Ой ниє так ниґде файно, як на Іршавщині

Кожен куточок Землі викликає у нас певні асоціації. Заговоривши про Іршавщину, відразу спадає на думку, що оця благодатна земля – народила і виплекала неординарних людей, які прославили рідний край своїм словом, працею.

Перша найсильніша людина світу народилася саме в Білках. Богатир Іван Сила Фірцак-Кротон спонукав гонорових іноземців, перед якими виступав, аби ті взяли в руки карту світу і відшукали оті Білки. Тут свого часу дегустував міцні напої навіть американський митець і письменник Рокуел Кент. Саме завдяки білківському кукурудзоводові Двічі герою Соцпраці Юрію Пітрі чи не кожен громадянин колишнього Радянського Союзу знав про Іршавщину і про те, де сіється улюблена зернова культура Хрущова і де збирають добротні врожаї – по 100 центнерів з гектару.

Велику дещицю піару внесли і трударі культурної ниви – поет-пісняр Михайло Машкін; народні артисти України – Іван Попович та Степан Гіґа; артисти цирку Яцко; майстри художнього слова – Федір Потушняк, Юрій Мейгеш, Іван Петровцій, Василь Кузан, Василь Шкіря, а також заслужений працівник культури України Надія Мельник-Гудь та під її керівництвом неповторний народний фольклорний ансамбль "Іршава"; рятівник людських життів хірург Олександр Фединець і, звісно ж, художник Адальберт Ерделі.

Здавалося б, Іршавщина – велика і неосяжна земля. Однак територія Іршавського району, який був утворений у 1949 році, займає лише 0,9 тис. км 2. У 47 населених пунктах проживає 100,9 тис.чол. І хоча тут нема потужної промисловості, а у деяких гірських селах сотка землі на вагу золота, однак бідною Іршавщину не назвеш. Щедра природа (родять суниці, чорниці, малина, яфини, гриби) та роботящі руки спроможні забезпечити добробут. І жити не тільки сьогоднішнім днем. "Я працюю тяжко по світах, аби мої діти й онуки жили добре", - у цій фразі закладено сенс життя поколінь. Оця ментальність іршавчан і виділяє їх з-поміж усіх закарпатців.

А ще тут по-особливому гостять і поять. Слова "частують" та "пригощають" відсутні у багатющому лексиконі іршавчан. Гостити – значить гостити, а не пригощати; пити – значить пити, а не ку(о)штувати. І якщо ви хочете образити щедрого і фіґлярного іршавчанина, то скажіть, що "сидите на дієті", або – "не бируєте їсти та випити".

Іршавські піхторі знаються на стравах. У їхній кухні зібрані найкращі рецепти наїдків, напитків з угорської – пікантності страв додає челлена, як тиґла, та пекуча, як огинь, поприґа; румунської – смак токана з бринзою і смаженими шкварками згадуватимете довго, але їсти такого більше ніде не будете – у приготування кожної страви вкладено частинку серця; української – бо такий борщ чи суп, у якому ложка стоїть, не побачите ніде. Стільки різновидів страв з картоплі та квасолі не готують ніде у світі! І такого духмяного хліба та начинки, випечених у печі! Їхні запахи розливаються долинами і горбами.  

А від славнозвісних сливовиць, дичківок, бороцковок, черешнянок, які, до речі, "варять", а не женуть, буде вам переводити подих не лише під час вживання, а і тоді, коли будете хвалитися друзям-цімборам-знайомим. І коли іршавчанин каже вам: "Їжте-пийте, бо такого доброго більше ніде нема у світі", - то за цією фразою ховається і правда, і гордість за своє, рідне. Тому люди цього регіону надають перевагу продуктам, які виростили на власних городах (правди ніде діти: Іршавщина однією з перших дарує нам ранішні черешні, полуниці, капусту, редиску, картоплю, перець, помідори, огірки).

Про Іршавщину, її неповторну красу, мальовничі краєвиди, про збережені звичаї й традиції, про босоркань, про архітектурні пам'ятки, про її побожних жителів та про їхню філософію життя, золоторуких народних умільців можна розповідати довго, без зупину, як і писати журналістські статті, художні книги, складати пісні, збирати і записувати бувальщини, фіґлі.

Бо туй - майфайно колядувуть, фіґлювуть, співавуть, игравуть, бубнувуть, свальбувуть.

П.С. Краю мій, я радію тобою і всі мрії мої до тебе.

