповідного фонду.

Перепони на шляху до припинення незаконних санітарних рубок, і чому екоінспекція нічим не може зарадити

Навіть більше: впродовж останніх років природоохоронці дедалі частіше фіксують факти вирубки здорового лісу під виглядом санітарних рубок, які в такому разі є незаконними. Однією з перешкод для вирішення проблеми є складність доведення правоохоронним органам, що рубка відбувається з порушеннями.

Відповідно, притягнути винуватців до відповідальності немає змоги. З моменту спостереження порушення до моменту прибуття екологічної інспекції, як правило, минає якийсь час, протягом якого рубка завершується (а встановити порушення за пеньками неможливо з юридичної точки зору).

19–23 жовтня 2020 року під час експедиції лісовими господарствами Івано-Франківщини та Закарпаття експерти лісової команди WWF-Україна зафіксували масштабні незаконні суцільні санітарні рубки живих ялинників у Брустурянському лісгоспі та пройшли всі стадії реагування на рубки разом із представниками правоохоронних органів.

Виявлені порушення:

1. Суцільні санітарні рубки в живих ялинниках

Під суцільні санітарні рубки було відведено ділянки з деревами, більшість з яких, згідно із Санітарними правилами в лісах України мають бути віднесені до 1-ї та 2-ї категорій всихання, тобто живі, не ослаблені дерева. Такі ліси в жодному разі не мають бути відведені під суцільні санітарні рубки. У Санітарних правилах чітко зазначено, що суцільні рубки проводяться лише в тому разі, якщо на конкретній ділянці лісу сухі та всихаючі дерева переважають над здоровими, і після їх вирубки можуть залишитися лише окремі живі дерева.

На вже вирубаних ділянках експерти віднайшли купи складеного зеленого гілля й залишків крон, що хоча й опосередковано, але свідчить про те, що ліс на цих ділянках був живим і швидше за все подібним на той, що росте на сусідніх недоторканих ділянках.

2. Неналежне маркування лісорубних стовпчиків

Характерно, що зазначені суцільні санітарні рубки супроводжувалися неналежним маркуванням. Отже, відсутність інформації про площу й номер виділу на лісорубних стовпчиках є ще одним порушенням. Така практика уможливлює махінації з площами вирубок.

3. Порушення при трелюванні та транспортуванні деревини

Типове для карпатського регіону порушення — трелювання водотоками — було помічено у верхів’ях річки Велика Берть та річки Подешурка. На берегах обох річок були облаштовані навантажувальні майданчики, через що береги перетворилися на суцільне багно.

4. Серед інших порушень експерти зафіксували недостатнє лісовідновлення на низці лісосік та незабрану й нерозкрижовану деревину на місці суцільної рубки. Відповідно до чинних нормативів, заготовлена деревина не повинна залишатися на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі й вивезення.

Особливе обурення викликає той факт, що під суцільну вирубку 2019 року була відведена цінна ділянка старовікового лісу природного походження. Величезні дерева було вирубано, але вони гниють на лісосіці, тому що після вирубки їх не вивезли. Виникає запитання: навіщо відводити під вирубку старовікові ліси, якщо деревина з них потім не потрібна лісгоспу?

Усі викладені вище порушення та невідповідності свідчать про недотримання лісгоспом чинного законодавства України і принципів сталого лісового господарства та маскування комерційних рубок під виглядом суцільних санітарних.

Чому Державна екологічна інспекція не може зупинити незаконні суцільні санітарні рубки?

Для того щоб зупинити нелегальну вирубку, експерти WWF-Україна ініціювали оперативну перевірку з боку Держекоінспекції і взяли участь у кожному з етапів процедури. Які існують перепони на шляху до припинення незаконних санітарних рубок, і чому екоінспекція нічим не може зарадити?

Брак оперативного реагування на порушення

Згідно з Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позачергова перевірка екоінспекції можлива лише за умови звернення фізичної особи. За зверненням від юридичної особи перевірка не передбачена. На практиці це призводить до відмови екоінспекції здійснювати позапланову перевірку за заявами природоохоронних організацій чи будь-яких інших юридичних осіб.

