Велика і Мала Доброні та Тисаагтелег вирішили об’єднатися в територіальну громаду

Чи не кожне закарпатське містечко чи село мають свою родзинку, яка вирізняє його від сусіднього, впливає на спосіб життя, специфіку господарювання та й на саму ментальність його жителів. Села півдня Ужгородщини — Велика і Мала Добронь, абсолютна більшість мешканців яких є угорцями, відомі в усьому Закарпатті й далеко за його межами, найперше — умінням місцевих селян-землеробів вирощувати рекордні врожаї ранньої картоплі та солодкого і пекучого перцю.

Пам’ятник жінкам, які присвятили своє життя клопітній роботі з паприкою, авторства місцевого скульптора Ендре Гіді-молодшого
Пам’ятник жінкам, які присвятили своє життя клопітній роботі з паприкою, авторства місцевого скульптора Ендре Гіді-молодшого

Навколо цього «крутиться» увесь життєвий уклад сільських мешканців упродовж усього року. Навіть популярний етнофестиваль назвали «Доброньська паприка» — на честь виготовлюваної тутешніми куховарами пікантної приправи, без якої знаменитий мадярський бограч — все одно як український борщ без часникових пампушок, і встановили пам’ятник авторства місцевого скульптора Ендре Гіді-молодшого тим жінкам, котрі присвятили своє життя копіткій роботі з паприкою.

У Великій та Малій Доброні зосереджено чималий економічний потенціал. Працьовиті й підприємливі селяни зводять на своїх родючих землях за солідні грантові кошти від угорського уряду (до 200 тис. грн) велетенські теплиці для вирощування ранніх овочів. Уряд сусідньої країни зацікавлений у тому, щоб громадяни України угорського походження в пошуку кращої долі не переселялися до них і не створювали зайвого напруження для пенсійного фонду та соціальних видатків. Тому сусіди воліють інвестувати у нові робочі місця в Україні, аби люди тут мали роботу і могли цілком благополучно жити.

Популярний етнофестиваль «Доброньська паприка» названо на честь виготовлюваної тутешніми підприємцями пікантної приправи

Сільським головою Великої Доброні з 2015 року є фаховий економіст та досвідчений управлінець Іван Попка Це його друга каденція. Перша припала на часи горбачовської  перебудови та перші роки незалежності України. Розповідає, що упродовж московського ГКЧП він увесь час проводив у сільраді. В одну з тих тривожних ночей туди йому зателефонував Леонід Кравчук. Майбутній перший президент майбутньої незалежної України поцікавився настроями угорців Закарпаття і запевнив, що Україна з обраного шляху до незалежності не зверне.

У селі є загальноосвітня школа І — ІІІ ступеня з угорською мовою навчання на 750 місць та гімназія при реформатській церкві, дитсадок на 170 місць, відремонтована за грантові кошти амбулаторія, реформатська церква на 1700 місць, два будинки для людей похилого віку, хоспіс. Нині за кошти угорського уряду будують технічний коледж — філію Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ у місті Береговому. Тут навчатимуть різних робітничих професій, яких сьогодні потребує агропромислове виробництво. Як зазначає сільський голова, дохідна частина цьогорічного бюджету Великої Доброні становить шість мільйонів гривень. Основні статті наповнення — доходи від оренди землі, реалізації підакцизних товарів та єдиний податок.

Незважаючи на доволі розвинуту структуру зайнятості, чимало жителів села виїздять на заробітки в Угорщину, Чехію, Німеччину. Ось і цими днями майже тисяча великодобронців (а це шоста частина його населення) працюють на сезонних сільгоспроботах у Німеччині — доглядають огіркові плантації. Частину власних, зароблених у країнах Євросоюзу коштів жителі села інвестують у розвиток соціальної інфраструктури Великої Доброні. Ці гроші разом із коштами сільського бюджету сьогодні вкладаються в асфальтування вулиць. Якість їхнього стану на кілька порядків вища від тих, які перебувають на утриманні Укравтодору, а будівництво квадратного метра — у десятки (!) разів дешевше. У день нашого перебування в селі асфальтували одну з бічних вулиць — Меліораторів. Водночас центральні магістралі, які ведуть до Мукачева та Берегова, якраз навпроти сільради, в суцільних вибоїнах та ямах.

