Закарпаття: яким є втручання з боку Угорщини та Росії

Оскільки кількість громадян на Закарпатті, які належать до угорської меншини та русинів, є дуже низькою, побоювання щодо сепаратизму в регіоні можуть бути перебільшеними. Однак, на тлі триваючої російської агресії проти України важливо продовжувати відслідковувати намагання Кремля співпрацювати з Угорщиною у справі угорської меншини чи ідеями з федералізації України

Прапори біля пам’ятника Тарасу Шевченку під час Маршу національної єдності до Дня захисника України. Ужгород, 14 жовтня 2017 року
Прапори біля пам’ятника Тарасу Шевченку під час Маршу національної єдності до Дня захисника України. Ужгород, 14 жовтня 2017 року

Закарпатська область розташована на крайньому заході України і протягом своєї історії не раз опинилася на перехресті різних культур та політичних впливів. Наприклад, свого часу Закарпаття входило до складу України-Русі, Королівства Угорщини, Австро-Угорської імперії, Чехословаччини, на короткий термін – хортистської Угорщини, після чого у 1944 році область була включена до складу СРСР. З розвалом останнього у 1991 році Закарпатська область стала частиною незалежної України. Складна історія цього регіону в значній мірі зумовлює його сьогоднішню геополітичну та культурну динаміку, а також постійний інтерес з боку сусідів України – Угорщини та Росії.

Різні уряди Угорщини протягом останніх 100 років прагнули здійснювати вплив на свої колишні землі. Почуття ностальгії за «славним» імперським минулим лягло в основу геополітичних амбіцій Угорщини щодо захисту угорських етнічних громад в Карпатському регіоні. З приходом Віктора Орбана намагання Будапешта наростити вплив на територіях сусідніх держав, де мешкають угорські меншини, лише посилилися. Угорські високопосадовці відкрито підтримують культурну та територіальну автономію угорських етнічних меншин в інших країнах. Деякі члени і прихильники праворадикальних сил на кшталт партії «Йоббік» навіть робили заяви про те, що деякі з цих територій повинні стати частиною Великої Угорщини.

Напориста риторика Угорщини почасти призводила до дипломатичних скандалів із сусідніми країнами – Румунією, Словаччиною, Сербією, а також Україною, в якій проживає близько 150 000 громадян угорського походження.

Мапа Закарпатської області


Вплив Угорщини на Закарпатті та угорсько-українські відносини

Угорщина вже понад два роки блокує зближення України з НАТО, вимагаючи від Києва відмовитися від політики збільшення частки української мови в освіті. Будапешт вважає це загрозою для своєї меншини на Закарпатті.

Напередодні парламентських виборів у 2019 році Угорщина намагалася здійснювати вплив з метою збільшення представництва угорської меншини у Верховній Раді України.

  • По-перше, частина коштів, наданих Товариству угорської культури Закарпаття в Ужгороді, могли бути використані для політичної кампанії керівника цього товариства та кандидата в депутати Василя Брензовича. Згідно з матеріалами «Укрінформу», в першій половині 2019 року Товариство угорської культури Закарпаття отримало 800 тисяч форинтів (близько 70 тисяч гривень) від угорського Фонду імені Бетлена Габора для встановлення білбордів. Хоча ця сума здається занадто незначною, щоб справити серйозний вплив на результати виборів, такі дії порушують законодавство України і створюють прецедент для подібного втручання у виборчі процеси з боку Угорщини чи інших держав у майбутньому.

  • По-друге, за декілька тижнів до виборів 21 липня 2019 року низка угорських високопосадовців, включно з міністром закордонних справ Пітером Сіярто, неприховано брали участь у передвиборчій кампанії наближених до Будапешта кандидатів на Закарпатті. Під час своїх поїздок до області угорські чиновники наголошували на економічній та культурній підтримці Закарпаття. Вони також відкрито агітували за «своїх» кандидатів на дострокових парламентських виборах. 12 липня найрейтинговіший кандидат Василь Брензович навіть їздив у Будапешт на окрему зустріч з прем’єр-міністром Віктором Орбаном та віцепрем’єр-міністром Жолтом Шем’єном, який відповідає за національну політику Угорщини . Під час цієї зустрічі Брензович та лідери Угорщини розмірковували над тим, як підвищити явку виборців в регіоні. Серед запропонованих ідей було повернення етнічних угорців Закарпаття, які на той час працювали в Угорщині.