WWF-Україна домігся швидкої (протягом трьох днів) організації перевірки завдяки тому, що не тільки було подано особисте звернення експерта до Держекоінспекції, але й поінформовано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Але зазвичай цей процес дуже забюрократизований і може зайняти декілька тижнів, що унеможливлює оперативне реагування екоінспекції на порушення.

Крім того, лісгосп може не допустити екоінспекцію на свою територію для позачергової перевірки, сплативши незначний штраф від 255 до 765 грн (від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Проблема фіксації порушень і бюрократизація процесів

Екоінспекція може зафіксувати лише порушення, що документально відбулися постфактум. Під час експедиції експерти зауважили одну з ділянок живого лісу, помічену під суцільну санітарну рубку лісорубними стовпчиками. Коли екоінспекція прибула з перевіркою, виявилося, що лісорубний стовпчик прибраний, хоча залишилися слід від нього і фото з прив’язкою до орієнтирів. Однак це «потенційне порушення» не може бути задокументоване екоінспекцією через відсутність документів, які його підтверджують.

На іншій ділянці живого лісу, що була відмежована під суцільну санітарну рубку, стовпчики були на місці, проте, за словами представників лісгоспу, жодних документів на рубку не було складено, як і акта лісопатологічного обстеження. Немає документів — немає порушення, й екоінспекція відмовилася фіксувати цю ділянку в акті за підсумками перевірки.

На ділянці, де тривала рубка живого ялинника під час самої перевірки, екоінспекція також не змогла вжити заходів. Незважаючи на цілком живий ліс, в лісгоспа був акт лісопатологічного обстеження,у якому

зазначалося, що дерева в переважній більшості уражені кореневою губкою, стовбуровими гнилями тощо. Причому дані, викладені в документах, не відповідали дійсності — жодних доказів цих уражень під час перевірки не було продемонстровано.

Основна проблема полягає в тому, що Держекоінспекція не може за фактом виявлення подібного порушення видати припис про припинення дії лісорубного квитка й зупинення рубки. Зупинити вирубку

можливо лише на підставі припису екоінспекції через позовну заяву до суду. Підготовка й розгляд позовної заяви потребують часу, впродовж якого лісгосп може й завершити вирубку, тож такі дії втрачають свою актуальність

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ефективність роботи головного контролюючого органу у сфері охорони довкілля є низькою: екоінспекція не здатна ані зафіксувати та припинити «потенційні» порушення, пов’язані з рубками, на які формально не виписані документи, ані зафіксувати махінації з ділянками, запланованими від вирубку, ані нарахувати збитки за вже зачеплені рубками ділянки, ані навіть припинити незаконні санітарні рубки, що тривають під час перевірки.

Результатом перевірки екоінспекції став акт і припис, у яких були зафіксовані лише окремі порушення. Із трьох згаданих вище ділянок в акті йдеться тільки про одну, на якій під час перевірки тривала рубка живого лісу. Ділянка, з якої прибрали лісорубний стовпчик, і ділянка, на яку ще не було документів, в акті зазначені не були.

Як можливо розв’язати проблему нелегальних суцільних санітарних рубок?

1. Комплексне реформування лісової галузі

Лісова галузь потребує комплексних змін. Наразі законодавство не виконує роль загальноприйнятого суспільного договору. Водночас відсутня сила, яка здатна змусити слідувати всіх букві закону. Нечітко сформульовані положення законодавства часто нехтуються або трактуються лісовими господарствами на свою користь, чим переводять господарську діяльність у протизаконну площину. А спроби громадськості боротися з цим явищам спричиняють лише агресію і спротив.

У контексті саме санітарних рубок особливої уваги потребує реформування підприємств «Лісозахисту». Ці установи воліють перебувати «в тіні» під час пов’язаних із рубками скандалів порівняно із самими лісгоспами. Але саме тут працюють лісопатологи — спеціалісти, які мають відповідні фах і повноваження встановлювати, чи є насадження хворим і на що саме. Часто висновки лісопатологів не відповідають дійсності, але є офіційною підставою для санітарних рубок, відтак де-факто нелегальних. Перебування цієї установи в підпорядкуванні Держлісагентства (ДАЛРУ) є прикладом конфлікту інтересів: організація, яка надає висновок про доцільність проведення санітарних рубок, «використовується» в такий спосіб з метою «легалізації» за фактом незаконних рубок для отримання фінансового зиску іншими підприємствами в підпорядкуванні ДАЛРУ.

Якщо брати ширше, то має йтися про спрощення заплутаної нормативної бази, що регулює ведення лісового господарства. З природоохоронної точки зору вона допускає безліч трактувань, що дає змогу обійти природоохоронні обмеження, а з лісогосподарської — вимагає безліч заплутаних і подекуди нелогічних погоджень.

2. Реформа контролюючої функції лісової галузі

З одного боку, робота Державної екологічної інспекції має бути посилена, зокрема потрібно виправити численні недоліки, описані вище.

«Має сенс дозволити екоінспекції принаймні одну раптову перевірку на місяць, плюс надати повноваження тимчасово (до з’ясування обставин) приписом призупиняти розробку лісосік негайно. Що ж до виписки лісорубних квитків на санітарні рубки, то потрібно надавати матеріали на вивчення до екоінспекції на найкоротший термін та дозволити в разі виникнення сумніву перевірити ділянку в натурі», — запевняє наш співрозмовник у Держекоінспекції.

Водночас лісова реформа має особливу увагу звернути на структуру та повноваження лісової охорони. Наразі лісова охорона не існує як окрема структура — її повноваження покладені на широке коло осіб — починаючи від майстра лісу до (парадокс!) голови ДАЛРУ, які поєднують цю функцію з основними господарськими, управлінськими та іншими обов'язками. На практиці вони не володіють повним спектром повноважень, потрібних правоохоронному органу. Відповідно, сучасна лісова охорона здебільшого здатна фіксувати лише самовільні рубки, тобто незаконні, здійснені без жодних дозвільних документів, і зовсім не здатна фіксувати незаконні рубки описаного характеру — в тому числі через те, що ті самі посадові особи відповідальні також і за їх проведення.

3. Фінансування лісової галузі

Сьогодні склалася парадоксальна ситуація: з одного боку, в ЗМІ постійно висвітлюються скандали із затриманням високопосадовців галузі у зв’язку із отриманням ними чималих сум хабарів, з іншого — система лісової галузі потерпає від різноманітних високих податків і нестачі державного фінансування, особливо на цілі лісовідновлення та охорони лісу. Так, наприклад, затверджені бюджетні асигнування за програмою «Ведення лісового й мисливського господарства, охорона й захист лісів у лісовому фонді» на 2016–2019 роки становили лише 14,3 % від обрахованої потреби.

Реформа управління лісової галузі, з одного боку, має зробити галузь фінансово достатньою, а з іншого — забезпечити необхідну державну підтримку там, де це необхідно. Це потрібно для того, щоб фінансові проблеми не стояли на заваді втіленню принципів сталого ведення лісового господарства і впровадженню нових, ощадливих і екологічно дружніх практик.

4. Зміна підходів до ведення лісового господарства

Розглядаючи питання незаконних санітарних рубок ширше, треба зазначити, що запровадження екологічно дружніх принципів ведення лісового господарства неможливе без зміни застарілих підходів до його ведення. Подібні питання постійно порушуються, проте залишаються радше в теоретичній площині,

оскільки зміна підходів вимагає політичної волі і ресурсів. Сюди можна віднести, наприклад, перехід на вибіркову систему рубання й застосування повітряно-трелювальних канатних установок у горах, широке впровадження яких вимагає в тому числі розвитку мережі гірських доріг. Та сама мережа гірських доріг необхідна для припинення нарешті практики трелювання і транспортування деревини водотоками. Давно назріла потреба в поступовій заміні ялинових монокультур у низькогір’ї на букові та мішані ліси, властиві цьому гірському поясу. Створення нових ялинників спричинить проблеми в майбутньому через прогресуючу зміну клімату й пов’язане з нею всихання штучних насаджень.

Що робить WWF-Україна для розв’язання порушеної проблеми?

