Механічне курча

Нині таку бавку вдень і з вогнем не знайдеш, аби вміщалася на дитячу долоньку, а другою рукою маля могло б невеличким ключиком іграшку накрутити та потішитися з того, як механічне курча підстрибує на підлозі, ще й раз-по-раз дзьобає. Нині фийдер (пружина), що запускає в рух будь-який механізм, не в моді. Нині значно вдосконалилась наука, а заодно й дитячі іграшки. В моєму віці, даруйте, притаманно, споглядаючи за сущим, порівнювати його з власним минулим. І пригадалося на те механічне курча. Бляшане, пофарбоване, ще й лаком покрите. Блищить. Але ж, що прикро, допоки його не «оживить» дитина для своєї ж утіхи, курчатко саме не поворухнеться. Такий собі мертвий блік на бляклому тлі. Забава в потемках. Як кажуть у народі: «Чим би дитина не тішилась, аби не плакала».

На моє покоління випали разючі зніми, що трапляються раз на дві тисячі років. Один світ у муках конає, другий у тяжких потугах ніяк не народиться. Перебуваємо у невизначеному міжчассі, допоки на небі паруються зірки задля наступних поколінь. Які ж вони будуть ті покоління, ніхто наразі не знає. Від Аляски до Чукотки. Того не знають ані в Москві, ані в Брюсселі, ані в Нью-Йорку. Навіть псевдо-віщуни, що пнуться на люди. Хіба що в будучність майбутніх поколінь утаємничений той, хто справно виготовляє дитячі бавлінки. В гуцулів такого майстра колись називали – сточник. Мастак-різьбар. За що не візьметься, горить у руках. А ще він і на дуді грець, і вкрасти мастак… Одне слово, майстер на всі руки той сточник. 

Недавно зустрів такого в Чорногорі. Просив його не називати. Живе самітником і на дозвіллі виробляє з дерева, сиру та глини бавки у вигляді людей. У дерев‘яні хвігурки ще вміщає власноруч зроблені хитромудрі машинки, що приводять у рух іграшку. «Той, – каже, показуючи пальцем на кожен з своїх виробів, – буде злодій, а он та – курвою, ся – трібною ґаздинею, а онде той лайдак повік брехатиме, як пес». 

Невже, подумав я, від сього сточникав далекій гірській пусті й насправді залежить усе людське життя на благословенній, укритій струпами цивілізації рівнині! 

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати