Назустріч 20-літтю "Ґражди". Крок за кроком. VII.

Характерні для цього року, року пошуків бодай якоїсь підтримки, щоденникові записи: "В. Пинзеник, В. Медведчук, Г. Суркіс.., Н. Шуфрич, В. Прокопець, В. Балога, І. Різак.., С. Ратушняк, С. Сембер.., І. Вайнагій, І. Артьомов, Д. Улинець, С. Слободянюк, В. Білицький.., М. Сніжко, М. Плав'юк, П. Дорожинський, В. Поп..." Погруповані, пронумеровані, з датами зустрічей, розмов та коментарями. Здебільшого: "пообіцяв..." Часто: "відмовив". Тому зі списку викреслений. Чи ще цього року, чи, може, пізніше, але викреслені майже всі...

...й апокаліптичний стишок з відповідною назвою "Ужгород мертвий" від двадцять шостого травня:

...На бетоні міського ландшафту 
тиша глуха. Помаранчева ніч.
Жмутки волосся зотлілих сторіч
вітер холодний ліниво кошлатить...

1998 рік

І все ж саме цього року став фактом "Суботній Ужгород". Розвеселив запис: "...Зішкребли ми на "Ґражді" все, що тільки було можливо, і таки спромоглися на 200 примірників "Суботнього Ужгорода" (трохи додав і В. Цоклан. – І. Р.). В четвер о четвертій відбулася презентація. Як на мене, навіть дуже вдала. Зійшлося понад двадцять душ і всі – наші..."

"Мені подобається назва "Суботній Ужгород", – каже Петро Мідянка. – Це щось таке, віддалене від тривіальної буденності, щось таке, що примушує серце і розум поринути у духовність. Це, власне, ніби недільна літургія в храмі. Це свідчення часу. Альманах залишить свій слід: що ми робили, коли поставала Українська Держава..."

Надія Пономаренко щиро зізнається: "До справ "Карпат" і "Ґражди", до справ "Екзилю" я була і залишаюся небайдужою. Насамперед завдяки серйозній увазі до проблем мистецтва, до справжніх мистецьких набутків у живописі, літературі тощо. У нас в образотворчому мистецтві є гігантський неопрацьований масив. "Суботній Ужгород", "Екзиль" відкриті для зацікавленої професійної розмови навколо мистецтвознавчих, творчих проблем."

Суботній Ужгород: Науково-мистецький аль­манах / Редакційна рада: Іван Ребрик – го­лов­ний ре­дактор, Йосип Кобаль – науковий ре­дак­тор, На­талія Ребрик – літературний редактор, На­дія По­­номаренко – художній редактор, Наталія Яре­м­­­чук – технічний редактор, Леонід Го­до­ва­ний – ре­дактор (Науково-мистецький клуб ім. Ва­си­ля Дов­­говича). – Випуск 1. – Ужгород: Ґражда-Кар­па­ти, 1998. – 224 с.: іл.
ISBN 966-7112-13-6
Редакційна рада «Суботнього Ужгорода» зробила першу спробу об’єднати на клубних засадах наукову, творчу, освітянську інтелігенцію, активістів громадських і громадсько-політичних організацій краю, провівши 15 жовтня круглий стіл з винесенням на розгляд окремих видавничих проектів: науково-мистецького альманаху «Сріберний дзвін», науково-мистецького часопису «Екзиль», «Шкільної серії», педагогічного часопису «Бджілка». На зібранні виступили доцент УжДУ, кандидат філологічних наук Наталія Вигодованець, доцент УжДУ, кандидат філологічних наук Борис Галас, директор видавництва «Карпати» Іван Ребрик, вчитель, член СП України, член координаційної ради АУП Петро Мідянка, заслужений художник України, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі Надія Пономаренко, заввідділом Закарпатського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Йосип Кобаль, редактор видавництва «Карпати» Леонід Годований та ін. За підсумками круглого столу було анонсовано створення науково-мистецького клубу імені Василя Довговича.
У випуску: Науково-мистецький клуб ім. Василя Довговича. Матеріали круглого столу; Віктор Цоклан. «…Назріла нагальна потреба створення в нашій області сильного громадсько-політичного об’єднання…»; Йосип Кобаль. Історія Закарпаття: спроба деміфологізації. ІІІ; Йосип Кобаль. Де міфологізація?; Кирило Галас. До перекладу церковнослов’янсько-української граматики Михайла Лучкая; Наталія Вигодованець. Василь Довгович: людина Бароко; Петро Мідянка. Зелений фирес. Поезія; Сергій Степа. Не сьогодні… Повість; Василь Горват. Коли повільним зусиллям… Проза; Іван Ребрик. Паскудень. Проза; Наші ювілеї: Йосип Янкович, Юрій Шерех (Шевельов), Іван Ірлявський (Рошко).

Наталка Ребрик, Петро Мідянка та Надія Пономаренко.
Засідання науково-мистецького клубу ім. Василя Довговича. 04.10.98 р.

Петро Скунць, Йосип Дзендзелівський, Віктор Цоклан, Йосип Кобаль
та Іван Ребрик. Презентація "Суботнього Ужгорода". 17.12.98 р.

І саме цього року була зроблена спроба поновлення у новому форматі "Екзилю".

"...Ставлення до "Екзилю" на Закарпатті неоднорідне і неоднозначне, – констатував Борис Галас. – Реакція неприйняття частини видань "Карпат" і "Ґражди" зрозуміла, бо цей доробок подає нове, неординарне, намагається зламати стереотипи, розбудити свідомість мас, яким насаджують культуру далеко не вищого ґатунку, а часом не зовсім національну за духом. "Екзиль" – це трибуна для дискусій. На його сторінках можна вести предметну розмову про будь-яку вартісну проблему, яка хвилює громадсьскість..."

 

Екзиль. 1998, 1: Науково-мистецький часопис / Ре­­дак­ція та редакційна рада: Іван Ребрик – гол­ов­ний редактор; Ян Тільняк – менеджер (Пряшів); Петро Скун­ць – літературний редактор; Надія По­номаренко – художник; Прокіп Ко­л­існик – ху­дожник (Пряшів); Йосип Кобаль – історик; Бог­дан Зілинський – науковець (Прага); Ми­хай­ло Ребрик – юрист; Петро Мідянка – пись­мен­ник, Наталія Яремчук – головний інженер. – Ужгород: Ґражда-Карпати, 1998. – Ч. 1.
У випуску: Петро Мідянка «Ти став поден­ни­ком…», Йосип Кобаль «Історія Закарпаття: Спро­ба де­міфологізації», Михайло Ребрик «Міс­це­ве само­вря­дування: тенденції розвитку ук­раїн­сько­го за­ко­нодавства», Василь Герасим’юк «Одне сло­во, гар­­монійний поет, цей Петро Мідянка», Сер­­гій Сте­­па «Ключ», Василь Горват «Тупик», Іван Реб­рик «Інтермедія», Михайло Ми­хайлюк «Ко­ли ми ді­ждемося Вашінгтона?.. (До проб­ле­ми спорудження пам’ятника Т. Г. Шев­­чен­ку в Ужгороді)», Петро Скунць «Дивосвіт Тібора Гасича», Тетяна Ко­баль «По­вернення після “Втечі”», Петро Мі­дян­ка «Не­ма на світі іншого ру­син­ст­ва…», Василь Горват «Поп-арт і йо­го осно­во­­по­ло­ж­ник українець Енді Вар­гол», ре­продукції картин Надії По­но­ма­ренко.

Екзиль. 1998, 2: Науково-мистецький часопис/ Ре­­дак­­ція та редакційна рада: Іван Ребрик – гол­ов­ний редактор; Ян Тільняк – менеджер (Пряшів); На­дія По­номаренко – художник; Прокіп Ко­л­іс­ник – ху­дожник (Пряшів); Йосип Кобаль – іс­то­рик; Бог­дан Зілинський – науковець (Прага); Ми­хай­­ло Ребрик – юрист; Петро Мідянка – пись­мен­ник, Наталія Яремчук – головний інженер. – Уж­го­род: Ґражда-Карпати, 1998. – Ч. 2.
У випуску: Роберт ДеЛосса «Попітичну і пра­вову історію Карпатської України видано в Гар­вар­ді (В. Шандор)», Йосип Кобаль «Історія За­кар­паття: Спроба деміфопогізації. II», Михайло Ре­б­рик «Державна спужба в органах місцевої впади і са­моврядування», Наталія Ребрик «...І білі сни мої за­віяні снігами, і мрії – на хрестах... (Зо­ре­слав)», Ми­кола Рябчук «Постколоніальний синд­ром», Фе­ликс Кривин «Друзья мои, прекрасен наш союз!..», Іван Ципердюк «Ме­дитації двій­ника», Бог­дан Зілинський «Автобіографія та апологія Спиридона Чер­ка­сен­ка 1929 ро­ку», Віталій Отрощенко, Тетяна Вовк «Роль геопопітичного фак­то­ра Ки­їв­щи­ни у дав­ній Історії України», Йосип Кобаль «Ювілей! Ювілей. Юві­лей?», Іван Олек­сик «Зе­лений туризм на Закарпатті повинен прижитися!», Лео­нід Го­до­ва­ний «“Зо­ло­та підкова” Василя Гарата», репродукції робіт Василя Со­пільняка.

"Звичайно, – поділився власними міркуваннями Йосип Кобаль, – видання "Екзилю", "Сріберного Дзвону" чи "Суботнього Ужгорода" у таких умовах з фінансової точки зору є накладним, але їх значення важко переоцінити. Свою роль в утвердженні наукових принципів в історії, літературі та мистецтві вони виконують і поступально впливають на широкий загал..."

""Екзиль" вигідно вирізняється в Україні, – боронив видання Петро Мідянка. – Потреба в такому виданні є. Реакція на вихід часопису – це реакція недоброзичливців, реація заздрісників, врешті, реакція невмілих читачів і несмаку..."

Солідаризувалася з повищою думкою і Наталія Вигодованець: "Концепція Йосипа Кобаля (йдеться про публікації в "Екзилі". – І. Р.) своєю новизною і свіжістю роздратувала певну частину істориків Але чомусь нікого не дратує вихід за державний кошт компілятивних томів, побудованих на заполітизованих кон'юнктурних та конформістських підвалинах минулих часів..."

Або такі записи: від 08.06.98: "...Сьогодні почалася перевірка прибуткового податку. Сьогодні ж зголосилася податкова поліція відносно боргу за оренду..."; 07.07.98: "...відбувся суд по справі заборгованості перед Х. ... Маю на сьогодні чотири позови..."; 17.07.98: "...суди помалу судяться. Учора засідали з Y. ..."; 24.07.98: "Позавчора я "програв" судову справу Z... Cуддя А. щиро запевнив мене, що нічого не можна вдіяти... Понеділок і віторок також судні дні..."

"Шкільна серія" – видавничий проект, у який ми вірили і який давав позитивні результати. Лише тут ми могли робити більші тиражі – 2-5 тис. прим., які можна було реалізувати за короткий час. Скажімо, сьогодні ніяк не можемо відшукати у себе бодай один примірник "Замкових сходів" – другого випуску серії. Та й решти – лише обов'язкові примірники. 

  

Попович Ганна Михайлівна
Замкові сходи: Тексти для читання з історичного й літературного краєзнавства та народознавства. – Шкіль­на cepiя. Випуск 2. – Уж­го­род: Ґра­жда, 1998.

Ребрик Наталія Йосифівна
о. Степан-Севастіян Сабол (Зореслав): Ме­­­­то­дич­ні розробки, методологічні ре­ко­мен­да­ції, літе­ра­турні тексти, літературознавчі ма­теріали. – Шкіль­на cepiя. Випуск 3. – Уж­го­род: Карпати-Ґра­жда, 1998. – 87 с: іл.
ISBN 5-7757-0770-2
Видання склали методичні розробки, ме­то­­до­логічні рекомендації, літературні тексти, лі­те­ратурознавчі матеріали, які об’єднані по­стат­тю о. Степана-Севастіяна Сабола (Зо­ре­сла­ва). Мета: дати учням знання про життя і творчість Зореслава – українського поета, відомого духовного й громадського діяча, представника української діаспори в США; донести до них красу й велич Зореславової поезії, переконати в тому, що його ім'я невіддільне від національно-визвольних процесів, які сколихнули Закарпаття в 20-30-х роках, а його поетична творчість збагатила літературу свіжим тематичним струменем, версифікаційною багатогранністю, вивела її до вершин художньої майстерності; розвивати вміння виразного читання поезій; розширювати пізнавальний інтерес учнів; виховувати почуття патріотизму, національної гордості.
Для вчителів, учнів загальноосвітніх шкіл, ви­кладачів та студентів середніх та вищих нав­чаль­них закладів, ши­рокого кола читачів.