Незважаючи на відносний добробут, сільський голова І. Попка, депутати сільради вирішили разом зі своїми колегами із сіл Мала Добронь і Тисаагтелег Василем Тормою та Балажом Ембером об’єднатися в територіальну громаду з центром у Великій Доброні, щоби спільно вирішувати назрілі проблеми сьогодення. «Ми виходимо з того, що створення ОТГ є життєвою необхідністю і ним треба ґрунтовно займатися. Сьогодні громади двох рад — Великодоброньської та Малодоброньської — є економічно спроможними, і ми у змозі спільно вирівнювати якість життя в сусідньому Тисаагтелегу, який відчутно відстає. Якщо до нас долучиться ще й Соловка, то взагалі буде чудово, каже І. Попка.

Реформатська церква

Голова ГО «За розвиток Великодоброньського регіону» підприємець — власник сучасного готельно-ресторанного комплексу Sting Йосип Раті наголошує, що громадськість дуже пильно стежить за використанням бюджету села і прагне, щоби громада могла розпоряджатися якомога більшими коштами для свого розвитку. Особисто він є прибічником децентралізації і переконує своїх односельців долучатися до пришвидшення цього процесу, аби скористатися можливістю розпочати реформи.

А першорядне завдання сьогодні, резюмує І. Попка, — морально підготувати людей до об’єднання у спроможну громаду, бо, як переконує досвід перших ОТГ, — за ними майбутнє. Як самого села, так і країни загалом

Василь Ільницький, "День"

09 липня 2017р.

Теги: Добронь

НОВИНИ: Соціо

09:42
/ 1
Ужгородські ватерполісти провели перше тренування після карантину
09:06
/ 2
На Закарпатті депутата-браконьєра можуть призначити заступником директора Ясінянського лісгоспу
03:05
/ 6
Закарпатський прокурор уник переатестації, пішовши працювати в офіс Венедиктової
02:41
/ 4
Сьогодні атестаційна комісія ОГП перевірить на доброчесність скандального закарпатського прокурора Малинича
02:19
Закарпатська ОДА розробляє план заходів поводження зі сміттям до 2030-го року – Цвігун
17:35
Керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Закарпатті призначено Олега Коцюбу
17:28
Державна архітектурна інспекція дозволила будівництво для завершення мосту у Буштині на Тячівщині
15:11
/ 1
Секонд-хенди в Ужгороді перевірили на дотримання карантину
15:04
Ветерани й волонтери проведуть на Говерлі фестиваль військової пісні та згадають полеглих за Україну
13:50
В Ужгороді екоактивісти організували для дітей екскурсію про Уж
13:02
/ 1
У закарпатському ПП "Тиса" спинили чоловіка, котрий намагався вивезти за кордон двох дітей за підробленими документами
11:44
/ 1
У Мукачеві за добу – 10 нових випадків захворювання COVID-19
11:42
У Мукачеві розпочали серію онлайн-концертів
11:20
На підтримку армії мешканці Закарпаття сплатили понад 150 млн грн "патріотичного" збору
10:14
/ 2
Новий сквер облаштовують у Мукачеві на Першотравневій набережній
10:12
Майже 175 млн грн податків сплатили лісівники Закарпаття за 6 місяців
09:53
У Мукачеві коштом Бюджету громадських ініціатив встановили два нові майданчики
09:28
/ 1
На ремонт місцевих доріг на Закарпатті цьогоріч заплановано витратити 406 млн грн
03:25
/ 1
З необхідних понад 16 млн грн на ремонт Ужгородського замку наразі виділено 2
03:17
/ 2
Петиція проти забудови багатоповерхівками тенісних кортів в Ужгороді набрала понад 250 підписів
18:10
/ 4
Угорщина поскаржилась Зеленському, що захлинається в карпатському смітті
17:09
Ще понад 21,3 млн грн надійде для Закарпаття у 2020 році для забезпечення житлом дітей-сиріт
15:10
Закарпатських підлітків, котрі бажають навчитися кінодокументалістиці, запрошують на "Осінь на Плутоні 2.0"
12:27
/ 7
УжНУ – 11-й у рейтингу університетів ТОП-200 Україна-2020
11:50
/ 2
В Ужгороді підписують петицію проти забудови багатоповерхівками понад сторічних тенісних кортів
» Всі новини