Лютий – це Потушняк

Лютий – це Потушняк.

Дві покрайні зірки в космосі людського буття.

Біла провіщає народження, чорна констатує конечність.

Світять одна одній з півстолітньої віддалі. 

Стонтанно світ розтинають потужні блискавиці, коли вони спинаються, магічним чином єднаючи Землю з Небом.

Навіть інверсія календарних чисел промовляє символом: смерть посперед життя, початок після кінця. Се – Потушняк…

 

...І ти відкрив собі Потушняка,

поважний том у суперобкладинці...

І не тремтить  стривожено рука,

хоча папір  од часу добре  вицвів.

 

Ти не один ідеш по цих рядках.

Із слова в слово грузнеш, наче в бездну...

Але ж осікся на півслові страх,

І ще півслова не здолала бездар...

 

Тобі лишилося не менше, ніж було.

Лише – усе, що не могло не бути.

Се – Потушняк. Ти пізнаєш його,

ти пізнаєш його трагічний лютий...

І смерть поклала руку на плече.

Згасали зорі місячної ночі.

І темрява невиспаних ночей

Сповзла під свист і регіт поторочі...

 

«Федоре, Федоре,

Жени свині в поле!

Як ся свині напасуть,

Федорові ся стрясуть...»

 

Маєш, Гіядоре!

 

Він того року паски не діждав.

Різдво минуло в холоді чекання...

Землице ясна, хто тебе копав?..

Землице щедра, пристане остання...

 

«Тут сиро і тісно.

У серці спікається кров.

Труна моя трісла –

ще яму були не зрівня­ли.

О зірочко красна,

чи добре тобі наді мнов?..

Мені під тобою

нелегко забутися снами...».

 

Забуті слова

омиває холодна роса.

Чи сонце словам

уже більше уста не розтулить?..

На табірнім дроті

дрімає незайманий страх,

а діви  печальні

засохле коріння

голублять...

01 лютого 2015р.

Теги: Потушняк

Коментарі

ольга 2015-02-16 / 14:38:30
Я вlдчула у коментарi якусь ,як-би неприязнь до Iвана Юрiйовича Петровцiя. Чому?

ольга 2015-02-16 / 14:31:50

Ребрик 2015-02-01 / 19:36:42
Значно цікавіше і вже незрівнянно з Петровцієм змістовніше написали про Потушняка численні українські та закордонні письменники (поети, прозаїки, перекладачі) і вчені (історики, археологи, етнографи, філософи)... Хача, думаю, Іван Петровцій залишається зобов'язаним Федорові Потушняку, хоча б за добру "школу" поетичного перекладу європейських авторів українською мовою.

Ошколований 2015-02-01 / 19:14:41


Коментар видалено. Адмін



Іван Ребрик
Публікації:
/ 5Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
...У тому шаленому ритмі життя...
/ 5Псевдолокалпатріотичні маніпуляції масовою свідомістю
/ 2Закарпаття під Угорщиною
/ 3Видатна угорська вчена Марія МАЄР про денаціоналізацію та мадяризацію русинів-українців Закарпаття
/ 5Іван Мацинський про Адольфа Добрянського
Іван Мацинський і Карпатська Україна
/ 2«Найбільший муж наших новіших часів...»
/ 5Урочиста академія памʼяті о. Августина Волошина
/ 2Іван Марґітич: Єдність віри і народу
/ 2Те, що не влазить в депозитарій...
» Всі записи