Самоназви закарпатців

У двотижневику «Літературна неділя», який виходив у 1941–1944 р.р., видруковано чимало записів народних пісень, матеріалів історичного, етнографічного та етнолінгвістичного характеру. Десятки народних вірувань, документальний запис і науковий аналіз яких важко переоцінити, опублікував у часописі Федір Потушняк.

Самоназви закарпатців

Декілька статей часопису присвячено питанням етнічної історії та етнокультурних процесів українців Закарпаття. Це, насамперед, стаття Ф.Потушняка «Як народ ділить себе», яка з погляду теперішніх подій в Закарпатті  є дуже повчальною. Автор вказує, що населення Закарпаття прийнято поділяти на такі етнографічні групи: лемки, бойки, гуцули, але народ ділить себе інакше. Ознаками для поділу йому служать передусім одяг, особливості мови, духовні й матеріальні прикмети. Так, на заході нашої етнічної території живуть крайняки і спишаки, поділені на сотаків, цатаків, сеперяків, бо по-особливому вимовляють поодинокі букви (ц, с, п). Частина населення Ужанщини і Земплінщини, після воєн Ракоці, посувалася частково на схід і змішувалася з місцевими жителями, даючи їм свою головну прикмету «лемкати» – говорити «лем». Лемаки тягнуться із заходу до Латориці, Тур’ї. Нижче Тур’ї, аж до Імстичева і Рокосова, живуть долиняни (долішняни). На захід від Мукачева мешкають дички (говорять замість груша – дичка), а на схід — долішнянські лемаки.

Верховинці від Довгого вгору, між Латорицею і Тересвою, поділяються на верховинських лемаків (вище Сваляви) і бляхів, або лишаків (нижче Сваляви, навколо Березників, Керецьків, Кушниці). Бляхи тому, що тверді, як бляхи, або тому, що церкви у них криті бляхою, до того ж носили колись у волоссі світлі гребінці, що світилися, як бляха (професор Годинка виводить назву «бляхи» від «влахи» — волохи). Лишаки таку мають назву тому, що вживають слово «лиш».

Від «бляхів» на схід аж до Тереблі живуть ціпаші або бизні. Ціпаші отримали назву тому, що сходять з ціпами на долину молотити, а бизні – бо схильні до розбою (з них вийшли опришки: Шугай, Липей, Кливець). Біля Кошельова, Горінчева і до Тереблі живуть вавуни: вони вживають слово вун, замість «і»вживають «у», глибоке і виразне.

Вгору від Требушан (нині Ділове) живуть «тарабанці», бо вживають слово витарабанився (виліз).

Жителі окремих сіл називають своїх сусідів різними прозивками. Ці називки є прикладом народного гумору. Кіблярські «папоротяники» називають жителів біля Тур’ї «турянами» або «няйкошами», бо ті кажуть «няй буде», худлівчан «мороквашами», бо ті живуть на мочарях. У Тур’ї Реметах словаків та інших колоністів називають «жаблярі» і т.д.

Всі ці назви є лише народною звичкою, прозивками дражнять один одного поодинокі локальні групи населення. З часом їх гострота притуплюється, зміст слів забувається або набуває нового значення. Тому і не дивно, що одні заперечують ту назву, що їм дають інші. Автор вказує, що, незважаючи на деякі відмінності, руське (українське) населення Закарпаття відчуває себе єдиною етнічною спільністю. І не тільки відчуває, але й усвідомлює.

Конкретний аналіз називці «бляхи», про яку говорилося вище, дає Ф.Потушняк у своїй статті «Бляхи» [197, c. 165–166]. Автор повідомляє, що дехто виводить цю назву від назви історичного народу, ототожненого з нинішніми румунами. Слово це є вже у Аноніма. Але автор вказує, що «blachus» — це златинізоване хронікарем слово «vlach». Такого ж погляду дотримувалися й інші дослідники: Меліх, Кранджалов, Кадлец. Слово «vlach» відоме у інших народів у таких формах: укр. – волох, волошин, болг. – влах, серб. – влах, чеське – valach, мадяр. – olasz і т.д., але в жодній мові не виступає у формі «блях». З цього, як влучно зазначає Ф.Потушняк, виходить, що blachus є лише транскрипцією слова vlach і тому наше «блях» не може походити від vlach. Слово «бляхи» вживається тільки в одній околиці, в інших невідоме і має свій певний зміст як прозивка. Між бляхами поширена стара пісня-дражнилка:

Я волошин, я, я, я,

З тих волохів з-за Діла.

Щоправда, назва волохи могла відноситися і до русинів, як вказує Бідерман, тобто вона може означати просто пастуха, на що звертають увагу й інші вчені. Бляхами, вважає Ф.Потушняк, називали групу людей і тому, що вони мали скоріше муровані церкви, вкриті бляхою, на відміну від тих, які мали дерев’яні церкви. Це в очах селян було почасти порушенням традиції, гріхом, одночасно і викликало заздрість. Назва могла піти і від того, що у волоссі носили світлі гребінці-бляхи; пояси прикрашали світлими бляшками. Так пояснює цю назву і сам народ.