Бонзельс Вальдемар
Бджілка Майя
/ Художнє оформлення та ілюстрації Надії Пономаренко. – Шкільна серія. Випуск 4. – Ужгород: Ґражда, 1998. – 108 с.: іл.
ISBN 5-7757-0772-9
Вальдемар Бонзельс багато подорожував по Єв­ропі, був у Єгипті, Ін­дії. Враження від ман­дрі­вок та наукові дослідження опублікував у чис­лен­них книжках. Але найбільшу славу й по­пу­ляр­ність принесла йо­му книжечка про Бджілку Май­ю. Це була перша його книжка, яка по­ба­чи­ла світ у 1912 році й називалась «Бджілка Майя та її пригоди».
Бли­скучий український переклад здійснив і видав окремою книж­кою в Уж­городі 1922 року відомий письменник Спиридон Черкасенко.
Розмалюйку до нашого видання розробила знана й за попе­ред­ні­ми робо­та­ми для дітей художниця з Ужгорода Надія Пономаренко.

Історична галерея: Визначні діячі науки, культури, освіти, видатні постаті громадсько-по­лі­тичного та духовного життя Закарпаття / Упо­ряд­кування та підготовка біографічних довідок Йо­сипа Кобаля та Наталії Ребрик; Розробка ди­зай­ну карток Надії Пономаренко. – Шкільна се­рія. Випуск 5. – Ужгород: Ґражда, 1998. – У ком­п­лекті 13 портретів.
ISBN 966-7112-12-8
Комплект портретів та біографічних довідок про визначних діячів науки, культури, освіти та ви­датні постаті громадсько-політичного та ду­хо­в­­­­ного життя Закарпаття: Василина Божук-Ште­фу­ца (Миколая Божук), Августин Волошин, Ва­силь Ґренджа-Донський, Юлій Дрогобецький, Ти­­водар Легоцький, Федір Манайло, Олексій Пе­т­ров, Федір Потушняк, Іван Рознійчук (марко Ба­раболя), Іван Рошко (Іван Ірлявський), о. Сте­пан-Севастіян Сабол (Зореслав), Юлій Фірцак

 

Повх (Ходанич) Л. П.
Виховні та дидактичні аспекти мен­тального в українській поезії для дітей – Уж­город: Ґражда, 1998. – 75 с.
ISBN  966-7112-11-Х
Робота дитячої поетеси Повх (Ходанич) Лідії Пет­рівни містить дослідження української поезії для дітей з огляду на використання елементів мен­тального як засобу сучасної педагогіки.
Рекомендовано для науковців-філологів, пе­да­гогів, студентів фі­лологічних та педагогічних фа­культетів вузів, вчителів початкових класів, ви­­хователів дитячих садків.
Видання здійснено під егідою Ужгородського ін­­ституту інфор­матики, економіки і права, ка­федри української мови, української та за­ру­біж­ної літератур.

 

Баглай Йосип Олексійович
За українську національну ідею: Ви­бра­ні ста­­т­ті /Передмова д.ф.н. Любомира Бе­лея; упо­­ря­д­кування і літературна редакція к.ф.н. Бо­г­­да­ни Баглай. – Ужгород: Ґражда,1998. – 138 с.
ISBN 966-7112-10-1
У книзі зібрано стат­ті Йосипа Баглая з пи­тань політології, літературознавства та мо­во­зна­в­­ст­ва, які протягом 1989-1998 років дру­ку­ва­­лися на сторінках закарпатських, львівських та київ­ських видань. Написані в часи розпаду СРСР і під­несення націо­нально-визвольного ру­ху в Ук­ра­їні, ці статті відобража­ють цілий важ­ли­­вий етап у боротьбі за українську духов­ність, за ук­ра­їнську культуру й українську мову, за ук­ра­їн­ську державність, що увінчався прийняттям Вер­­­ховною радою Акта про­голошення незалеж­но­сті України. Книга роз­ра­хо­ва­на на широке коло чи­тачів.
Видання здійснене під егідою Закарпатського крайово­го культурно-освіт­ньо­­­го товариства «Просвіта».