WWF-Україна працює над створенням оновленої лісової політики України, яка мусить стати новим суспільним договором у лісовій галузі й нарешті розв’язати складні задавнені проблеми в ній. Ми підготували комплексний юридичний аналіз системи управління та фінансування лісової галузі, де з юридичної точки зору боку висвітлили порушені вище проблеми, пов’язані з роботою екологічної інспекції, лісової охорони, оподаткуванням, та багато інших, а також можливі шляхи їх вирішення. Наше бачення екологічної складової нової лісової політики було значною мірою враховано в нещодавно оприлюдненому для громадського обговорення проєкті Державної стратегії управління лісами до 2035 року.

WWF-Україна виступає за конструктивний і плідний діалог та співпрацю всіх сторін, зацікавлених у розвитку лісового господарства. Ми готуємося до запуску серії тренінгів і семінарів, присвячених відповідно налагодженню співробітництва між лісгоспами та місцевими громадами у сфері управління лісами, а також між громадськими організаціями — у сфері боротьби з незаконними рубками. Також ми невдовзі презентуємо інтерактивну інфографіку, що ілюструє шляхи погодження різних типів рубок, у т.ч. санітарних.

 
26 листопада 2020р.

Теги: рубки, ліси, проблеми

Коментарі

До редакції 2020-12-13 / 00:22:03
Проінформуйте, будь-ласка, хто є автором цього допису ?

НОВИНИ: Соціо

18:16
В Ужгороді врятували чоловіка, що у стані алкогольного сп'яніння ледь не замерз поблизу залізничних колій
18:09
У Закарпатській ОДА обговорили розподіл гуманітарної допомоги та особливості її документування
18:02
Закарпатський обласний центр легеневих хвороб провів перші операції із застосуванням нової наркозної станції
12:14
Торік на Закарпатті було оформлено майже 42 тисячі паспортів у формі ID-картки
11:41
/ 1
Закарпаття 22 січня відзначить День Соборності України
11:37
/ 2
Територіальні громади Закарпаття у 2020-му отримали 85,5 млн грн податку на нерухомість
09:39
У скансені в Ужгороді уп’яте відзначили "День селфі в музеї"
02:44
/ 12
В Ужгороді, впритул до історичного ареалу планують "втулити" 16-поверхівку
00:55
/ 9
Проектувати аеропорт на Закарпатті буде "дешева" фірма, створена за 2 місяці до тендеру
21:08
/ 4
В Ужгороді обговорили підготовку до реконструкції площ Театральної та Фенцика
17:52
/ 3
У ПП "Тиса" у вантажівці виявили "законний" радіоактивний вантаж
14:02
Торік на Закарпатті продано товарів і надано послуг на 13,6 млрд гривень
13:48
Закарпатці мають право на безоплатне отримання 6 видів земельних ділянок
13:43
Станом на 16 січня на обліку в обласній службі зайнятості на Закарпатті перебувало 8 тисяч безробітних
13:37
За 2020 рік до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло майже 6 млрд грн податків та зборів
18:14
Воду на Водохреще освячували біля Ужгородського греко-католицького катедрального собору
17:11
/ 1
На Закарпатті цього місяця виплачується 37 млн грн субсидії
17:06
/ 1
Торік за елітні авто закарпатці сплатили 2,4 млн грн податку
15:11
/ 6
Депутати Закарпатської облради звернулися до Кабміну щодо зниження тарифів
13:04
"Спрощенці" Закарпаття сплатили до місцевих бюджетів майже 663 млн грн єдиного податку
11:00
/ 2
Основними вилученими предметами правопорушень на митниці на Закарпатті торік були тютюнові вироби, харчі, транспортні засоби
10:49
На Закарпатті оголошено конкурс інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку на 2022 рік
10:38
В Ужгороді ближче до вечора чекають значного погіршення погоди
10:37
/ 1
В Ужгороді вперше відзначили Міжнародний день льодовара
09:50
/ 2
Ексголова Закарпатської ОДА Петров повідомив недостовірні дані в ефірі суспільного мовника
» Всі новини