Дещо більш філігранним втручанням угорських політиків та дипломатів можна назвати примирення давніх розбіжностей між вже згаданим Товариством угорської культури Закарпаття та його конкурентом – Демократичним союзом угорців України, яким керує Ласло Зубанич. 27 червня 2019 року лідери двох організацій у присутності офіційних представників Угорщини підписали меморандум про співпрацю. Угода передбачала висунення єдиного кандидата на виборах та взаємну допомогу. Як наслідок, Брензович у своїй парламентській кампанії міг також розраховувати на підтримку Демократичного союзу угорців та його філій на Закарпатті.

Пізніше того літа Україна заявила, що подібна діяльність суперечить Статуту ООН та Віденській конвенції про дипломатичні відносини. Однак угорський уряд відкинув звинувачення Києва, заявивши, що зустрічі з представниками етнічних громад за кордоном є нормальною практикою Будапешта. Деякі експерти тоді зазначали, що сам факт того, що Угорщина ризикнула ще більше зіпсувати і без того напружені відносини з Україною, тільки підтвердив наміри Будапешта впливати на українські вибори.

Незважаючи на ці факти втручання, жоден із кандидатів, підтримуваних угорською владою (Василь Брензович, Йосип Борто чи Міклош Товт), не зміг увійти до нового складу Верховної Ради. Під час парламентських виборів 2014 року Брензовичу запропонували прохідне місце у списку партії «Блок Петра Порошенка». Проте, у 2019 році його спроби отримати місце у списках «Слуги народу» не мали успіху.

Музиканти Заслуженого академічного Закарпатського народного хору під час «Молитви за Україну», приуроченої до Дня Незалежності України. Ужгород, 24 серпня 2019 року


Вплив Кремля на Закарпатті

У контексті своєї гібридної агресії проти України Москва також розглядає Закарпаття як плацдарм для розкручування так званого «русинського питання», а також загострення існуючих протиріч навколо угорської меншини.

Термін «русин» або «рутен» існував багато століть до того, як Закарпаття увійшло до складу радянської України в 1944 році. Ще з часів України-Русі цю назву використовували різні держави для позначення переважно українського населення цього регіону. В той час як одні русини вважають себе етнічними українцями, інші заявляють про окрему ідентичність. Згідно з останнім переписом населення в Україні у 2001 році, близько 10 тисяч жителів Закарпаття, або 0,8 відсотків населення області, назвали себе русинами. Низка сучасних держав, таких як Угорщина, Словаччина, Румунія, Польща та Сербія, де також проживають русини, визнали їх окремою етнічною меншиною. Україна офіційно вважає русинів частиною українського етносу.

Неоднозначний характер етнічної ідентифікації русинів був використаний Росією у гібридній війні проти України. В контексті незаконної анексії Криму, агресії на сході України та спонсорство «республік» на Донбасі Кремль також виношував ідею створення русинської держави – так званої «Республіки Підкарпатська Русь» – на теренах Закарпаття.

У березні 2015 року російське інформаційне агентство ТАСС опублікувало заяву самопроголошеного «прем’єр-міністра» «Підкарпатської Русі» Петра Гецка, котрий від імені конґресу русинських організацій вимагав територіальної автономії Закарпаття від Києва. Гецко, який з 2008 року живе в Москві, вже давно перебуває в розшуку правоохоронних органів України за сепаратизм. У своєму онлайн-блозі LiveJournal він продовжує публікувати дружні до Кремля тези, закликаючи до відокремлення Закарпаття від України. Русинські лідери в Україні не підтримали закликів Гецка, і на цьому справа скінчилася. Тим не менше, багато українців насторожено ставляться до російських спекуляцій навколо «Підкарпатської Русі», побоюючись, щоб Закарпаття не повторило долі Луганська або Донецька.

