Іван Хланта став доктором мистецтвознавства за багаторічне дослідження духовних пісень Закарпаття

Невичерпним скарбом української культури є феномен духовної пісні, історично глибинно вкоріненої у генетичний національний код, шанованої і широко розповсюдженої в народі, однак ще недостатньо науково вивченої. Ситуація самоускладнювалася через ідеологічну несумісність цього жанру із культурологічними прерогативами доби цензурних поскрибувань тоталітарної системи, яка крізь призму свого «потрібного» бачення подавала все у контексті далеко не об'єктивного заломлення і перекручень.

Іван Хланта
Іван Хланта

Тому поява дослідження Івана Хланти «Жанр духовної пісні: історія та поетика (на матеріалі Карпатського регіону)» є не тільки актуальною, але й вкрай необхідною для заповнення науково-інформаційного вакууму в цій ділянці знань.

Незважаючи на карпатську локальність досліджуваної тематики, результат праці, поза всяким сумнівом, повновартісно слугує культурно-духовному злученню всіх українських етнічних земель.

Згадувана праця має чітко скоординовану мету і завдання, які слідують до всебічного висвітлення творення релігійних пісень Закарпатського краю, вивчення їхньої тематики та художніх особливостей. Напрям наукового аналізу духовних пісень Карпат набирає очевидних характеристик новизни. Значний науковий сенс мають видані автором книги «Закарпатський вертеп», «Колядки», «Богородичні пісні», «Покаянні та похоронні пісні», «Співайте Богові нашому, співайте», що набули широкого розголосу та схвалення українською культурною громадськістю через присвоєння І.Хланті кількох престижних наукових премій.

Перша частина дослідження - «Жанр духовної пісні: історія та поетика (на матеріалі Карпатського регіону)» - проливає світло на історію збирання, публікації та вивчення духовних пісень, де автор простежує історію жанру релігійної пісні від найперших християнських громад через Середньовічні часи грецьких отців церкви Андрія Крітського, Івана Дамаскіна, Романа Сладкопівця до появи перших систематизованих збірників українських духовних пісень (кінець XVIII ст.), досліджуючи при цьому структуру і тематику найбільш знаного раритету -«Богогласника» (1790). У цьому розділі І.Хланта ґрунтовно аналізує кант як найос-новніший вид церковної музики, подає історію духовного хорового мистецтва Закарпатського краю та видатних корифеїв.

Знаковим є висновок автора, що базується на глибинному вивченні досліджуваної проблематики, - духовна пісенність нашого краю, хоча й характеризується певними регіональними особливостями, проте не була якимось відособленим феноменом, а органічною ланкою загальнонародного уснопоетичного процесу, що є яскравим запереченням твердженням сепаратистів про «відрубність» Закарпаття від решти українських земель.

У наступній частині видання - «Тематичні цикли духовних пісень Карпатського регіону» - вчений повномасштабно досліджує широку гаму церковно- релігійних творів, підкреслює їхню культурологічну вартісність, всенародну «канонізованість», що неодноразово стверджували як визнані богослови, так і українські письменники, зокрема, М.Костомаров у «Книзі Буття» та М.Гоголь у «Роздумах про Божественну літургію».

В одному з найпоширеніших та широко побутуючих жанрів духовної пісні - коляді - автор вбачає не тільки акумуляцію старовинних обрядових різдвяних пісень та спосіб розповсюдження Святого письма, євангельських текстів, але й слушно наділяє колядки націєтворчими функціями, особливо проявних у часи наступу на все українське на Закарпатті на початку XX століття. Так само серед багатоманіття духовних пісень важливе місце посідають Великодні, або вос-кресні пісні, які дають новий напрям життю людини. Фахово, з розумінням церковних норм та канонів, у книзі аналізуються пісні, присвячені Христові, пісні про Сотворителя, Діву Марію, іконовшанування та святих, покаянні, страсні та похоронні пісні.

Щодо поетики духовної пісні, впадає у вічі блискуче розуміння науковцем формально-змістової різноп лановоїіїтематики. Фольклорист вбачає вагомість як змістових основ пісень, так і їхню мелодичну та інтонаційну вираженість, відзначає фразеологічну, образну, лексичну наповнюваність цих пісень. Тішить широта розмаху бачення дослідником структурної багатоплановості релігійної пісні й тематичної, коли образи святих, Бога, Ісуса Христа своєрідно трансформуються у національні українські реалії (національний одяг, українську природу, символ калини, мальв, чорнобривців тощо), а похоронні пісні виявляються способом народних голосінь з їх уособленістю та персоніфікацією.

Наукова вартість багаторічного дослідження увінчалася успіхом: спеціалізована вчена рада Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія цілком справедливо присудила Іванові Хланті науковий ступінь доктора мистецтвознавства. Щиро вітаємо вченого з цим високим визнанням його досліджень і бажаємо нових творчих здобутків.

Володимир Качкан, професор, Івано-Франківськ
13 грудня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

01:19
/ 3
Зеленський хоче включити Закарпатську філармонію до "Великого будівництва"
17:22
Петро та Михайло Ходаничі видали монографію "Дерев’яна пластика Закарпаття"
14:28
На Великоберезнянщині відбувся воркшоп "Музей і туризм"
13:35
В останні вихідні вересня Закарпатський муздрамтеатр покаже три вистави
13:30
В Ужгороді в перший день жовтня стартує Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль
11:59
В Ужгороді презентували культурний маршрут "Шлях гуні"
09:25
У Мукачеві відкрили виставку живопису Dercen Art Gallery
17:50
Сакральна виставка "З вірою у серці" експонується в Ужгороді
17:48
"Музика для душі" звучала в Ужгороді
12:41
Закарпатський Cantus влаштовує концерт до Міжнародного дня музики
14:38
У Палаці культури та мистецтв у Мукачеві відкриють виставку картин Dercen Art Gallery
13:43
У Мукачеві пройде відкрита АРТ-зустріч
17:44
В Ужгороді лунала "Музика кіно"
16:02
П'єсу закарпатського драматурга поставили у Дрогобичі
02:39
Написанню книжок вчили на фестивалі "Книга-фест" в Ужгороді
15:24
В Ужгороді оголосили переможців конкурсу "Книга-фест"
14:59
Мукачівський драматичний театр відкриє 74 театральний сезон виставою "Поліанна"
11:07
Творчий вечір з нагоди ювілею Наталії Орєшнікової відбувся у "Бавці" в Ужгороді
03:10
Хіти світової кіноіндустрії прозвучали у Закарпатській обласній філармонії
09:37
Народний фольклорно-етнографічний ансамбль "Ужгород" привітали із 35-ою річницею
15:39
В Ужгороді відкрилася художня виставка Шандора Балога
13:05
Закарпатський муздрамтеатр зіграє виставу у скансені в Ужгороді
18:04
/ 1
В Ужгороді три дні поспіль триватиме "Книга-фест 2020"
11:33
Вечір поетичних читань "Пам'ять і протиріччя" відбудеться в Ужгороді
11:14
/ 3
Митці Ужгорода зібралися на триденний пленер на Великоберезнянщині
» Всі новини