 

Василь Сопільняк
Гармонія: Буклет /Текст Ми­хайла Приймича. – Ужгород: Ґражда-Кар­па­ти, 1998. – 8 с.: іл.
Народився 1953 р. в смт. Іршава на За­кар­пат­ті. У 1972 році закінчив Ужгородське учи­ли­ще прикладного мистецтва, по­тім – у 1983 році – Ки­ївський худож­ній інститут, скульптурний від­діл. Член Спілки художників України з 1989 ро­ку. Був учасником обласних та респуб­ліканських ви­ставок. Працював з 1983 року в Уж­город­сь­ко­му коледжі ми­стецтв ім. Адальберта Ерделі, з 1995 року очолював кафедру скульптури.
Свої творчі задуми втілював як в мо­ну­мен­таль­них роботах, так і в мілкій пластиці. Останні ро­ки жит­тя присвятив зображенню пластики жі­но­чого тіла, а також пошукам ху­дожніх образів в при­родному мате­ріалі.
Життя його трагічно обірвалося в січні 1997 ро­­ку, коли стояв на порозі нових творчих зна­хі­док, адже для скульптора 44 роки – це лише по­ча­ток творчого шляху.

З цього часу не так багато моїх поетичних рядків. Та й ті, що є, народжені більше відчаєм, ніж вознесінням духу:

Перезимовано роки,
а на душі і нині зимно...
Чомусь нам випав хрест такий.
Перезимуймо, пережиймо...

І де той край, і де межа,
чи ми не ті, чи в часі хиба?
Ми стомлені від виживань,
від боротьби за кусник хліба...

Але ж ми взорували на о. Василя Довговича. А той материнським словом писав навіть "для дітей малих":

Что ты маешъ учитися, дѣтино?
Я маю учитися три рѣчи:
Что вѣровати,
Что дѣяти, что надѣятися…

(Див.: Суботній Ужгород: Науково-мистецький аль­манах. – Випуск 1. – Ужгород: Ґражда-Кар­па­ти, 1998. – 224 с.  С. 66)

02 червня 2013р.

Теги:

Коментарі

2655 2013-06-09 / 10:53:07
To: ... 2013-06-09 / 09:16:21
"Як вже набридла..."

Якщо вам щось у житті набридло, то не займайтеся тією справою. Переключіться, врешті, із читання на дещо інше. Наприклад, споглядайте природу. Кажуть, що подібне заняття уводить жовч у норму.

... 2013-06-09 / 09:16:21
ТИ вже не адмін, а суддя. Погано прийдеться суудям та ще й анонімним.

У відповідь 2013-06-08 / 22:41:43
Як на мене, цікава документальна річ, пишіть ще

... 2013-06-08 / 19:58:49


Анонімний і паскудний перехід на особистості. Коментар видалено. Адмін


!!! 2013-06-07 / 21:53:31
то не сага, не плутати жанри! то є літопісь!

... 2013-06-06 / 07:33:01
Як вже набридла ця сага.

ярослав орос 2013-06-02 / 22:37:20
"Мені подобається назва "Суботній Ужгород", – каже Петро Мідянка. – Це щось таке, віддалене від тривіальної буденності, щось таке, що примушує серце і розум поринути у духовність. Це, власне, ніби недільна літургія в храмі. Це свідчення часу. Альманах залишить свій слід: що ми робили, коли поставала Українська Держава..."

могутньо!.. (сказав і всрався)!
на жаль...


Іван Ребрик
Публікації:
/ 2Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
...У тому шаленому ритмі життя...
/ 5Псевдолокалпатріотичні маніпуляції масовою свідомістю
/ 2Закарпаття під Угорщиною
/ 3Видатна угорська вчена Марія МАЄР про денаціоналізацію та мадяризацію русинів-українців Закарпаття
/ 5Іван Мацинський про Адольфа Добрянського
Іван Мацинський і Карпатська Україна
/ 2«Найбільший муж наших новіших часів...»
/ 5Урочиста академія памʼяті о. Августина Волошина
/ 2Іван Марґітич: Єдність віри і народу
/ 2Те, що не влазить в депозитарій...
/ 5«Де я в житті маю втяти плужок у борозну?..»
/ 2Пряшівський феномен. Микола Неврлий
/ 4Пряшівський феномен
/ 8Вправляння і Виправляння
/ 1P.S. до вилишеного
/ 1Історіографічні студії проф. Володимира Задорожного
» Всі записи