Щонайменше таким чином Кремль намагається створити нові лінії поділу в країні з метою її подальшого послаблення та дестабілізації, цього разу – на західному терені. Незважаючи на те, що минулого року так зване «русинське питання» не було помітним у російській офіційній риториці чи медіа, воно може виплисти знову напередодні місцевих виборів, запланованих на 25 жовтня цього року, а також в контексті продовження дискусії щодо децентралізації.

Окрім просування так званого «русинського питання» на Закарпатті, Росія також активно намагалася ускладнити і до того непрості українсько-угорські відносини.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін. Будапешт, 28 серпня 2017 року

У лютому 2018 року троє громадян Польщі, діючи через німецького посередника зі зв’язками з крайньоправими росіянами та невизнаними «республіками» на сході України, вчинили підпал будівлі Товариства угорської культури в Ужгороді. Під час судового розгляду справи в Кракові польські прокурори заявили, що метою таких дій було нагнітання напруженості у відносинах між Україною та Угорщиною. Українська влада пов’язала підпал з російськими спецслужбами.

Офіс Товариства угорської культури Закарпаття після підпалу. Ужгород, 27 лютого 2018 року

Незважаючи на втручання з боку Будапешта та Москви, кандидати від партії «Слуга народу» та самовисуванці виграли всі мажоритарні округи на Закарпатті під час позачергових парламентських виборів у 2019 році.

Хоча сукупна підтримка проросійських партій («Опозиційна платформа – За життя», «Опозиційний блок» та «Партія Шарія») була порівняно невисокою на Закарпатті (13,9%), ці партії все ж отримали помітно більше голосів, ніж у сусідніх Львівській (2,6%) та Івано-Франківській (2,5%) областях. Частково пояснити цю різницю можна успішним позиціонуванням цих партій щодо окремих представників нацменшин, які проживають в регіоні. Із Закарпаття походять впізнавані політики з проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук та Нестор Шуфрич. До того ж, нинішній міський голова Ужгорода Богдан Андріїв активно проводив агітацію у складі партії «Довіряй ділам» разом із проросійськи налаштованими мерами Харкова Геннадієм Кернесом та Одеси – Геннадієм Трухановим. У червні 2019 року партія «Довіряй ділам» об’єдналася з проросійським «Опозиційним блоком», але вибори програла. Виглядає малоймовірним, що прихильні до Кремля політичні сили коли-небудь матимуть суттєвий вплив на Закарпатті. Тим не менше, слід і надалі спостерігати за політичним ландшафтом області і потенційним іноземним втручанням у майбутньому, зокрема напередодні місцевих виборів восени цього року.

Під час відзначення Дня Державного Прапора України в Ужгороді, 23 серпня 2016 року. Учасники святкування несуть 100-метровий синьо-жовтий стяг


Дискусії в медіа

Російські ЗМІ і соціальні медіа активно обговорювали тематику Закарпаття під час виборів. Наш моніторинг медіа виявив, що в 2019 році вебсайти та блогери з Росії формували понад 25 відсотків обговорень на тему Закарпаття в світі. Це майже на 50 відсотків більше, ніж частка російських вебсайтів та блогерів, що брали участь у політичних дискусіях в цілому по Україні за два тижні перед парламентськими виборами (17,4%).

Крім того, близько 34 відсотки російських твітер-акаунтів, які обговорювали політику на Закарпатті, були ботами. Це більш ніж у два рази більше, ніж відсоток російських ботів, які коментували українську політику в цілому за два тижні до голосування 21 липня (12,5%). Ці цифри чітко вказують на те, що російські ЗМІ та соціальні медіа проявляли неабиякий інтерес до Закарпаття порівняно з українськими та зарубіжними медіа. Ми не можемо навести подібні цифри для угорських ЗМІ, оскільки їхній вплив на політичну дискусію в інтернеті був незначним у порівнянні з російським.

Російські боти, як правило, «нарікали» на нібито дискримінацію угорської меншини на Закарпатті та розповсюджували заяви лідера угорської крайньоправої партії «Йоббік» Томаша Шнайдера, який у травні 2019 року просив Київ надати регіону територіальну автономію. Вони також рекламували інтернет-блог Петра Гецка, в якому той критикує українську владу та просуває ідею русинської держави на Закарпатті.
 

Що далі?

Хоча й вибори у 2019 році на Закарпатті пройшли не без втручання з боку Угорщини та Росії, серйозних порушень зафіксовано не було. Проте, у контексті місцевих виборів, запланованих на осінь 2020 року, регіон залишається вразливим до подальшого впливу з боку цих двох країн. Такий вплив може проявитися як втручання у вибори або подальші заклики до автономії регіону. Наприклад, нещодавно з’ясувалося, що у жовтні 2017 року голова Національної асамблеї Угорщини Ласло Кевер звернувся до російської Думи із закликом об’єднати зусилля для захисту прав національних меншин в Україні. Коментуючи його звернення, у грудні 2019 року спікер Держдуми В’ячеслав Володін звинуватив Київ у порушенні прав і свобод національних меншин та заявив, що націоналізм та утиски малих народів «можуть призвести до виходу кількох регіонів зі складу України».

Оскільки кількість громадян на Закарпатті, які належать до угорської меншини та русинів, є дуже низькою, побоювання щодо сепаратизму в регіоні можуть бути перебільшеними. Однак, на тлі триваючої російської агресії проти України, важливо продовжувати відслідковувати намагання Кремля співпрацювати з Угорщиною у справі угорської меншини чи ідеями з федералізації України. Ці намагання можуть також проявлятися у давно відомих брехливих тезах про те, що Україна є нестабільною і нетолерантною державою, якою управляють «бандерівці» та екстремісти. У цьому контексті так зване «русинське питання» також може повернутися до геополітичної методички Кремля.

Тим не менш, протягом останнього року Будапешт покладав великі надії на діалог примирення з Україною у питанні угорської меншини. Зустріч Зеленського та Орбана вже є на порядку денному обох столиць. Коли нарешті буде скасовано заборону на подорожі через COVID-19, така зустріч може допомогти відновити угорсько-українські відносини та прокласти шлях для вирішення існуючих розбіжностей.

Цю статтю передруковано українською за згоди видання New Eastern Europe (Нова Східна Європа).

Дмитро Панчук – доктор політичних наук, координатор проєкту фундації «Альянс демократій». Займається аналізом фактів іноземного втручання у вибори в Україні через інтернет-медіа. У 2019 році координував команду довгострокового моніторингу медіа при Міжнародній місії Світового Конґресу Українців зі спостереження за виборами.

Гаррі Недельку – доктор політичних наук, старший радник Андерса Фоґ Расмуссена (генерального секретаря НАТО у 2009–2014 роках) та фундації «Альянс демократій». Працює над проблематикою виборів та демократії. Вивчає вплив іноземного втручання у вибори на основі доказової бази такого втручання в різних державах.

Мирослава Лендьел – доктор політичних наук, доцент, проректор з міжнародних відносин Ужгородського національного університету, професор кафедри політології та державного управління. Експерт у галузі міжнародних відносин у Центральній та Східній Європі та транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні. Учасник багатьох міжнародних проєктів, спрямованих на дослідження цих питань. Автор понад 150 публікацій, присвячених міжнародним проблемам, а також темі місцевої демократії та регіональної політики в Центральній та Східній Європі.

19 травня 2020р.

Теги: Закарпаття, русини, Угорщина, Росія

Коментарі

Гоша 2020-06-03 / 12:30:35


Реклама платна. Коментар видалено. Адмін


Кіса 2020-05-30 / 14:45:43
Ото у мене ворожий характер ,може ото я хочу когось кудись виселяти і ще багато можна би перераховувати із ваших так званих ворожих коментів.

Говерла 2020-05-30 / 12:33:33
до кіса
У вас типовий характер особи з внутрішніми ворожими поглядами. Тобто, ви ворог з типовими комуністичними поглядами, який живе серед людей і у відповідний час готовий стати комісаром аби в середині країни нищити людей які не підтримують ваші комуністичні гасла. Під час ворожої навали ви б змінили погляди на нацистські і були б відмінним поліцаєм. Такі особи небезпечні.

Кіса 2020-05-30 / 00:10:38
То чому тобі звідкись не вийти і кудись піти і навколо були би здорові люди із здоровими думками но нє "друже" P.S.мож і в індію і в пакистан

Говерла 2020-05-29 / 23:38:48
до кіса
Коли після Другої світової війни створювали незалежні Індію і Пакистан, то з Індіі перейшло до Пакситану 5 млн. людей (мусульман) і 5 млн. людей перейшло з Пакистану до Індії (індуїси). То чому одним не вийти з Лівобережжя Дунаю (після тривалої окупації), а іншим туди повернутися? Навколо будуть здорові сусіди без претензій.

::: 2020-05-29 / 23:36:24
Говерла погугли маленько, Паннонія на Румунських землях? Не будь турком, позориш нас і українську освіту. Панно́нія (лат. Pannonia) — була давньою провінцією Римської імперії, обмеженою з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією (Альпи).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F

Кіса 2020-05-29 / 23:05:40
До говерли перед тим як щось поумнічати почитай трошки історію хотя я бим ся не почудовав кибись і панонію хотів від когось забрати та людей звітти десь виселяти но нє "друже"

Говерла 2020-05-29 / 22:28:03
до :::
мало крапочок ставите; Паннонія навіть частково лежить в нинішніх Румунських землях, а румуни ніяк до Альп не туляться. Стосовно турків - щось не натрапляв, аби мене де які слов'яни зневажали. Хіба лишень в Україні, як от кіса чи :::, а також керманичі... Отакі справи, друже.

кіса 2020-05-29 / 20:53:14
недописавим,ну а моє видалять

кіса 2020-05-29 / 20:51:14


Тут не "симпатизують" перехід на особистості коментаторів. Коментуйте по суті публікації. Коментар видалено. Адмін


::: 2020-05-29 / 19:44:30
Говерла, так не сміши людей вже з Панноніей, ти хоч знаєш, що Паннонія знаходився від Дунаю на захід до низів Альп? А по-поводу слов'янських братів, словени і чехи таких як ти вважають тільки по словянськи розмовляючим турком (як за менталітетом, зa поведінкою так і укладом життя). Крапка.

Говерла 2020-05-29 / 18:11:17
кіса,
ми вас поставимо аби правильно поділити Оріяну-Паннонію, а затим і Балатонські землі, між всіма слов'янами; нікого з наших братів не можна ображати.

кіса 2020-05-29 / 17:53:46
до говерли горянина не розказуй неборе кому де жити нилюбиттися та піклюй у заперевалля. словяни то є словяни то не значит што украінці

Говерла 2020-05-29 / 16:54:49
Ото добре, що пан В. Піпаш нагадав чимало поламаних територій. І коли оте все ділили в 1975 р. в Гельсінських угодах, Україна була в колоніальних обіймах старшого брата. Наразі різні народи трохи вже виступають за повернення своїх земель, зокрема, Естонія виставляє претензії до Московії. Тому треба порушити це питання в ЄС - Україна має повернути свої землі на сході - від Смоленських земель і закінчуючи Кубанню; на заході - Брест, частина окупована поляками, а також і вся Оріяна-Паннонія (від Закарпаття до Дунаю); українці, як базовий слов'янський народ, має повне право встановити від Закарпаття до Дунаю свою адміністрацію і в тій землі повинна зазвучати українська мова. Потрібно створювати українські ОТГ. Тимчасово угорці можуть лишатися в цій землі поступово виїзджаючи на свою історічєскую родіну. Це також і на користь ЄС і Московії, бо трохи розбавлять геть диких москалів вже дещо покультуреним Європою угорсько-мадярським народом, який повертає на материнську землю.

сорри 2020-05-28 / 22:02:58
до "три букв"

А до чого тут !"протягом історії ніколи не володіла"?

Тобто, якщо якась країна колись не володіла своїми власними етнічними територіями, бо була чиєюсь колонією, то вона вже ніколи не може претендувати на власну землю?
І навпаки, якщо якась держава колись володіла чужою етнічною територією, як, наприклад, Угорщина закарпаттям, то це назавжди?

Якась ущербна "логіка".... :(

трьом літерам 2020-05-28 / 21:50:24
Мова йде про "етнічні території, а також нагадую, що першою державою українського народу (тоді - русинів) була Київська Русь, яка охоплювала всі українські етнічні території, в т. ч. "історичне Закарпаття", вкючно із Мараморощиною. Окрім Кубані, яка українською на той час не була, втім, як середньовічна імперія охоплювала і не українські землі - Білорусь, Новгодську та Псковську землі, Залісся, Моксель (майбутню Московщину) тощо, на які тим паче ніхто і не збирається претедувати.

три букви 2020-05-28 / 21:35:04
Україна не могла втратити території, якими протягом історії ніколи не володіла, який іще Сигіт? Все на що може претендувати Україна, окрім свого історичного ядра, це території, які були на користь неї анексовані Радянським Союзом.
Мадяри сковані міжнародними договорами, вони ж у НАТО в кінці кінців. Тактика пошуку зовнішніх ворогів, "удари в спину" - це всім до болю знайоме, дуже жаль, що ми теж опускаємось до такого. Відводите увагу людей кудись на захід, південь, в історію, майбутнє, поки люди, які реально на щось впливають, руйнують і травлять державу із середини.
"Україна-Русь" - це вже не здоровий патріотизм, це націоналізм головного мозку, або просто дешева пропаганда.
Мені нецікаві пусті висловлювання мадярських політиків, мені нецікаві пусті обговорювання ольгінців у твіттері, мені цікаво, аби Україні повернувся Донбас, аби Україні повернулася промисловість, аби "журналістам", які викладують різні помиї під чіюсь команду не платили більше, ніж воїнам, аби врешті решт накінець країна збавилася від таких "командирів". Хочу жити нормально.

В. Піпаш 2020-05-28 / 20:26:41
Значна частина європейських країн "історично" не охоплюють свої етнічні території. Додали до цього і результати першої та другої Світових війн, перед тим Балканських ("Горе переможеним" - це є римський вислів). Значну частину своєї етнічної території втратила Греція, Вірменія (захоплені Туреччиною), Болгарія - македонці це, начебто теж болгари, Німеччина (включно із втратою Східної Прусії з Кьоніксбергом). Данія втратила Шлейзвіг-Гольштейн, Фінляндія - Виборгзьку територію. В Ельзасі та Лотарінгії живуть у принципі німці, у Ніцці та південному Тіролі - італійці. Естонія втратила шматок нинішньої Ленінградської області. Стосується це і України - Холмщина, Підляшшя, Лемківщина, Берестейщина, Кубань, Вороніжчина, Вишівсько-Сігетська частина Мараморощини. Однак ніхто з європейських держав, окрім "Модьор-орсаг" (Росія, ну точно не є європейською державою) не прагне реваншу, не практикує намагання здійснити ревізію кордонів. Гадаю, що Угорщина є, у даному розумінні, найагресивнішою (вірніше єдиною - агресивною) країною Європи, яка має, за суттю (заувальованими іншим чином) тереторіальні претензії до всіх (!) сусідів. Це дивно, бо така політика не лише не матиме успіху, але й ні до чого доброго для угорського народу не приведе, більше того, її результати будуть гіркими для Угощини. Дуже дивно, що сучасні угорські політики ну не хочуть дослідити причини, які привели до Тріанону. Прагнуть Тріанону-2?

