МЗС України: Угорщина намагається створити на Закарпатті анклав

Як МЗС може прокоментувати нове загострення українсько-угорських відносин?

Ускладнення в українсько-угорських відносинах походять не з України. Основною проблемою є так званий угорський іредентизм (політика возз’єднання територій, - ред.), який засліпив прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його соратників. В останні роки це створює проблему не тільки для України, але й для низки країн-членів ЄС.

Ключовою розбіжністю між Києвом та Будапештом зараз є те, що ми називаємо тих, хто мешкає в Закарпатській області громадянами України угорського походження, а Будапешт вважає їх угорцями, що мешкають на території Закарпаття. І тут я підкреслюю - Закарпаття, навіть не Закарпатської області України.

Київ не погоджується з кінцевою метою політики іредентизму уряду Орбана, а саме створенням угорського анклаву на території України. Це те, чого вони добилися в Сербії, і чому протидіють Словаччина та Румунія.

Міністр Сійярто каже, що в Київ його ніхто не запрошував, хоча перед тим заступник голови Офісу президента Вадим Пристайко заявив, що такі жести були. Запрошення було?

Про це говорив не тільки пан Пристайко. Дивіться, в своїх діях угорська сторона вже не перший рік застосовує тактику шантажу, маніпуляцій та перекручування інформації.

Коли ми зрозуміли, що угорська сторона розпочала серію візитів у Закарпатську область для участі в агітації, ми звернули їхню увагу на те, що це може трактуватися як втручання у внутрішні справи України

Свій візит у Закарпатську область пан Сійярто виправдовує тим, що його запросив член українського парламенту. Мова йде про Василя Брензовича. Але він є також кандидатом в народні депутати на цих виборах.

Ми про це згадували з міністром Сійярто, він не заперечував, що це кандидат в депутати. Але все-таки: запрошення від Києва було?

Щоб розставити всі крапки над “і” і пояснити, як все це відбувалося. Дійсно, коли ми зрозуміли, що угорська сторона розпочала серію візитів у Закарпатську область для участі в агітації, ми звернули їхню увагу на те, що це може трактуватися як втручання у внутрішні справи України, що це є порушенням закону, і що це викликає резонанс у суспільстві.

Ми попросили відкласти до завершення виборчої кампанії, тобто по суті на один тиждень всі візити. А також запропонували пану Сійярто розглянути можливість приїхати спочатку в Київ, де зустрітися з Офісом президента, я б із задоволенням зустрівся б з паном Сійярто. А потім разом поїхали б в Закарпатську область і взяти участь в усіх заходах. У відповідь від посла я отримав: “Ні, ми маємо право підтримувати угорців в Україні, і ми поїдемо”. Власне так це і відбувалось.

Наскільки я розумію, ця розмова була за день до візиту пана Сійярто на Закарпаття, і офіційного запрошення не було. Так?

Справа в тому, що ми запропонували розглянути угорській стороні таку можливість. Якщо б ми отримали схвалення такої ідеї, звичайно - в ту ж годину вони б отримали запрошення. Запрошення в дипломатії не обов’язково мають передаватись у паперовій формі. Достатньо просто усно повідомити про це посла. А весь процес дипломатичних контактів з угорською стороною триває вже досить давно. Зустріч в понеділок була лише однією із серій контактів на різних рівнях з цього приводу.

Питання в тому, що стаття 74 закону України про вибори народних депутатів абсолютно чітко забороняє іноземцям брати участь у будь-яких заходах, організованих за підтримки кандидатів у народні депутати. Таким чином пан Сіярто, відвідавши Закарпаття на запрошення Василя Брензовича, прямо порушив український закон.

Ви кажете, що міністр порушив закон. З боку України будуть якісь санкції, чи ви будете діяти дипломатично?

МЗС доповіло про цю ситуацію президенту України, і наразі ми не налаштовані давати подальшого ходу цій справі. Ми продовжуємо працювати з угорською стороною в рамках дипломатичного протоколу та етикету. Ми намагаємся тримати максимальну конструктивність і добросусідськість. Втім нам не завжди це виходить.

Як президент на це відреагував?

Президент з самого початку був налаштований на конструктивну і взаємовигідну співпрацю з Будапештом. І я переконаний, що незважаючи на ці прикрі дії угорської сторони, ми все-таки зможемо найближчим часом вийти на такий діалог.

Плануються якісь кроки після парламентських виборів?

Думаю, коментувати ці речі - це парафія Офісу президента. Але МЗС вже доповідало президенту про суть проблемних питань українсько-угорських відносин. Ми внесли низку пропозицій, частина з них вже реалізовується. Також очікуємо відповіді від угорської сторони щодо їхньої готовності перейти до конкретних обговорень.

Пан Сійярто декілька разів у вашому інтерв’ю повторив, що Будапешт дуже позитивно сприйняв сигнали Володимира Зеленського і розраховує на нього в тому, що всі питання будуть врегульовані.

Я знаю зміст розмови Зеленського зі своїм угорським колегою, і я знаю, до яких недипломатичних кроків останнім часом вдавалась угорська сторона, щоб нейтралізувати українське МЗС. Я надіюсь, що вони розраховують на Володимира Зеленського не в тому контексті, щоб скористатися перехідним періодом після виборів в Україні й максимально добитись всього того, чого прагне Будапешт. А щоб в дусі взаємовигоди і врахування обох сторін вирішити всі питання. Київ на це давно налаштований.

Про який саме тиск з боку Угорщини ви говорите?

Я не хотів би вдаватися в деталі. Це внутрішні питання, які наразі не потрібно виносити на широкий загал.

Угорщина в діалозі просить внести зміни до закону про мову. Зокрема ті, які стосуються медіа, культури, і мови викладання в школах. Україна готова йти на ці поступки?

Закон про мову містить чітку вимогу: розробити найближчим часом окремий закон, який би регулював використання мов нацменшин. Україна вже почала розробку цього закону й готова взаємодіяти в цьому питанні з усіма нацменшинами та сусідніми країнами, крім Росії, звичайно. Ми вже запропонували це угорській стороні, але відповіді поки не отримали.

Щодо мови викладання - я переконаний, що Верховна Рада наступного скликання ухвалить цей законопроект із необхідними правками в цілому. Більше того, ми готові іти далі. Ми готові розробити законопроект про використання мов національних меншин країн-членів ЄС, й із задоволенням приймемо консультативну допомогу Будапешта.

Україна і МЗС в жодному разі не налаштовані на подальший скандал у відносинах між Україною та Угорщиною. І тим більше не налаштовані на жодну конфоронтацію. І ми про це повідомили угорську сторону. Ми залишаємо відкритою пропозицію розробити пакет заходів для нормалізації наших стосунків і повернення до добросусідських відносин.

Натомість ми бачимо спроби впливати на виборчий процес в Україні, щоб посилити контроль Будапешта над українцями угорського походження в Закарпатській області.

Але я переконаний, що вже починаючи з наступного тижня, після завершення виборчої кампанії ми повернемось до діалогу з угорською стороною. У Києва тут є свої червоні лінії, такі ж червоні лінії, як і в Будапешта. Але наш компроміс лежить далеко від червоних ліній, і ми налаштовані досягти його вже найближчим часом.

Є вислів, що компроміс - це коли всі однаково незадоволені. В чому полягає компроміс для України тут?

Думаю, тут компроміс може бути якраз зовсім інший, коли всі будуть задоволені. Головне - стримувати свої амбіції і апетити.