У Криму презентують двомовну збірку угорської поетеси, видану за сприяння закарпатців

Сьогодні в Сімферополі у приміщенні Кримського етнографічного музею відбудеться презентація двомовної угорсько-української збірки «Вірші та проза» будапештської поетеси та художниці Арі (Оронки) Мадяр. Книжку надрукувало Кримське угорське товариство, ініціатором створення та багаторічним головою якого є наша землячка Надія Гладких (народилася у Рахові, мешкала у Виноградові та Ужгороді; зараз живе у Сімферополі).

У Криму презентують двомовну збірку угорської поетеси, видану за сприяння закарпатців

До збірки увійшли вірші різних років, а також глави з автобіографічного роману А. Мадяр «Моє життя» у перекладі на українську автора цих рядків (принагідно зауважу, що саме таким було побажання ініціаторів проекту – видати переклад віршів саме на українську мову; нагадаю, що мова йде про Крим).

Авторка збірки – давній друг України. Вона неодноразово брала участь у художніх виставках, що проводилися на Закарпатті, у Києві та в Криму. Вона є керівником Об’єднання митців Буди, організує виставки – як власних робіт, так і багатьох інших художників – в Угорщині та за її межами (в Україні, зокрема, за активного сприяння пані Надії Гладких).

Її вірші, підібрані до друку в цій збірці, відображають глибоку вдячність авторки Господеві за прожиті роки, любов до життя (Арі перемогла страшну хворобу: Господь знову торкнувся мене // Щоб навчити словам // Гімну Вічності), наповнені щемливим почуттям до рідної Угорщини та долі її народу (вірш «Мій Дунай»: Ріки величнішої в світі я не знаю, // ніж ця, де кожна крапля – мук людських тягар, // наповнений гіркотою мадярів, // все більшою, все тяжчою недолею мадярів…), нестримним прагненням волі як дару Божого, що його заслуговує кожна людина, і який неможливо зламати жодним тоталітарним режимам (вірш «У пам'ять про 1956 рік»: Жарини волі поклику, що ледь жевріли, // Зненацька охопило полум’я свободи, // Що нове світло мало запалити світу… // Та – те полум’я швидко затоптали…), але і майже по-дитячому щирими зізнаннями в любові до Криму (поезії «О небесно-блакитне Чорне море!», «Ялтинські роздуми», «Ялта»). Акомпанують віршам картини авторки, кількома з яких (у тому числі з кримського циклу) проілюстровано збірку.

Залишається додати, що Арі Мадяр особисто привезла з Будапешта свої полотна, які від сьогодні впродовж місяця також виставлятимуться в одній із сімферопольських галерей. На відкриття виставки та презентацію книги, сподівається Надія Гладких, прийдуть багато закарпатців, які проживають у Криму.

А зараз давайте вслухаймося в мелодику вірша Арі Мадяр:

Magyar Ari

Isten figyelme

 

Ha szeretetem nincs, semmim sincsen,

a szegényebbnél szegényebb vagyok!

Koldus, útszéli, haszontalan lélek,

akkor jobb, ha menten meghalok.

 

De ki kívánja ezt, hisz a rövidke élet,

szeretettel telve - szépséges nagyon!

Isten figyelme is jobban felém fordul,

kegyelmébe fogad, s tenyerében hordoz,

s én ezt boldogan hagyom!

Арі Мадяр

Божа ласка

 

Навколо пустка, як нема любові –

за злидаря бідніша я тоді!

І краще б я в ту мить на місці вмерла,

ніж марнувала б ті нікчемні дні.

 

Та хто б цього бажав?! Життя ж таке коротке

і гарне, якщо в ньому є любов!

Тоді й Господня милість буде наді мною,

і ласку я Його відчую знов –

і сприйму це я з радістю благою!

Володимир Пукіш, Закарпаття онлайн.Блоги
16 травня 2013р.

Теги: Арі Мадяр, збірка, вірші

Коментарі


Володимир Пукіш
Публікації:
/ 4Закарпатський чернець – екуменіст і поборник Соборності
/ 4Венгры на Кубани
/ 1Українці, русини та росіяни Угорщини у дзеркалі офіційної статистики
/ 6Інов. Закоханий в Закарпаття
/ 5Русини у всеросійських переписах 2002 та 2010 років
/ 5Перший гол угорського закарпатця в Росії
/ 3Виноградарство на Підкарпатській Русі
/ 12Багатоетнічна Росія у дзеркалі статистики
/ 3Маємо добре вино!
/ 8Він міг би бути імператором галичан, буковинців і закарпатців
/ 7Вулиці Мукачева. Логіка радянських перейменувань
/ 2Наше вино
/ 4Ірландія. Досвід для України
/ 2Як на Закарпатті ходить двічі Миколай
/ 4Золотий Отченаш із Мукачева
/ 8Закарпаття: Традиції відзначення Дня пам’яті померлих
/ 21Словацько-мадярська «мала війна» за Пряшівщину
/ 15Як лаялися предки закарпатців
/ 2Схиархімандрит Георгій (Савва) (1942 – 2011)
/ 63Остання читанка для угорських русинів
/ 45Як галицькі москвофіли ХІХ ст. «вчили» закарпатців
/ 13Південь призначено на другу годину пополудні
/ 15Русини на російському Кавказі сто років тому
/ 18Яке «вікно в світ» мали закарпатці в СРСР
/ 1Деякі зауваги до «кавказько-турецької» теми в творчості Духновича
» Всі записи