Юрій Шкрумеляк: літописець з країни дитинства

Ви коли-небудь щось чули про Юрія Шкрумеляка, він же – Іван Сорокатий? Донедавна і я мало що знала. Однак взяла до рук видану у львівському видавництві «Тиса» збірку дитячих оповідань «Загублений черевичок», занурилася у тексти й багато чого дізналася про цього, без перебільшення, класика української літератури, Великого Українця.

Юрій Шкрумеляк: літописець з країни дитинства

Ювілейну збірку видав наш невтомний редактор і видавець, Заслужений журналіст України Олександр Масляник, видані ним книги вже презентовано у Рахові, зокрема, такі знакові видання як «Заворожений світ» Михайла Ломацького, «Художники Закарпатської Гуцульщини», «Сповідь душі» Аделі Григорук, «Гуцульщина» у Львові», свіжі числа журналу «Ґражда». Збірку «Загублений черевичок» приурочено до 120-річчя від дня народження та 50-х роковин пам’яті знаного українського письменника, вона щойно відкрила літочислення новоствореної «Бібліотеки журналу «Ґражда». Уміщено  найкращі твори малої прози міжвоєнного періоду Юрія Шкрумеляка – вмілого оповідача, талановитого митця слова, неперевершеного творця соціально-побутових картин з життя безтурботного дитинства, автора дивовижних образків з навколишнього дивосвіту, а також прискіпливого літописця  вікопомних полотен Українського Січового Стрілецтва.

Народився 18 квітня 1895 році в простій родині у містечку Ланчині на Івано-Франківщині. У дитинстві голодував. Як пригадує його односельчанин, делятинський вчитель Степан Голіней зі слів своєї матері Настуні, яка виростала з майбутнім письменником, у школі на перерві малий Юрко підхарчовувався печеним бобом або вареною квасолею, тоді як багаті діти брали з собою житній хліб, а середні – корж. Приходив на уроки босим. Така картина викликала в окремих учнів почуття зверхності. Та горе ставало тому, хто посмів насміхатися з Юрка! Тоді, як міг, боронився майбутній письменник, захищаючи свою честь серед однолітків. Його сатиричні  миттєво народжені віршики, мали таку силу, що вже через день-два не тільки школярі, а й ціле село висміювало цих гордих «фраєрів» та їхніх родичів.

Його творчість, на жаль, маловідома. У львівських періодичних виданнях міжвоєнного періоду «Світ Дитини», «Дзвіночок», «Наша справа», «Золотий колос», календарях «Просвіти» під поетичними й прозовими творами підписувався як Юра Шкрумиляк, Ю. Ігорків, Іван Сорокатий, Смик, О. Підгірський, Максим Цимбала, Гнотик, Олекса Залужний,; Юрза-Мурза, Дядько Юрко та інші.

Навчався в Коломийській гімназії, Львівському та Празькому університетах – поважну, скажу вам, здобув освіту! Вивчив кілька іноземних мов, з багатьох перекладав.

Був пресовим секретарем Українського Січового Стрілецтва, працював писарем при штабі куреня Гриця Коссака, мав чин підхорунжого  Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті».

Учасник визвольної війни. Працював з Миколою Євшаном в архівах Начальної Команди УГА. Брав участь в боях, був поранений. Про своїх стрілецьких побратимів написав повісті «Поїзд мерців» і «Чота крилатих» та цілу вервечку оповідань: «Силач другої чети», «З листом до Бригади», «Михасева кров на білому снігу», «Весняна повінь» та інші.

1945-го був засуджений на 10 років ув'язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. Після повернення з ув'язнення (1956 р.) реабілітований.

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах). Золотий фонд української дитячої літератури в  першій половині ХХ ст. уклали письменники-педагоги Б.Лепкий, А.Лотоцький, К.Малицька, У.Кравченко, Р.Завадович, Б.Заклинський, М.Ломацький, М.Матіїв-Мельник, Марійка Підгірянка (працювала на Закарпатті), Осип Маковей, О.Дучимінська, Ю.Шкрумеляк.

Здійснив переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини.  Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).

Його земне життя скінчилося у древньому Львові 20 листопада 1965 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Пам’ятаймо про тих, хто поклав своє життя на вівтар України! Не забуваймо про їх чин!

Анна Грапенюк, для Закарпаття онлайн

30 квітня 2015р.

Теги: Юрій Шкрумеляк, Ґражда

НОВИНИ: Культура

10:18
/ 2
Провідного актора Закарпатського муздрамтеатру удостоєно звання "Заслужений артист України"
22:05
Фестиваль "Срібний Татош" цьогоріч скасували
15:38
Завершується прийом творів на Конкурс малої прози імені Івана Чендея
12:11
/ 1
Дерев'яні церкви Закарпаття – національна спадщина
16:04
Вийшов друком четвертий випуск наукового щорічника "Етніка Карпат"
02:23
/ 4
Не тільки Україна повинна вшанувати Уласа Самчука
11:33
Закарпатки, що проживають нині в Будапешті, влаштували поетичний флешмоб до дня народження Ліни Костенко
09:25
Письменниця Тетяна П’янкова презентувала в Ужгороді роман "Чужі гріхи"
11:11
Через карантин Мукачівський драмтеатр транслюватиме свої вистави онлайн
15:04
/ 2
В Ужгороді представлять нові видання про Карпатську Україну
11:36
У Зняцеві на Мукачівщині представлять книжку до сторіччя Юрія Гойди
02:51
Зірки балету Катерина Кухар та Олександр Стоянов везуть в Ужгород "Кармен-сюїту" і "Шехерезаду"
14:05
"Максимум хітів" презентували в Ужгороді
09:36
Виставу "Думи мої, думи" до Шевченківських днів показали в Ужгороді
09:23
Концерт до Міжнародного жіночого дня відбувся в Ужгороді
01:03
Ще п'ятеро закарпатських письменників стали членами НСПУ
02:56
У Виноградові відкрилася виставка художниці Гелени Матій
13:02
Дмитро Кешеля презентував школярам в Ужгороді свою нову книгу "Весільна феєрія"
10:44
/ 1
Закарпатську шевченкіану на сцені Закарпатського муздрамтеатру продовжить вистава "Думи мої, думи..."
09:16
В Ужгороді відкрили фотовиставку "Вона"
09:20
До ювілею Ужгородської дитячої музичної школи ім. Чайковського викладачі влаштували "весняний" концерт
18:06
206-у річницю від дня народження Тараса Шевченка відзначили сьогодні в Ужгороді концертом "У нашім раї на землі”
11:42
У скансені в Ужгороді відкрилася "весняна" виставка "Заквітчані"
11:17
/ 1
В Ужгород із концертом завітає Народна артистка України Людмила Марцевич
03:59
/ 1
В Ужгороді звучала "Весна на вулиці Волошина"
» Всі новини