Закарпатська кузня-гамора: сирота, чи багата родичка європейської історії?

Цей унікальний регіон ще за сивої давнини був зв’язаний з традиційними методами обробки металу. За точку відліку історії металообробки можна сміливо взяти X ст. до н.е. Саме в цей період, близько 3 тис. років тому, в урочищі Стремтура біля Іршави було засновано великий металургійний комплекс, про що свідчать знайдені тут залізоплавильні горнила в кількості 30 штук. Естафету підхоплює село Кушниця у верхів’ях Боржавської долини, яке відоме ще з 1318 року і своєю назвою завдячує ковальському ремеслу. Продовжувачем традицій регіону став Довжансько-лисичанський металургійний завод графа Телекі, заснований у 1850 році. Продукція цього підприємства користувалась шаленим попитом і експортувалась за кордон. Про високий технічний рівень інженерів, ливарників та дизайнерів підприємства свідчить той факт, що замовник міг придбати виріб згідно власного креслення або наданого взірця. Взагалі, за розвитком художнього литва тодішнє Закарпаття посідало перше місце в усьому Дунайському басейні.

Саме до складу Довжансько-лисичанського заводу входила легендарна кузня «Гамора», якій близько 250 років. В чому ж унікальність та цінність цієї кузні? Дехто стверджує, що цей об’єкт – єдина в Європі діюча водяна кузня-музей – хоча насправді дійсно вона єдина тільки в Україні. В Європі досить багато діючих водяних кузень, зокрема, в сусідній Чехії налічується близько десятка таких об’єктів технічної спадщини, один з яких навіть знаходиться під охороною ЮНЕСКО!  Для нашої ж «Гамори» унікальність полягає в тому, що вона – єдина в Європі водяна кузня-музей, яка де-факто навіть не має статусу пам’ятки культурної спадщини і не охороняється державою.

Водяні кузні Європи, на відміну від єдиної української, не тільки отримують ряд преференцій з боку держави, а й активно відновлюються за безпосередньої участі місцевої влади. Наприклад, у вищезгаданій Чехії є декілька кузень, які відбудовані практично з нуля і зараз є надзвичайно привабливими туристичними атракціями. Найвідомішими з них є кузня Buškův hamr біля міста Чеське Будейовіце та кузня Dobřív hamr в с.Добрів.

Buškův hamr. Ця водяна кузня була заснована у 1780 році і функціонувала до 1950р. Майже 40 років історичний об'єкт перебував у забуті, аж поки в 1990-1995 роках за його відновлення не взялися місцеві ентузіасти. Після другого народження кузня отримала статус історичної технічної пам’ятки та підтримку держави.

Подвір’я кузні Buškův hamr

Поштові марки із зображенням водяної кузні Buškův hamr

Dobřív hamr. Відродження цієї водяної кузні - яскравий приклад справжньої турботи влади про історію свого краю, який би міг стати хрестоматійним для наших чиновників. Кузня була заснована у XIV ст. і справно виконувала свою функцію до середини XX ст. Згодом постало питання про її ліквідацію, але місцевим мешканцям вдалося зберегти пам’ятку. На ентузіазмі любителів історії та технічної спадщини ця кузня протрималась до кінця 90-х років. Саме в цей час місцева влада починає активні дії з відновлення кузні Dobřív hamr. Об’єкт отримує статус історичної технічної пам’ятки і всебічну підтримку  - як з боку місцевої влади, так і на загальнодержавному рівні. Невдовзі за програмою Європейського фонду регіонального розвитку Євросоюз виділяє кошти на реконструкцію кузні. Впродовж 2007-2011 років ведуться масштабні роботи за участю місцевих ентузіастів, провідних фахівців та із застосуванням спеціальної будівельної техніки. Було повністю відбудовано всі інженерні споруди та інфраструктуру, відновлено водогін та відремонтовано споруду кузні. Під час реконструкції використовувались тільки традиційні технології та матеріали – ніякого пластику та металочерепиці. До речі, електроенергія для освітлення приміщення виробляється одним з колес кузні, яке обертає вал генератора.

Підтримка державою кузні Dobřív hamr не обмежилась її відновленням. Зараз Чеська республіка на загальнодержавному рівні популяризує кузню та сприяє розвитку туристичної галузі в цьому регіоні. Зокрема, було випущено колекційні золоті монети із зображенням водяної кузні Dobřív hamr. На сучасному етапі ця кузня внесена до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Інформаційний стенд кузні, встановлений на час відновлюваний робіт

Відновлення водогону водяної кузні Dobřív hamr

Відновлення споруди кузні Dobřív hamr

Зовнішній вигляд кузні Dobřív hamr після реконструкції

Інтер’єр кузні Dobřív hamr після реконструкції

Колекційні золоті монети із зображенням водяної кузні Dobřív hamr

Які кроки потрібні для збереження та відновлення водяної кузні «Гамора» в селі Лисичево? Сьогодні не треба вигадувати велосипед, потрібно тільки перейняти досвід сусідніх країн. Насамперед, держава повинна взяти кузню під свою охорону. Її внесення до Реєстру об’єктів культурної спадщини дасть сильний поштовх для подальшого розвитку кузні. Оскільки ця кузня – єдина в Україні, вона цілком може претендувати на статус пам'ятки національного значення. Особливий статус «Гамори» та державні гарантії – в такий спосіб нашу кузню можна врятувати від забуття і долучити до сім’ї європейських «родичів».

Теги: Гамора, кузня, Лисичево

12 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати