Як медреформа працює на Закарпатті. Історія лікарки-ФОПа з Ізи

Проте є й ті, хто повірили в медичну реформу. Вони залишили «державну роботу» в лікарнях чи амбулаторіях, щоб стати медиками-підприємцями.

Сімейна лікарка Антоніна Кучеренко розповіла, як разом з чоловіком ризикнули і не шкодують. Ми дізнались як подружжю вдалось протистояти старій системі охорони здоров’я та почати успішно працювати на себе, заробляючи 2 млн грн щорічно.

Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Раніше держава видавала лікарням гроші не за кількість пацієнтів і якість їхнього лікування, а за кількість ліжкомісць. Чим більше ліжок у лікарні – тим більше фінансування. І байдуже, чи лежить хтось на цих ліжках, чи ні. Тепер – через створену в часи реформи Національну службу здоров’я України – оплачуватиме надані медзакладом послуги за фактом їх виконання. Тобто: є пацієнт – є гроші, нема пацієнта – нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни – близько 500 гривень на рік для пацієнта. А всі фінансові потреби медичного закладу – тепер у віданні керівників місцевих рад. Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря – підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Пропрацювала в сільській амбулаторії 22 роки та стала підприємцем

— З 1994 року я була сімейною лікаркою в амбулаторії села Копашново Хустського району. Пропрацювала там 22 роки, а потім вирішила стати підприємцем. Я почала власну справу ще до старту медреформи, однак з її появою працювати стало краще, як мінімум надійніше та зрозуміліше.

Повірила, проаналізувала та долучилась до медреформи 

— Коли пані Уляна Супрун з командою почали запроваджувати зміни, я майже одразу вирішила долучитись. Навіть поверхневий аналіз змусив повірити у запропоновану реформу. Найкращим мотивом для змін став головний принцип медреформи: гроші ходять за пацієнтом. 

Мій чоловік — також сімейний лікар та вже колишній головлікар амбулаторії — роз’яснив, яким чином розподілялися кошти до початку реформи. В нашому випадку система мала декілька інстанцій в різних містах: спочатку гроші отримував Київ, потім Ужгород, далі — Хуст й лише після цього кошти йшли в села. Однак їх розподіл був дуже суб’єктивним та залежав більше від особистих відносин головних лікарів з чиновниками, ніж від результатів чи потреб конкретної лікарні. 

Проте медреформі вдалось розв’язати цю проблему. Тепер кошти надходять напряму до лікарів-ФОПів та залежать безпосередньо лише від їх ефективності.

Медреформа допомогла лікарям стати незалежними 

— Лікар-підприємець повинен відповідати конкретним вимогам, щоб отримати ліцензію та мати змогу укласти договір із Національною службою здоров’я України (далі НСЗУ — ред). Саме ця служба оплачує надані послуги пацієнтам, котрі підписали з медиком декларацію. Держава добре оплачує роботу сімейних лікарів, тож такі зобов’язання цілком зрозумілі. 

Нам необхідно було орендувати приміщення, оформити фізичну особу підприємця та власним коштом придбати оснащення згідно з табелем МОЗ. Наприклад, окрім всього іншого придбали електрокардіограф та аналізатори крові й сечі. 

Пригадую, як у нас зламався кардіограф й були вимушені здати його в ремонт. Однак потрібно було чекати два тижні поки полагодять. Це занадто довго, адже апарат потрібен щодня. Тому ми вирішили придбати новий. І це стосується будь-чого  — купуємо все, що нам потрібно для якісної роботи. Гроші ходять за пацієнтами, тому у нас є така можливість. Саме завдяки медреформі ми отримали бажану незалежність — тепер дослухаємось лише до людей з якими уклали договір і до НСЗУ, й більше не залежимо від місцевих чиновників.

Проблем з кількістю пацієнтів не було 

— Зараз на двох з чоловіком у нас 3 780 пацієнтів, котрі уклали з нами декларації. Близько 70% людей — з Копашново, решта приїздить з Ізи, Нижнього Селища, Нанкова, Стеблівки, Золотарьова.

Проблем з набором пацієнтів не було. В сільській амбулаторії часто трапляються перебої з аналізами, тож людям доводиться шукати альтернативу і приходять до нас. 

Тепер лікарі стали мільйонерами 

— Моя минула зарплата була недостойна роботи лікарки — в сільській амбулаторії я заробляла 5 000 грн на місяць. Зараз все змінилось! Заробітна плата — конфіденційна інформація і я не можу назвати конкретну суму свого заробітку. Однак, повірте, вартість моєї роботи зараз значно більша. 

Вже два роки поспіль, як приватна лікарка, я отримую майже 2 млн грн щорічно. Звісно, це не чистий прибуток. З цих коштів ми оплачуємо аналізи своїх пацієнтів за гарантованими пакетами, купуємо витратні матеріали, ремонтуємо обладнання та платимо податки.

Про роботу команди та оренду приміщення

— Для роботи орендуємо в амбулаторії вісім кабінетів та кабінет для УЗД-діагностики. Приміщення надала сільська рада Копашново на наше прохання. Серед додаткових плюсів для громади — в селі з’явилось вісім додаткових робочих місць. Крім мене з чоловіком також працюють п’ять медсестер і лікар, який проводить УЗД-діагностику.

Про переваги та недоліки медреформи

— Медреформа — це суцільна перевага і ми дуже задоволені, що долучились. Свої плюси отримала кожна сторона: як пацієнти, так і медпрацівники. Тепер у якісному лікуванні та результатах зацікавлені не лише пацієнт, а й лікар.

Пацієнт самостійно укладає договір з сімейним лікарем, якому довіряє, а не як раніше — вимушений звертатися до того, хто “прикріплений” до певної дільниці. Тож якщо лікар не компетентний або хамовитий, його можна легко замінити. А разом з пацієнтом від лікаря йдуть його гроші. Тому медикам треба не лише якісно працювати, а й бути приємними та лояльними до своїх пацієнтів.

До того ж тепер пацієнт може записатися до лікаря без витрачання часу на отримання талонів і годин очікування під дверима в “живій” черзі. Та й загалом з’явилась можливість отримати рецепт від лікаря телефоном або у Viber чи Telegram. Це дуже зручно, в першу чергу, для пацієнтів.

Що стосується недоліків, то він лише один. Шкода, що медреформа сталася лише зараз, а не на початку незалежності України, коли ми закінчили університети. Тоді наш запал не знав меж і можна було б досягнути більшого.

Під час переходу виникали складнощі з колишніми колегами та чиновниками

— Починати приватну практику було нелегко. Керівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги уставляли палиці в колеса. Приватні лікарі стали для них, як кістка у горлі, адже заважали складним корупційним схемам. 

В село, навіть, приїжджали районні начальники й намагались відмовити людей підписувати декларації з лікарями-підприємцями. Мовляв, у нас пацієнти не зможуть отримувати лікарняні листки (насправді -— можуть) та розповідали інші нісенітниці. Тоді моєму чоловіку довелось привезти народного депутата, який допоміг нам налагодити роботу. 

Боятися нічого, медреформа — працює

— Реформа прозора та зрозуміла. Завдяки їй лікарі відчули свободу та водночас піклуються про якість своєї роботи. Як на мене, це головний плюс як для медпрацівників, так і для пацієнтів загалом. Деяких  лікарів лякає, що доводиться вчитися працювати з електронними сервісами та опановувати сучасні технології. Проте боятися нічого! 

Сьогодні дійсно приємно бути частиною сфери охорони здоров’я України. Напевно, я можу так сказати, чи не вперше за весь час моєї роботи. Сподіваємось, що надалі ситуація буде лише покращуватися, а нещодавно запропоновані зміни до другого етапу медреформи — не спаплюжать наші напрацювання.

Теги: реформа, лікарка, історія

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати