Газетна листівка під двері. Це краще, ніж джинса

Днями знайшов під дверима до оселі газету. Що називається – один умовний аркуш, чотири сторінки. На вигляд, газета. Але оскільки продукція зроблена не у редакції, вона не є ЗМІ, то називатимемо це – газетною листівкою.

Газетна листівка під двері. Це краще, ніж джинса

Месидж газетної листівки – одна з громадських організацій та її лідер допомогли чимось там з ремонтом будинку; інформація про цю ГО; її діяльність. Інформація із цієї газетної листівки – явно зроблена уже під місцеві вибори.

Беручи до рук газетну листівку, спочатку обурився – що за спам під двері? Але потім подумалось – це ж просто один із способів донесення інформації. Видавець листівки спокійно міг розмістити свою інформацію у місцевих газетах. Міг «попросити» редакції не позначати ці тексти та фотографії до них як рекламу. І, відповідно, читач отримав би, що називається, класичну джинсу. Ще й з ознаками прихованої агітації.

Натомість видавець вирішив не джинсувати у газетах, а самому виготовити газетні листівки з тим, що хоче донести споживачеві інформації, майбутньому виборцю. Ну й доніс. У будинок під двері квартир людей. Мешканці будинку можуть читати, можуть не читати  ці листівки. Зрештою, так само як споживачі інформації можуть ознайомлюватися або ж ігнорувати контент на конкретних сторінках свого улюбленого ЗМІ.

Писати відверто рекламні, іміджеві тексти, друкувати їх на газетних листівках і розносити під двері до осель чи у поштові скриньки – це набагато чесніше, ніж продукувати  тексти і розміщувати їх у газетах під виглядом звичайних інформаційних матеріалів.

Будемо надіятися, що з кожними новими виборами людей, що думають саме так, ставатиме все більше й більше.

Варто наголосити – засилля політичної джинси напередодні виборів – вина не лише редакцій, що погоджуються не без вигоди для себе на такі правила гри, а й безпосередньо – політичних сил. Адже саме партії надзвичайно часто ініціюють, аби матеріали про них були виключно джинсові.

І тут біда не лише у тому, що читача намагаються ввести в оману. Надзвичайно цинічно й те, що такі матеріали оплачуються не з виборчого фонду. Відповідно, гроші на появу джинси знаходяться десь у тіньових конвертах. Це гроші, з яких не сплачуються податки і, відповідно, бідніє бюджет.

Звідси бачимо: джинса отруює не лише наші голови, а й нашу економіку.

Не треба цього робити. Зробіть листівки, заплатіть друкарні з урахуванням податків, і просто принесіть людям інформацію про себе. Давайте будемо просто чесними.

Ярослав Гулан,

регіональний представник

Інституту масової інформації

в Закарпатській області

 

ілюстрація з ресурсу – logotypes.su

24 січня 2015р.

Теги: джинса, вибори, ЗМІ


Ярослав Гулан
Публікації:
/ 1«Хтозна-онлайн». На Закарпатті збільшується кількість анонімних сайтів
Право журналіста на інформацію. Захищати чи ігнорувати?
/ 10«Комунальна» журналістика Закарпаття:
/ 4Закарпатські джинсовики – банки, магазини, політики
Інтернет-ЗМІ Закарпаття: ситуація покращується
/ 9Редакція закарпатської газети – редактора та верстальника достатньо?
Журналіст знає, корупціонер боїться
/ 6На друковане слово грошей вистачає не усім
«Реклама» обласної влади на Закарпатті обійдеться у 48 тисяч на місяць
На Закарпатті слово під загрозою контролю. Але вихід є
/ 2Державні і комунальні ЗМІ – у вільне плавання. Або ж в історію
/ 1Сайту Ужгородської міської ради «допомагає» приватний веб-ресурс. Чи це етично?
/ 2Мерський фінал в Ужгороді
/ 4Набережна Незалежності у приватній власності?
/ 10За скільки продали землю у центрі Ужгорода?
/ 5Ужгородські регіонали уже поклали око на дитячу вузькоколійку?
/ 12Чи скаже мер Ужгорода, де я живу?
/ 1Хто лукавить про автономне опалення – ужгородська влада чи регіонал?
/ 5Що приховує від людей сільський голова Поляни?
/ 9Украсти від ужгородців останню аптеку? Дозволено
/ 3Навіщо «Падіюн» подарували області?
/ 23Маршрутки й далі вирішують, як їм їздити
/ 16 Сміттєві афери в Ужгороді
/ 11Ужгород – приклад тепла?
/ 7Мерії на замітку – заплатити за сміття заважає ЖЕК
» Всі записи