З любов'ю, истинна іршавчанка

 

 

  

 

 

 

Тетяна Грицищук, Закарпаття онлайн.Блоги
06 грудня 2010р.

Теги: Іршавщина, Білки, піар

Коментарі

Денис 2010-12-10 / 10:06:00
Танько - чому Раковець --воно співзвучно з РАКОЦІ, а це був князь мадярський, воїн. Я бачив художні картини з його зображенням - і раковецькі гори, і постать РАКОЦІ - дуже фрайно і романтично ...

Василь 2010-12-09 / 10:16:00
Дуже файно і правдиво. Май ліпше у нас. Айбо май тяжко жити...

Тетяна Грицищук 2010-12-07 / 09:18:00
Привіт Імстичеву! Денисе, Раковець не входить уже до Іршавського району?

Пан Баклажан 2010-12-07 / 00:08:00
Ні, я не сперичаюсь, що на Іршавщині файно (принаймні, щодо природи). Але чомусь саме з Іршавщини все більше народу їде до Берегсасу, хоч і в нас життя - не мед. Висновок - у сусідів ще гірше...

долишняк 2010-12-06 / 20:09:00
Тай вообщето Мараморош в часности Тячовщина мало май самобутьний край,там и май довго опиралися унии католицькуй,там ся и начало движение за православие...

Денис Д. 2010-12-06 / 17:21:00
Танько - ти не іршавчанка - Ти Раківчанка :)))))))
Думаю що Раковці - Малий і Великий, більш конкретно і цікаво.
Про паленку фільм був классний !

Лелька 2010-12-06 / 15:24:00
Не слухай їх, Таню. Нехай собака гавкає, а караван іде. Писати про своє коріння - класно. А то дехто тільки в крумплях його і знайшов...

Тетяна Грицищук 2010-12-06 / 13:59:00

Трьом зірочкам Те, що я хотіла зробити, те я і зробила, -  Зізналась в любові до отчого краю. У таких випадках є місце гіперболі. Ви пишете: "Та й загалом, всі ці радісні слова можна сказати про будь-яку частину області." Будь-ласка, скажіть, а ми прочитаємо.

*** 2010-12-06 / 13:52:00
По-перше, три зірочки, а не три крапки Три крапки вигладяють так: ...
По-друге, сподіваюся, це така іронія) Іршавщину я жодним словом не принизив.
А зависть мучить, но ай як без сього?

(!) 2010-12-06 / 13:50:00
ТРИ крапковому(***) Што (?) вас мучить зависть! Сись край бізіно што май більше усокотив наші старовинні обычаї, язык, стравы, і т.д. ,тому що знаходиться у самому центрі області і на нього саме менше повліяли різного роду завойовники і другі нацменшини, які проживають в нашій област і навколо неї. Так що Татьяна молодець, што не дае нам забыти, ко мы и утк1ть мы.

кор. 2010-12-06 / 13:23:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

долишняк 2010-12-06 / 13:05:00
Ися стаття уже май файна як ота была про Росию и ии приспишнику,но у коментарии передомнов е справедлива критика,на зароботки дийсно ходять и из другых району,и про всьо остальное мош указати ош е ы у другых районах,и даже май ярко выражени

*** 2010-12-06 / 12:39:00

 Розумію, Тетяна хотіла проспівати гімн рідному краю, але навіщо таку дурницю писати? Заговоривши про Іршавщину, відразу спадає на думку, що оця благодатна земля – народила і виплекала неординарних людей - просто неймовірно безграмотне речення. Перша найсильніша людина світу народилася саме в Білках - мяко кажучи, суперечливе твердження. До того ж я взагалі не розумію словосполучення "перша найсильніша людина". Щось на кшталт "перша найрозумніша людина". ...спонукав гонорових іноземців, перед якими виступав, аби ті взяли в руки карту світу і відшукали оті Білки - чому лише гонорових? Ага, і покажіть мені хтось карту СВІТУ, на якій були б позначені Білки. "Я працюю тяжко по світах, аби мої діти й онуки жили добре", - у цій фразі закладено сенс життя поколінь. Оця ментальність іршавчан і виділяє їх з-поміж усіх закарпатців. -- Я правильно все зрозумів? Тільки іршавчани їздять на заробітки? Закарпатці з Тячівського, Хустського, Воловецького, Міжгірського (та і всіх інших) вважають інакше. Та й загалом, всі ці радісні слова можна сказати про будь-яку частину області. Той же токан з бринзою - страва гуцульська, а гуцулів, як відомо, на Іршавщині немає.