Мукачево 2020-05-28 / 14:42:39
Бачу, що мадярський сепаратизм тут справді є. Мої знайомі і друзі мадяри ніхто не приховує, що хотіли би сюди Венгрію, а не Україну. Але їхати жити до Венгрії не хочуть. Ще років 10 назад то не було так відкрито. Головне, прості мадяри не так голосно про то кричать, як політики з Венгрії. Але якщо би була можливість- за Україну і українське громадянство ніхто не згадає, так видно.
То що 150 тисяч громадян мадярського походження- думаю, перебільшення. Дуже багато виїхали в ЄС, отримавши мадярські паспорти. Від Зеленьського планували провести правдивий перепис населення. На жаль, видно вже відказалися і від цього. Сам знаю мадяр звідси, котрі працюють наприклад в Італії. Хочуть жити або в Італії постійно, або повернутися сюди на Закарпаття. Але чогось не хочуть жити у теперішній Венгрії. Не скривають, що хотіли би щоб тут на Закарпаття прийшла Венгрія. Чи то сепаратизм, чи ні- вирішуйте самі.

острів 2020-05-22 / 10:31:02
автори статті у питанні з підпалом офісу кмкс у лютому 2018 року не врахували той факт що в угорщині у квітні повинні були відбутися парламентські вибори де головним опонентом фідеса була партія йоббік представники останньої зявилися і на закарпатті й почали обіцяти місцевим угорцям більше ніж фідес останні намагалися дискредитувати йоббік й ось тут і стався підпал офісу кмкс усі моментально звинуватили українських націоналістів зокрема і свободу а потім йоббік звязали зі свободівцями тож найбільшим бенефіціаром цієї провокації стали не росіяни а угорці ну а те що як писали місцеві змі кмкс уже місяцями до того придбав для себе інший офіс а також нульова реакція угорської влади на польських терористів і судовий вирок по них це промовистий факт

НОВИНИ: Політика

12:56
У Мукачеві за добу – 2 нових випадки захворювання на COVID-19
01:16
/ 1
Профільний комітет ВР погодив створення на Закарпатті 6-ти районів, включно з Берегівським і Рахівським
15:41
/ 16
Гетманенка на посаді першого заступника голови Закарпатської ОДА замінив генерал СБУ Коцюба
02:58
/ 4
Рух ЧЕСНО спростував заяву першого віцеспікера ВР про розгляд справи закарпатського нардепа-кнопкодава Поляка у суді
03:21
/ 4
Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 7
02:51
/ 1
Справа закарпатського нардепа-кнопкодава Поляка розглядається у суді
15:14
/ 6
Для зустрічі президентів України та Угорщини потрібні ще два елементи – Кулеба
15:06
/ 3
Сіярто: Угорщина зніме вето на проведення засідань, коли будуть вирішені питання освіти угорців на Закарпатті
14:56
/ 11
Угорщина просить зберегти Берегівський район на Закарпатті у нинішніх межах
16:49
/ 2
Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 6
04:07
/ 14
У Києві вперше за 7 років збереться міжурядова українсько-угорська комісія
21:22
/ 8
Подарунок до Тріанона: чому Берегівський район, а не Виноградівський?
14:29
/ 12
Ексзаступник голови Укроборонпрому працюватиме радником голови Закарпатської ОДА
00:26
/ 1
Політичні трансформації Закарпаття. Ч.5
17:05
/ 8
Зеленський звільнив голів Мукачівщини та Виноградівщини
11:25
/ 4
У МЗС вандалізм у Свалявському меморіальному парку назвали "провокацією для дестабілізації ситуації з Угорщиною"
21:16
/ 13
У "Слузі народу" обрали голову осередку партії в Закарпатській області
20:43
/ 2
Чергова провокація: Вандали пошкодили інформаційне панно в Свалявсьому меморіальному парку
04:06
Кулеба: Ми не змінюватимемо закон "Про освіту" через Угорщину
02:36
/ 5
Джерело проблеми треба шукати не в Берегові, а в Будапешті – Кравчук
18:04
/ 13
Депутати Виноградівської райради виступили проти "політичного" приєднання вдвічі більшого району до Берегівського (ДОКУМЕНТ)
11:18
/ 4
Голова Верховної Ради Разумков прибув на Закарпаття
02:26
/ 9
Кулеба не пояснив, звідки в уточненому плані взявся п'ятий, "угорський" район
21:43
/ 2
Департамент економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА очолив Андрій Давидов
14:41
/ 10
ЄС і НАТО не дозволять Угорщині нагнітати сепаратизм на Закарпатті – історик
» Всі новини