Павло Федака, "Трибуна"

09 грудня 2012р.

Теги: Потушняк, русин, Закарпаття

Коментарі

культурний антрополог 2016-06-24 / 10:59:05
Які претензії до Федаки, не розумію. Цілком очевидним є те, що бляхи - це влахи. Тут по моєму навіть нама про що говорити. Imperatores Bulgarorum et Blachorum - імператор Болгарсько-Волоського царства, яке існувало у 12 ст. Стосовно Павла Федаки можна додати, що він один з небагатьох радянсько-порадянських вчених, який серьйозно сприймається чехословацькими колегами,

790 2012-12-11 / 14:05:27
Ну, насамперед треба відділити ідеологічну полову. Є цілком конкретні наукові дослідження, є міжнародні правові акти. Щодо роботи Ф. Потушняка - це "польові дослідження", записи, які варто було б подати в оригіналі, а не в редакції специфічної родини Федаків.

Історик 2012-12-11 / 13:24:02
Дуже актуальна тема, її потрібно розробляти і надалі. Ф. Потушняк добре виклав матеріал, а П. Федака тільки переказав.
Зараз досліджень ніхто не проводить, а потрібно, бо інакше виникають всілякі псевдотеорії про русинів як окрему націю і т.і...

790 2012-12-11 / 12:09:15
Насамперед слід знати походження і шляхи переселень давніх народів (племен), щоб розуміти походження самоназв і назв: "В долине реки Рона (Родана), где обитали сеноны, рутены (русены), сегуславы и др. галльские племена индоарийцев, мы находим древний город Лугдунум (Леон, древняя столица римской провинции Лугдунская Галлия). Этот город стоит при впадении в Родан реки Сона. Ранее приводилась обширная топонимия долины реки Роны (например, Бельгард, Рускино, Русильон, Русо, Истр, Валонь и т.д.), имеющую прямую аналогию на территории проживания балтийских и полабских славян".

790 2012-12-10 / 14:51:34
блях - скоріш від лях - племена на території теперішньої Польщі (ляхи і поляки - різні племена, поляки - від "половці").

790 2012-12-10 / 14:47:19
серб- рац

istvami 2012-12-09 / 13:36:29
"серб. – влах, чеське – valach, мадяр. – olasz..."

это ошибка, в венгерском языке - oláh (олах).

Генек 2012-12-09 / 11:50:59
У поляків значно простіше: там волохи (пол. wlochy) - це італійці.

Генек 2012-12-09 / 11:50:19
Уполякыв значно простіше: там волохи (пол. wlochy) - це італійці.

НОВИНИ: Культура

13:04
/ 1
Закарпатець Андрій Любка презентує свою десяту книжку на 10-му "Меридіані"
16:57
У вересні в Ужгороді покажуть стрічки Міжнародного кінофестивалю "Світло"
09:27
Словацький фотохудожник пропонує в Ужгороді пройти "Дорогою життя"
02:05
/ 1
Ювілейну виставку творів Івана Бондаренка відкрили в Ужгороді
13:02
Коли хобі стає сенсом життя
09:44
Іван Бондаренко представить в Ужгороді свій художній доробок
21:25
/ 1
100-річний ювілей відзначив відомий закарпатський поет і прозаїк Петро Продан
13:57
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
09:15
Мукачівський драматичний театр презентував у Литві "Князя Корятовича"
10:29
В Ужгороді у рамках проєкту "Кримський дім об’єднує серця" кримський татарин навчав гончарству
10:45
/ 3
Бібліотекарі запрошують в Ужгороді на капуркову
09:20
Художню виставку мисткині з Чернівців запрошують оглянути в Ужгороді
12:40
На Закарпаття прямує фестиваль "З країни в Україну"
23:52
В Ужгороді відкрилася виставка українських художників угорського походження
15:35
В Ужгороді представлять художній "Ноктюрн на трьох мольбертах"
12:31
До 110-річчя Золтана Шолтеса в Ужгороді відкрили виставку творів митця "In memoriam"
10:08
На Закарпатті письменник Олександр Гаврош презентував свою нову книгу "Різдвяна історія Ослика Хвостика"
16:21
/ 1
"Гуцульска бриндзя" цьогоріч зустрічатиме шанувальників у Рахові 8 вересня
09:47
/ 1
"Грані життя" у графічних плакатах Володимира Карвасарного можна побачити в Ужгороді
13:38
На Закарпатті презентують нову дитячу книжку Олександра Гавроша про віслючка Хвостика
11:12
Художник із Хмельницького Володимир Карвасарний презентує свої роботи в Ужгороді
10:18
Закарпатський обласний муздрамтеатр закриє театральний сезон показом "Жменяків"
14:34
У Мукачеві можна оглянути роботи випускників художньої школи ім. Мункачі
11:26
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
15:50
Хорватське Матулі "пленерно" приймало гостей із Закарпаття
» Всі новини